Ухвала суду № 101836041, 13.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 грудня 2021 р. Справа №200/16620/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб`єв І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачці щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020, 2019 років та 2021 році у меншому розмірі ніж це передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати відповідача перерахувати та стягнути на користь позивачки недоплачену суму разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн., до 05 травня за 2020 рік у розмірі 6 800,00 грн., до 05 травня за 2019 рік у розмірі 6 190,00 грн.

Ухвалою суду від 29.11.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду копії додатків доданих до позову для відповідача, клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та надати докази, які підтверджують обставини викладені у клопотанні.

Позивачкою не надано до суду клопотання про поновлення строків звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині стягнення допомоги до 5 травня за 2020 рік. Зазначає, що з 2014 року по теперішній час вона проходить службу у Збройних силах України, отже не мала змоги вчасно звернутися до суду з позовом.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог та виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.

Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2019-2020 роки з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога.

Частиною четвертою статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо не призначення щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.

Аналогічну правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі № 389/1042/17, від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17, від 26.02.2021 у справі № 380/1080/21.

Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2019-2020 роки, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана грошова виплата є періодичним платежем, тому про порушення своїх прав позивачка мала дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким вона не погоджується, протягом 2019-2020 років.

Позивачка, в свою чергу, будучи обізнаною про порушення її прав стосовно виплати разової щорічної грошової допомоги у 2019-2020 році, у встановлений законодавством строк до суду не звернулася, доказів наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивачки та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надала.

Так, рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно - правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2019 у справі №815/3087/18, в якій Верховний Суд вирішував питання щодо строку звернення позивача до суду з позовом стосовно виплати йому грошової допомоги до 05 травня та дійшов висновку пропуску строку звернення позивача до суду у серпні 2021 року стосовно виплат грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, тому позивач повинен був дізнаватися про порушення своїх прав щороку при її отриманні в розмірі, меншому ніж передбачено законом.

Також позивач зазначає, що про неможливість звернутися з позовом через відсутність змоги покинути місце дислокації військової частини, проте такі докази до клопотання не додано. Крім цього, проходження служби не свідчить про відсутність змоги направлення позову, зокрема, поштою тощо з моменту отримання допомоги за 2019-2020 рік у неналежному на думку позивача розміру і по 30.09.2020 (30.09.2019) включено. До цього ж, станом на теперішній час позивач, за викладеними ним у клопотанні твердженнями, також проходить військову службу, що водночас не позбавило її можливості звернутись до адвоката та до суду із позовом 22.11.2021.

Таким чином, на переконання суду, позивачка не вказала на обставини непереборного і об`єктивного характеру, що перешкодили йому дізнатись про порушення своїх прав, яке фактично мало місце у 2019-2020 році та існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на їх судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.

Відтак, зважаючи на тривалість строку, який пропущено, поведінку позивачки, яка передувала зверненню до суду з даним позовом, та враховуючи, що позивачка протягом вказаного періоду отримував щорічну разову грошову допомогу до 05 травня, хоча і в меншому розмірі, а отже мала дізнатись про порушення своїх прав, відтак, на думку суду, вказані у заяві підстави пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними.

Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

Пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені у позові обставини про не пропущення ним строку звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними, тому позовну заяву у цій частині повернути позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В АЛ И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 у частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019-2020 роки в розмірі, меншому ніж це передбачено ч.5 ст.12 Закону №3551; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та стягнути на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік у розмірі 6190,00 грн за 2020 рік у розмірі 6800 грн.

Повернути ОСОБА_1 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019-2020 роки в розмірі, меншому ніж це передбачено ч.5 ст.12 Закону №3551; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та стягнути на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік у розмірі 6190,00 грн за 2020 рік у розмірі 6800 грн.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Суддя І.Г. Аляб`єв