Рішення № 101838458, 08.12.2021, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2145/20

2/287/376/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

До Олевського районного суду Житомирської області звернулась ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лабика Руслана Романовича із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування шкоди , заподіяної смертю фізичної особи.

Свій позов обґрунтовує тим, що 20.09.2019 року по вул.Київській, в с. Радовель, Олевського району Житомирської області відбулась дорожньо-транспортна пригода в якій, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Фольксваген Пасат Б5», номерний знак НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. 21.09.2019 року за фактом ДТП було внесено відомості до ЄРДР за № 12019060260000376 за кваліфікацією по ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування. Згідно витягу з ЄРДР кримінальне провадження 30.05.2020 року закрито на підставі п. 2 ч.1ст. 284 КПК України. В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, матері загиблого ОСОБА_1 було завдано шкоди у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача. Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат Б5», номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО1843465. Враховуючи зазначене, представник позивачки надіслав на юридичну адресу відповідача повідомлення про настання страхового випадку та звернувся в порядку, визначеному законодавством із заявами на виплату страхового відшкодування. У травні 2020 року відповідач повідомив представника позивачки про те, що заяву з доданими до неї документами він отримав та прийняв рішення про припинення розгляду заяви до дати, коли страховику стане відомо про набрання законної сили рішення у кримінальній справі. Оскільки, призупинення розгляду справи позивачки, на її думку, суперечить вимогам чинного законодавства, то позивачкою прийнято рішення звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, у зв`язку з цим позивачка просить суд: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі, а також стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на її користь 11150,00 грн. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на поховання загиблого, 50076,00 грн. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду.

07.07.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю у даній справі - Винара Л.В.

Ухвалою суду від 09.07.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

06.08.2021 року на адресу суду від представника відповідача ТДВ СК «Кредо» засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача не погоджується з позовними вимогами, при цьому визнає право ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування за наслідками ДТП (за умови набрання законної сили рішення суду у кримінальному провадженні № 12019060260000376 та у випадку настання цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю ОСОБА_3 ), заперечує в повному обсязі проти стягнення моральної шкоди у розмірі 50076,00 грн. та 20000,00 грн. витрат на правничу допомогу з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що при прийнятті рішень ТДВ СК «Кредо» керується нормами законодавства у сфері регулювання правовідносин, що виникають під час дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів». Звертає увагу суду, що позивачкою недоведений факт , що смерть ОСОБА_3 мала місце саме у зв`язку з ДТП від 20.09.2019 року. За наслідками ДТП від 21.09.2019 року відкрито та перебуває кримінальне провадження № 12019060260000376 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 135 КК України. Станом на день розгляду даної справи вина ОСОБА_2 ( цивільно-правова відповідальність , якого застрахована в ТДВ СК «Кредо» ) у смерті ОСОБА_3 матеріалами справи не встановлена. Таким чином до моменту отримання ТДВ СК «Кредо» рішення суду у кримінальному провадженні № 12019060260000376 підстав для проведення виплати страхового відшкодування за фактом ДТП відсутні, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю ОСОБА_3 ще не настала. Щодо вимоги на виплату моральної шкоди зазначає, що позивачкою не доведений факт відсутності інших осіб - дружини,інших дітей (усиновлені) , крім позивачки, які також мають право на страхове відшкодування моральної шкоди , а отже станом на сьогоднішній день підрахувати суму страхового відшкодування за п. 27.3 , ст. 27 Закону , яке належить до виплати позивачки неможливо та підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 50076,00 грн. немає. Щодо вимоги про виплату витрат , пов`язаних з похованням зазначає, що оскільки в матеріалах страхової справи є заява представника ОСОБА_1 - Мелех Д.О. про відшкодування витрат на поховання , ТДВ СК «Кредо» визнає право ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування за п. 27.4 , ст. 27 Закону , як відшкодування витрат на поховання потерпілого в сумі 11150,00 грн. Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу зазначає, що звернення позивачки можна розцінювати як зловживання процесуальним правом , адже позивачка не надала відповідачу строк , передбачений законом для проведення страхового розслідування та належного прийняття рішення про страхове відшкодування або про відмову у здійсненні відшкодування за заявами представника ОСОБА_1 - Мелех Д.О. від 16.12.2019 року про страхове відшкодування за наслідками ДТП від 20.09.2019 року , а тому заперечує проти стягнення з відповідача суми понесених позивачем витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

13.08.2021 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшла заява адвоката Ієговської А.О. з проханням залучити її до участі у справі № 287/2145/20 в якості представника позивачки.

13.08.2021 року на адресу суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ієговської А.О. надійшла заява про збільшення позовних вимог. Представник позивачки зазначає, що у позовній вимозі від 30.11.2020 року було розраховано понесені витрати позивачкою на поховання у розмірі 11150,00 грн. та заподіяну моральну шкоду позивачці в межах страхового ліміту у розмірі 50076,00 грн. Також 02.10.2020 року позивачкою було понесено витрати на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 48000,00 грн. , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 6 від 02.10.2020року та актом наданих послуг. Вважає, що відповідач зобов`язаний здійснити страхове відшкодування понесених витрат позивачем на спорудження надгробного пам`ятника загиблому у розмірі 48000,00 грн. Просить прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь позивачки ОСОБА_1 11150,00 грн. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на поховання загиблого, 50076,00 грн. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду, 48000,00 грн. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на спорудження надгробного пам`ятника загиблому.

Крім того, 23.09.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення на заяву про збільшення позовних вимог. У вказаному запереченні представник відповідача заперечує щодо викладених у заяві про збільшення позовних вимог доводів та обгрунтувань. Зазначає, що на підтвердження понесених витрат на спорудження пам`ятника представником позивача надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 6 та акт наданих послуг без номера та без дати. Вважає, що надана квитанція до прибуткового касового ордеру № 6 від 02.10.2020 року не є належним та допустимим доказом на підтвердження понесених позивачкою витрат на спорудження пам`ятника , оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , а саме виготовлена без застосування РРО. Щодо інших вимог просить врахувати доводи викладені у відзиві на позовну заяву за вих. № 5084 від 29.07.2021 року. Враховуючи вищезазначене на сьогоднішній день провадження у страховій справі до моменту набрання законної сили рішенням суду у кримінальному провадженні № 12019060260000376 призупинене . А відтак , до отримання вищезазначених документів ТДВ СК «Кредо» не може прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування. Строк для прийняття такого рішення не настав. А тому нема підстав для стягнення позивачкою страхового відшкодування в судовому порядку.

12.10.2021 року на адресу суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ієговської А.О. надійшла відповідь на відзив. Представник позивача зазначає, що відсутність вини водія ОСОБА_2 забезпеченого транспортного засобу не звільняє його від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. Тобто, у водія ОСОБА_2 настала цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду. Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ТДВ СК «Кредо», то на думку представника позивачки обов`язок відшкодувати шкоду, завдану позивачці, відповідно до закону, покладається на відповідача як на страховика. Враховуючи норми ЦК України, Закону № 1961-IV, КК України, відсутні будь-які підстави для того, щоб очікувати завершення досудового розслідування кримінального провадження по факту даної ДТП, оскільки за результатами проведення такого досудового розслідування встановлюється наявність або відсутність в діях водія ОСОБА_2 складу злочину, за який передбачена відповідальність КК України. А факт наявності чи відсутності в діях водія складу злочину жодним чином не змінює його становище в частині настання для нього цивільно-правової відповідальності за спричинену шкоду третім особам в ДТП дією джерела підвищеної небезпеки, а відповідно і жодним чином не змінює становище відповідача, який отримав плату за те, що застрахував відповідальність такого водія, і повинен виконати взяті на себе зобов`язання і виплатити страхове відшкодування позивачці. Зазначає, що надана квитанція до ПКО № 6 від 02.10.2020 року відповідає вимогам чинного законодавства та є належним доказом на підтвердження сплати готівкових коштів за спорудження надгробного пам`ятника.

Ухвалою суду від 12.11.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ієговська А.О. у судове засідання не з`явилися, до суду від представника позивачки надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника. Також позивачка у поданій до суду заяві від 12.11.2021 року просить справу розглядати без її участі та не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Представник відповідача ТДВ СК «Кредо» у судове засідання не з`явився, у наданих відзиві на позов та запереченні на заяву про збільшення позовних вимог просить розглядати справу за відсутності представника ТДВ СК «Кредо».

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом з`ясовано, що 20.09.2019 року в с. Радовель Олевського району Житомирської області відбулась дорожньо-транспортна пригода в якій, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Фольксваген Пассат», номерний знак НОМЕР_1 , вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який перебував на проїзній частині. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув.

Смерть ОСОБА_3 настала від численних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, з що підтверджується висновком експерта № 305 від 27.11.2019 року (а.с. 15-18).

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.09.2019 (а.с. 20) та копією лікарського свідоцтва про смерть № 2284 від 21.09.2019 (а.с. 21).

За фактом дорожньо-транспортної пригоди 21.09.2019 року було відкрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019060260000376 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 та ч. 3 ст. 135 КК України (а.с. 14).

30.05.2021 року органом досудового розслідування Олевським відділенням поліції Коростенського відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області закрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України.

Сторони не заперечують того факту, що на даний час досудове розслідування у вказаній справі не завершено.

Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Фольксваген Пассат», номерний знак НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно полісу № АО1843465 у ТДВ «СК «Кредо» (а.с. 19).

Позивачка ОСОБА_1 є матір`ю загиблого ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 виданого Радовельською сільською радою Олевського району Житомирської області, де у графі мати вказано « ОСОБА_1 » (а.с. 24).

З довідки Радовельської сільської ради Олевського району Житомирської області № 2845 від 25.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним на день смерті постійно проживали (були зареєстровані) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.22).

З інформації про коло осіб першої лінії споріднення по відношенню до загиблого вбачається, що до кола осіб першої лінії споріднення по відношенню до загиблого ОСОБА_3 входили батько ОСОБА_6 та мати ОСОБА_1 , (а.с. 23).

Батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 25).

18.12.2019 року адвокат Мелех Д.О. подав в інтересах позивачки на адресу ТДВ СК «Кредо» повідомлення про ДТП та заяви про виплату страхового відшкодування. Загальна сума вимоги становить - 61226,00 грн. та складається з: 50076, 00 грн. - страхове відшкодування пов`язане із моральною шкодою, а також 11150,00 грн. - страхового відшкодування, пов`язаного із понесеними витратами на поховання ( а.с. 31-33).

24.04.2020 року та 27.05.2020 року представником позивачки Мелех Д.О. подано на адресу ТДВ СК «Кредо» заяви про долучення документів на виплату страхового відшкодування (а.с. 34,35).

Листами від 15.01.2020 року за вих. № 79 та від 07.05.2020 року за вих. № 1045 ТДВ СК «Кредо» повідомило представника позивачки, що станом на сьогоднішній день цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за шкоду , заподіяну життю ОСОБА_3 не настала, оскільки судового рішення, яке набуло чинності , у кримінальному провадженні № 12019060260000376 ТДВ СК «Кредо» не отримано. Таким чином до моменту отримання судового рішення, яке набуло чинності , у кримінальному провадженні № 12019060260000376 , страхова справа за фактом вищезазначеної ДТП призупиняється (а.с. 71, 73).

Судом встановлено, що до цього часу страхове відшкодування позивачці не сплачено.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд зазначає наступне.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За змістом Закону (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Дорожньо-транспортна пригода відповідно до визначення наведеного у законі це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону, забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно п. 1.4 ст. 1 Закону, особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).

Між тим, відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (ч.2 ст. 1168 ЦК України).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 8 постанови від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Верховний Суд України 03.12.2014 року, при розгляді цивільної справи №6-183цс14 зробив правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Крім цього, відповідно до ухвали Верховного Суду України від 19 жовтня 2011 року у справі №6- 208св10 під справою, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства мається на увазі справа, порушена у встановленому законом порядку, що розглядається відповідним судом. Порушення кримінальної справи органами досудового слідства не є підставою для зупинення провадження у справі.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, за встановлених обставин справи, ТДВ СК «Кредо» як страховик є зобов`язальним суб`єктом перед потерпілою, якій він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, страховик набуває права зворотної вимоги до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

У відповідності до п. 35.1 ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування та визначені п. 35.2 цієї статті документи.

Відповідно до п.35.2. До заяви додаються:а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди,- у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника; є)відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

У відповідності до п. 36.2 ст. 36 Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: -у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; -у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених ст. 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України, страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону,- МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, законодавством визначено кінцевий строк для прийняття страховиком рішення за наслідками розгляду заяви про страхове відшкодування - 90 днів.

В даному випадку відповідач всупереч вимогам законодавства не прийняв жодного з передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішень.

Відмовляючи позивачці у прийнятті рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування ТДВ СК «Кредо» посилалось на абзац 4 п. 36.2 ст. 36 Закону, відповідно до якого якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Тобто до того часу поки судовим рішенням не буде встановлено особу винну у дорожньо-транспортній пригоді, у відповідача відсутній обов`язок здійснювати страхове відшкодування.

Проте, суд проаналізувавши вищенаведені норми ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не погоджується з такими твердженням відповідача, оскільки вищезазначена ДТП у результаті якої загинув пішохід ОСОБА_3 є страховим випадком, представником позивачки у встановлені строки поданий пакет документів, передбачений ст.35 Закону, де в переліку не вказана обов`язковість судового рішення для здійснення страхових виплат про стягнення шкоди, заподіяної смертю особи.

Посилання представника відповідача на продовження строку розслідування страхового випадку, яке мало місце 20.09.2019 року, до винесення судового рішення у кримінальному провадженні та встановлення винної особи є необґрунтованим, оскільки, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» таке продовження є можливим в разі якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що випадок ДТП, який мав місце 20.09.2019 року за участі водія ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_3 , є предметом розгляду в цивільній, господарській або кримінальній справі. Наявність досудового розслідування кримінального провадження за наслідками згаданого ДТП за ч. 3 ст. 135 КК України не є тотожним розгляду такого кримінального провадження у суді.

Слід зауважити, що обов`язок щодо звернення до страховика про виплату страхового відшкодування установлений законом для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необгрунтованим виплатам. Факт настання страхового випадку ніким у справі не оспорюється та зафіксований правоохоронними органами (позиція ВС у справі № 500/2095/15 у постанові від 10 січня 2019 року).

Таким чином, суд приходить до переконання, що зупинення прийняття рішення про виплату страхового відшкодування ТОВ СК «Кредо» через відсутність вироку суду або постанови про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та такою, що порушує право позивачки на отримання страхового відшкодування.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Згідно п. 27.3 ст.27 Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2019 року становила 4173 гривень.

Загальний розмір відшкодування моральної шкоди становить 50076 грн. (12x4173 = 50076, 00 грн.).

З урахуванням встановленого, що позивачка є матір`ю загиблого ОСОБА_3 , який на день смерті постійно проживав з матір`ю ОСОБА_1 , відсутністю в матеріалах справи відомостей, що загиблий був одружений та мав дітей, суд вважає, що ТОВ СК «Кредо» зобов`язане відшкодувати ОСОБА_1 , як матері загиблого 50076,00 грн. страхового відшкодування, завданої моральної шкоди.

Згідно пункту 27.4. статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Позивачка ОСОБА_1 понесла витрати на поховання сина ОСОБА_3 у розмірі 11150,00 грн., що підтверджується копією товарного чеку від 21.09.2019 року , накладної від 21.09.2019 року на суму 11150,00 грн., виданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (а.с. 28-30 ).

Отже, розмір відшкодування витрат на поховання, що підлягає стягненню з відповідача становить 11150,00 грн., що не перевищує 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування понесених витрат позивачем на спорудження надгробного пам`ятника загиблому у розмірі 48000,00 грн., суд встановлено, що на підтвердження понесених витрат на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 48000,00 грн., представником позивача надано до суду квитанцію до прибуткового касового ордеру № 6 від 02.10.2020року, яка не містить найменування підприємства , установи, організації, які її видали, печатки та підпису уповноваженої особи. Також наданий акт наданих послуг стосовно виготовлення пам`ятника з граніту не містять номеру акту та дати його затвердження, печатки виконавця наданої послуги.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи позивачкою ОСОБА_1 та її представником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт понесених позивачкою витрат на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 48000,00 грн.

На підставі вищенаведеного суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування, понесених витрат позивачкою на спорудження надгробного пам`ятника загиблому у розмірі 48000,00 грн.

Таким чином загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки становить 61226,00 грн., а саме: 50076,00 грн.- страхове відшкодування моральної шкоди та 11150,00 грн. - страхове відшкодування , за понесені витрати на поховання.

З урахування вищенаведеного позовні вимоги позивачки задоволені у розмірі 56,1 % від заявлених позовних вимог.

У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються .

Оскільки предметом позовних вимог у даній цивільній справі є відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, позивачі від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В такому разі судовий підлягає стягненню на користь держави з: ТДВ СК «Кредо» у розмірі 1415 грн. 07 коп. (2522,40 грн. х 56,1 %:100%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 23, 27, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 р. №1961-ІV, ст.ст.7, 8 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», ст.ст.15, 23, 979, 1200, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188 ЦК України,ст.ст.2, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-65, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 50076 (п`ятдесят тисяч сімдесят шість) гривень 00 копійок страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 11150 (одинадцять тисяч сто п`ятдесят) гривень 00 копійок страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на поховання загиблого.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь держави судовий збір у розмірі 1415 (одна тисяча чотириста п`ятнадцять) гривень 07 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 31.10.1997 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», код ЄДРПОУ: 13622789, місце знаходження: 69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 34.

Суддя: Л.В.Винар