Ухвала суду № 101835801, 13.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 грудня 2021 р. Справа №200/13409/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)) про визнання протиправними дій та стягнення щорічної разової грошової допомоги,

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся через свого представника адвоката Рослік Т.І. до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд:

визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та проведенні доплати недоотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;

стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на користь ОСОБА_1 , недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі 6 800,00 гривень;

визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та проведенні доплати недоотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;

стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ЄДРПОУ 22886300 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі 7354,00 гривень;

Окрім вказаного позивач просить суд стягнути з відповідача витрати пов`язані з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 гривень.

Ухвалою суду від 18.10.2021 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними разом із доказами в підтвердження обґрунтування обставин вказаних у заяві.

На виконання вказаної ухвали, представником позивача надано копію заяви про поновлення строків звернення до суду, що подається разом із позовом, де підставою поважності причин пропущеного строку звернення до суду вказано, що відмову в проведені перерахунку недоотриманої грошової допомоги до 5 травня 2020-2021 позивач отримав в середині липня 2021, з огляду на що вважає строк слід обраховувати з дати отримання такої відмови. Також позивач посилався на карантинні обмеження, встановлені в країні та на п. 3 розділу VI"Прикінцеві положення" КАС України.

Ухвалою суду від 01.11.2021 у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено. Процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року у справі №200/13409/21 продовжено на 10 днів з дня вручення позивачу даної ухвали, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення разом із доказами в підтвердження обґрунтування заяви.

23.11.2021 від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду.

До вищевказаного клопотання на підтвердження неможливості звернутися до суду з позовом у визначений КАС України строк з поважних причин, долучені докази, а саме:

копію наказу від 15.03.2021 №156 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції», де вказано про відрядження позивача до Луганського державного університету внутрішніх справ ім.. Е.О. Дідоренко (м. Сєверодонецьк) на період з 21.03.2021 по 04.04.2021 року;

довідку про непрацездатність де зазначено про звільнення зі служби з 05.04.2021 по 16.04.2021, приступити до служби з 17.04.2021;

копію документа із найменуванням «Графік роботи особового складу чергової служби УПП в Донецькій області Департаменту поліції на червень» (без зазначення року), де під порядковим номером 9 вказана фамілія – Пантелей та згідно таблиці має наступні позначки, а саме: 1,2,3,4 – відпустка, 7,10,13,16,19,23,27 – черговий.

Згідно вимог ч. 8 ст. 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Суддя Буряк І.В., з 10.11.2021 по 02.12.2021 перебувала у відпустці, з 03.12.2021 по 11.12.2021 на лікарняному, отже розгляд документів поданих на усунення недоліків позовної заяви здійснено у перший робочий день судді, а саме 13.12.2021.

При вирішенні питання про обґрунтованість заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд керується наступним.

За приписами статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 120 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини (далі «ЄСПЛ»).

Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Мельник проти України»).

З цього приводу прецедентними є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі». У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Оцінюючи доводи представника позивача, які наведені в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з наступного.

Закон України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.

У зв`язку з викладеним, звернення позивача до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) про перерахунок та доплату щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік у межах спірних правовідносин не є обов`язковим та не може вважатись досудовим порядком вирішення спору.

Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20.

Єдиним способом захисту порушеного права у цьому випадку є звернення до суду.

Той факт, що як зазначив представник позивача, про визнання відповідачем заборгованості з виплати грошової допомоги у повному розмірі позивач дізнався з листа відповідача від 25.06.2021 не змінює моменту часу, з якого він дізнався про порушення власних прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 (справа №127/15035/17), в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19).

При цьому суд, звертає увагу представника позивача, що оцінка вказаному доводу надавалась в ухвалі суду від 01.11.2021.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, початок перебігу процесуального строку для звернення до суду для вирішення спору щодо разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік слід обчислювати з 01 жовтня 2020 року. Шестимісячний строк для звернення до суду закінчився 31 березня 2021 року.

Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 (справа №127/15035/17), у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19).

Згідно з висновками Верховного Суду реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Отже, для поновлення строку звернення до суду, позивачу слід було подати докази непереборних обставин, які не дали можливості звернутись до суду у встановлений строк, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, посилання представника позивача, на посилений режим несення служби поліцейськими з моменту впровадження карантинних обмежень, судом не приймаються, оскільки наведені обставини є загальними, не стосуються та не дають підстав для висновку про неможливість, саме для позивача звернутись до суду у встановлений законом строк.

Також, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на той факт, що при первісному зверненні до суду із позовом 12.08.2021, який в подальшому було повернуто, суд також не приймає до уваги, чинним законодавством передбачено право на оскарження ухвалених судом рішень, позивач таким правом не скористався, отже посилання на факт своєчасного усунення недоліків позову, який ухвалою суду повернутий через їх не усунення, не є підставою поважності пропуску строку звернення до суду за оскарженням порушеного права.

Так, згідно правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-1763цс16 та у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-895цс15, перебіг строку звернення до суду не переривається, якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви або повернув її. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Аналогічної позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 14.07.2020 у справі № 400/3065/19).

Таким чином, Верховний Суд однозначно підкреслює, що якщо особа неправильно подала позовну заяву і є ухвала про її повернення, або подала цю заяву з недодержанням правил підсудності, то варіантів щодо строку давності немає. В такому випадку цей строк не переривається, не зупиняється та не поновлюється, оскільки неправильне подання позовної заяви не є поважною причиною.

Щодо перебування позивача на лікарняному та у відрядженнях, то за підрахунками суду, лікарняний тривав з 05.04.2021 по 16.04.2021 включно, тобто 12 календарних днів, період перебування у відрядженні з 21.03.2021 по 04.04.2021 тривав 15 днів. Як вже зазначалось, судом, за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Отже, початок перебігу процесуального строку для звернення до суду для вирішення спору щодо разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік слід обчислювати з 01 жовтня 2020 року. Шестимісячний строк для звернення до суду закінчився 31 березня 2021 року. Із позовною заявою позивач звернувся 22.10.2021, тобто із пропуском строку у шість місяців 22 дні, з цього строку поважними є період перебування на лікарняному та у відрядженні, які у загальному розмірі складають 27 днів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави, якими представник позивача обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду, є поважними тільки за періоди, які у загальному розмірі складають 27 днів (лікарняний, відрядженні), щодо не можливості звернутись до суду у період з 01.10.2020 по 20.03.2021, або відразу після закінчення терміну лікарняного та відрядження суду не надані, інші причини суд не визнає поважними.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду […] позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки підстави, якими представник позивача обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду, є неповажними позовна заява підлягає поверненню в частині вимог щодо грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Керуючись статті 2, 5, 118, 122, 123, 169, 248, 251, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)) про визнання протиправними дій та стягнення щорічної разової грошової допомоги в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, щодо відмови у перерахунку та проведенні доплати недоотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; стягнення з відповідача недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік повернути без розгляду.

Роз`яснити позивачу , що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Буряк