Ухвала суду № 101835219, 16.11.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2376/18

Провадження № 1-кп/645/86/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

секретар судового засідання - Кривченко Т.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Сай К.М.,

захисників - адвокатів Третьякової Н.Ю., Вільчинського А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , 1961 року народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч.1 ст.190 КК України -

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засідання прокурором заявлено клопотання про призначення фоноскопічної експертизи голосу, з метою встановлення, що на диску доданого до протоколу НСРД голос дійсно належить обвинуваченому. При цьому для проведення експертизи направити на експертизу протокол НСРД з дисками та диск з минулого судового засідання під час якого було здійснено допит обвинуваченого. Крім того, доручити ДБР здійснити слідчу розшукову дію, а саме: тимчасовий доступ до справи № 627/43/18 з якої вилучити оригінали медичної документації. Посилаючись на те, що в даний час в провадженні Краснокутського районного суду Харківської області знаходиться зазначена кримінальна справа, в якій містяться медична документація про огляд ОСОБА_1 , з метою з`ясування належності та допустимості доказів по справі.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у задоволені заявленого клопотання, оскільки вважає, що дані клопотання тільки затягнуть розгляд по справі.

Захисник Третьякова Н.Ю. присутня в судовому засіданні заперечувала проти заявлених клопотань, та зазначила, що дане клопотання заявлено усно, тому у сторони захисту не було достатньо часу підготуватися для обґрунтованого заперечення по даному питанню, при цьому вказала, що в минулому судовому засіданні вже було заявлено прокурором аналогічне клопотання про проведення експертизи голосу, при цьому нових підстав для її проведення прокурора не зазначено. Щодо питання про витребування медичної документації, таке клопотання також розглядалось раніш, тому сторона захисту вважає, що зазначені дії з обвинувачення є зловживання своїми правами.

Присутній в судовому засіданні захисник Вільчинський А.В. також заперечував проти клопотання прокурора та підтримав думку обвинуваченого та іншого захисника.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вважає клопотання про призначення технічної експертизи таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

При вирішенні клопотання про проведення експертизи суд не вправі здійснювати оцінку доказів, наданих сторонами кримінального провадження, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку між собою. Суд розглядає лише питання наявності підстав для проведення відповідного експертного дослідження.

Суд виходить з того, що проведення фоноскопічної експертизи не належить до обов`язкових експертних досліджень відповідно вимог ч. 2 ст. 242 КПК України, а тому клопотання про її проведення має містити доводи, передбачені ст. 244 КПК України.

Як убачається з пояснень прокурора, підставою для призначення фоноскопічної експертизи звукозаписів є встановлення належності голосу обвинуваченому ОСОБА_1 .

Частинами 1-3 статті 359 КПК України встановлено, що відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує доводи учасників судового провадження. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або в певній частині. З метою з`ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста.

Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа (ч. 3ст. 358 КПК України).

З диска, який був предметом дослідження, вбачається, що на одному диску зафіксована інформація НСРД, яка містить велику кількість як звукових файлів, так текстових файлів. При цьому прокурор чітко не зазначив, стосовно яких звукових файлах необхідно проводити експертизу для з`ясування поставлених питань.

Клопотання про призначення експертизи має бути обґрунтованим та мотивованим. Водночас, експертиза під час судового розгляду кримінального провадження може бути призначена для з`ясування не будь-яких, а лише важливих у кримінальному провадженні питань та лише за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК.

Даючи оцінку доводам клопотання, суд, встановив, що клопотання не містять інформації про конкретні звукозаписів, а саме не зазначено переліку конкретних звукових файлів, що міститься на диску який є додатком до протоколу НСРД, які досліджувалися судом, щодо яких експерт повинен провести експертизу, а суд позбавлений можливості самостійно це визначити.

Суд зазначає, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під час слухання справи. (Хусейн та інші проти Азербайджану; Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії; Poletan і Azirovik проти колишньої Югославської Республіки Македонія).

На думку суду, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Водночас, ті питання, які прокурор у клопотанні виносить на розгляд експерту, стосуються оцінки доказів, яку відповідно до положень ст. 94 КПК України здійснює суд на підставі встановлених обставин кримінального провадження.

Оскільки в судовому засіданні не було встановлено підстав, передбачених статтями 242, 332 КПК для призначення фоноскопічної експертизи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи звукозапису.

Щодо тимчасового доступу до кримінальної справи № 627/43/18 з якої необхідно вилучити оригінали медичної документації, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

За змістом ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Так, слідчий суддя, згідно з ч. 4 ст. 132 КПК, для оцінки потреб досудового розслідування зобов`язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. У цьому контексті потрібно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК, саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Згідно до вимог ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Статтею 160 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5,6,7 ч. 2 ст. 160 КПК у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів повинні бути зазначені значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно з ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи, зокрема, 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Суд, з урахуванням доводів, якими прокурор обґрунтовує клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання, оскільки згідно п. 5 ч. 1 ст. 164 КПК України в ухвалі суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначена назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ, проте в клопотанні про надання тимчасового доступу прокурором не назначено до яких саме документів необхідно надати тимчасовий доступ.

Крім того, прокурором не зазначено, на якій саме стадії розгляду перебуває в Краснокутському районному суду Харківської області зазначена кримінальна справа.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про надання доступу до документів що містяться в кримінальній справі № 627/43/18 обґрунтовано лише формально, до нього не додано жодного доказу на обґрунтування доводів, зазначених в клопотанні, що має наслідком відмову в задоволенні клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 132, 159, 160, 162-166, 242, 244, 332, 350, 372, 376 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора про призначення фоноскопічної експертизи голосу та про доручення ДБР здійснити слідчу розшукову дію, а саме: тимчасовий доступ до справи № 627/43/18 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя -