Ухвала суду № 101838268, 13.12.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10091/21

2/296/3987/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" грудня 2021 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,40 кв.м., вартістю 931 550 гривень;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,40 кв.м., вартістю 931 550 гривень, припинивши право спільної сумісної власності подружжя на дану квартиру та залишивши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Кодексу, виходячи з наступних підстав.

Згідно п.4 та п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч вищевказаним вимогам, вказана в прохальній частині позовної заяви вимога щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири, а саме в частині “припинивши право спільної сумісної власності подружжя на дану квартиру та залишивши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири” не узгоджується з предметом позову, та (щодо залишення за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири) не стосується волевиявлення безпосередньо позивача, натомість стосується волевиявлення відповідачки по справі.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що суд може визнати спільною сумісною власністю квартиру, а не “на квартиру”, як вказано позивачем в прохальній частині позовної заяви при викладені позовної вимоги щодо визнання майна спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, позивачем в поданій позовній заяві зазначено ціну позову в розмірі 465 775 грн та на виконання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви долучено одну квитанцію №1 від 29.11.2021 на суму 4657,80 грн.

Разом з тим, в поданій позовній заяві позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги, а саме позовну вимогу немайнового характеру щодо визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та позовну вимогу майнового характеру щодо визнання права власності на 1/2 частку квартири. При цьому, судовий збір позивачем сплачено лише за вимогу майнового характеру.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 270,00 гривень.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн за позовну вимогу немайнового характеру (щодо визнання майна спільною сумісною власністю) за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/Корольов. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA978999980313101206000006832; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101;_____ (код ЄДРПОУ для юридичних осіб/РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Корольовський районний суд м.Житомира.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.;

- позовної заяви (та її примірників відповідно до кількості учасників справи)з узгодженням позовних вимог з предметом позову (з урахуванням висновків суду викладених в даній ухвалі).

Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

постановив:

Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Петровська