Рішення № 101836115, 13.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 р. Справа№200/101/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Маріупольське УПФУ), в якому, з урахуванням заяв про позовних вимог, просить: - визнати протиправним і скасувати рішення № 112 від 24.09.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком; - зобов`язати зарахувати до загального стажу роботи періоди проходження служби в органах внутрішніх справ та систем виконання покарань з 01.07.2000 по 30.09.2003; - зобов`язати повторно розглянути заяву від 23.09.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 12, п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-5/2018.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що вона має право на призначення їй пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу ХІV Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», так як згідно цього закону вона станом на дату звернення за призначенням пенсії 23.09.2020 досягла 57 річного віку, її загальний стаж є 36 років 10 місяців 2 дні, а пільговий стаж за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, який складає 5 років 1 місяць 12 днів, що складає більше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці. При цьому, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.

Маріупольське УПФУ надало відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що не зараховано до загального стажу період роботи з 01.07.2000 по 30.09.2003, оскільки в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 116, 117 від 06.08.2020 виданою державною установою «Приазовська виправна колонія» відсутні дані про сплачені страхові внески. Також зазначає, що на момент звернення загальний страховий стаж склав 32 роки 10 місяців 3 дні, пільговий стаж за Списком № 2 складає 5 років 1 місяць 12 днів, що не відповідає вимогам п.2ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.

Ухвалою суду від 8 лютого 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 3 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 3 березня 2021 року відкладено підготовче засідання на 30 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 30 березня 2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 28 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 28 квітня 2021 року зупинено провадження у справі № 200/101/21-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - до набрання чинності рішенням Верховного Суду в зразковій справі № 360/3611/20.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року поновлено провадження у справі. Замінено відповідача у справі № 200/101/21-а Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ, відповідач).

Позивач і представник відповідача до судового засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України - відсутні.

Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 17.10.1997.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.09.2020 № 831 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Маріупольське УПФУ прийняло оскаржуване рішення від 24.09.2020 № 112 про відмову в призначенні пенсії.

Вказаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії, не зараховано до загального стажу період роботи з 01.07.2000 по 30.09.2003, оскільки в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 116, № 117 від 06.08.2020 виданою Державною установою «Приазовська виправна колонія» відсутні дані про сплачені страхові внески. Зазначено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 10 місяців 3 дні, з них пільговий стаж роботи за Списком № 2 складає 5 років 1 місяць 12 днів. За таких обставин вирішено відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивачем до суду надана копія трудової книжки НОМЕР_2 , в якій наявний запис № 14 щодо проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ і систем виконання покарань з 01.05.1998 по 01.10.2003 на посаді помічника начальника.

Також позивач надала до суду копії довідок Державної установи «Приазовська виправна колонія (№107)» від 06.08.2020 № 116 і № 117 які видані про заробітну плату для обчислення пенсії за період з листопада 1996 по жовтень 2001 року і за період з листопада 2001 року по вересень 2003 року.

У довідці від 06.08.2020 № 117 зазначено, що страхові внески не нараховано на всі виплати. У довідці від 06.08.2020 № 116 зазначено, що з 01.06.1998 позивач отримала військове звання лейтенант в/с, «а на той час з грошового забезпечення податки не утримувались і ЄСВ не нараховувався».

Крім того ОСОБА_1 надала до суду копії документів: довідку від 15.11.2019 ПРАТ «ММК імені Ілліча» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Приписами ст. 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Трудовою книжкою позивача підтверджується період її служби в органах внутрішніх справ і системи виконання покарань з 01.07.2000 по 30.09.2003, тому цей період підлягає зарахуванню до її страхового стажу.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУвстановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених у рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.

Велика Палата в постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 зазначила, що застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до дублікату квитанції № 0.0.1954697170.1 від 23.12.2020 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 840,80 грн.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 840,80 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 13486010; адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 112 від 24.09.2020 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.07.2000 по 30.09.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 12, п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15)).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судових витрат у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Повне рішення суду складене 13 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков