Ухвала суду № 101835397, 13.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 грудня 2021 р. Справа №200/15437/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Циганенко А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, б. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №33/25-1454 від 30 червня 2021 року з 01 грудня 2019 року;

- зобов`язати відповідача перерахувати та сплачувати пенсію відповідно довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року від 30 червня 2021 року №33/25-1454 надану Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» до ГУ ПФУ в Донецькій області з 01 грудня 2019 року, виходячи з основного розміру пенсії 76% грошового забезпечення, здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, негайно, з урахуванням проведених платежів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії 76% до 70% з 01 січня 2016 року;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до довідки про грошове забезпечення ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області №1042 від 13 березня 2018 року та встановити основний розмір пенсії 76% за вислугу років від всього розміру грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та сплатити нараховану суму негайно, одним платежем з урахуванням сплачених сум з 01 січня 2016 року на час набрання законної сили рішенням суду;

- встановити судовий контроль по справі відповідно до статті 382 КАС України.

16 листопада 2021 року підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані ОСОБА_1 в позовній заяві від 06 листопада 2021 року, визнані неповажними, в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено, позовна заява була залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.

06 грудня 2021 року на усунення недоліків позовної заяви позивачем подано вмотивоване клопотання про поновлення строку звернення до суду, датоване 30 листопада 2021 року. Клопотання вмотивована тим, що позивач не мав можливості дізнатись про порушення свої прав щодо зменшення основного розміру пенсії 76% до 70% з 01 січня 2016 року до отримання офіційної відповіді відповідача від 14 червня 2021 року.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає, що вказані підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

У даному випадку позивач в період з 01 квітня 2018 року по липень 2021 року не вчинив жодних дій для того щоб дізнатися чи правильно була йому обрахована пенсія.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Отже, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові по справі №240/12017/19 від 31 березня 2021 року дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався отримання офіційної відповіді відповідача від 14 червня 2021 року.

Отримання позивачем на початку липня 2021 року відповіді від відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 3 з половиною років після отримання пенсії за квітень 2018 року.

Суд звертає увагу на те, що 16 жовтня 2019 року набрало чинності рішення Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18 від 04 лютого 2019 року, в якому була викладена правова позиція про протиправність зміни відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017. Вказане рішення міститься у відкритому доступі на сайті Верховного Суду та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому позивач міг дізнатися про його зміст та передбачити наслідки пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо протиправності зміни відсоткового значення розміру пенсії при її перерахунку в 2018 році.

Таким чином, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього інформації про стан своїх прав, свобод та інтересів, а тому підстави, якими позивач обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом, не є поважними.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої та другої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, позовна заява підлягає поверненню в частині вимог.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).

Керуючись статтями 2, 3, 5, 118, 122, 123, 126, 169, 248, 251, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані ОСОБА_1 в клопотанні від 30 листопада 2021 року, визнати неповажними.

В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії 76% до 70% з 01 січня 2016 року;

- зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до довідки про грошове забезпечення ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області №1042 від 13 березня 2018 року та встановити основний розмір пенсії 76% за вислугу років від всього розміру грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та сплатити нараховану суму негайно, одним платежем з урахуванням сплачених сум з 01 січня 2016 року на час набрання законної сили рішенням суду, повернути без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала постановлена, складена та підписана 13 грудня 2021 року.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Циганенко