Рішення № 101835720, 13.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 р. Справа№200/2339/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

4 березня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення №9 від 13 січня 2020 року про відмову в призначенні пенсії; про зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 5 січня 2021 року, та призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та №2, відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, - з 5 січня 2021 року - з дати звернення із заявою про призначення пенсії та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку із призначенням.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на неправомірність рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із недосягненням необхідного віку, передбаченого статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", оскільки рішенням Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) визнані неконституційними положення, що передбачають підвищення пенсійного віку для окремих категорій осіб, а саме осіб, які працюють на шкідливих підприємствах.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов в якому вказав, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із недосягненням на дату звернення необхідного пенсійного віку 53 роки 6 місяців. Відповідач зазначив, що норми ст. 114 Закону України №1058 на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування по відношенню до позивача. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

5 квітня 2021 року позивач надав відповідь на відзив у якій висловив незгоду з твердженнями відповідача.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 9 квітня 2021 року вирішено задовольнити клопотання відповідача, зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у зразковій справі № 360/3611/20.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року поновлено провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 , виданим 1 червня 2004 року 1 в/м Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області.

5 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 44).

Рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №9 від 13 січня 2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із недосягненням необхідного пенсійного віку 53 роки 6 місяців.

Згідно вказаного вище рішення, загальний стаж роботи заявниці, згідно наданих документів, складає 33 роки 02 місяці 07 днів, пільговий стаж - 13 років 09 місяців 19 днів.

Не погодившись з відмовою в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується, що пільгового стажу роботи достатньо для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах. Спірним питанням є визначення віку для призначення пенсії.

При цьому матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 5 січня 2021 року, тобто в рішення відповідача допущено описку в частині зазначення року прийняття рішення.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № ( далі - Закон №1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільговдх умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

При цьому, до досягнення віку, встановленого абзацом першим пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ , право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020року в справі № І-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 № 213-VІІІ (пункт 1 рішення).

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

При розгляді зразкової справи №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Таким чином, відмова відповідача в призначенні пенсії ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 33 роки 02 місяці 07 днів, у тому числі пільговий стаж - 13 років 09 місяців 19днів, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею віку 53 роки 6 місяців, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.

На підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку, що позивач набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, отже, позов підлягає задоволенню, а рішення відповідача - скасуванню.

При цьому, ураховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2021 року по справі № 360/3611/20 щодо розгляду зразкової справи, суд, з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з 5 січня 2021 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Стосовно позовних вимог в частині виплати заборгованості, яка виникне у зв`язку із призначенням пенсії суд зазначає, що будь-якого рішення щодо відмови у виплаті пенсії з дня призначення, відповідач не приймав. В порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє. Оскільки права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, та задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд дійшов висновку про наявність підстав в даному випадку покладення судових витрат на відповідача повністю.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при поданні даного позову в розмірі 908,00 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області №9 від 13січня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, б.5, код ЄДРПОУ: 23346787) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) пенсію на пільгових умовах з 5 січня 2021 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, б.5, код ЄДРПОУ: 23346787) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв