Рішення № 101834816, 10.12.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17294/20

Провадження № 2/643/1665/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2

до Харківської міської ради

про визнання права власності на спадкове майно,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на однокімнатну квартиру готельного заселення № 126 площею 12, 9 кв.м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1 , по праву на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 1827.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її колишній чоловік ОСОБА_3 , після його смерті залишилися спадщина у вигляді однокімнатної квартири готельного заселення № 126, площею 12, 9 кв. м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є їх син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати разом із нею, та в силу вимог ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України прийняв спадщину. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом виявилося не можливим, оскільки не залишилося оригіналу свідоцтва про право власності на спадкове майно, в результаті чого нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом та рекомендовано звернутися до суду.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі № 643/17294/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 09.02.2021 року.

09.02.2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача, відповідно до змісту якого він просить витребувати у П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори інформацію про осіб, які зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 1827, та інформацію про те, чи не складався ОСОБА_3 заповіт. Означене клопотання просив розглядати у його відсутність.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09.02.2021 підготовче засідання відкладено на 09.03.2021 року, в порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувано у П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори інформацію про осіб, які зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 1827, та інформацію про те, чи не складався ОСОБА_3 заповіт.

09.03.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла відповідь від П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори.

У судове засідання представник позивача не з`явився, проте подав заяву, відповідно до змісту якої просить суд розглядати справу за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, проте в матеріалах справи наявна заява, відповідно до змісту якої відповідач просить суд розглядати справу у відсутність представника відповідача.

Розглянувши подані заяви і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про народження видане 13 липня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції.

Згідно з довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 981768, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалід дитинства, причина інвалідності - родова травма, ДЦП.

Згідно довідки № 1142 від 22.11.2016, виданої виконкомом Симинівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, ОСОБА_1 , дійсно постійно проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 , і має наступний склад сім`ї: ОСОБА_5 (чоловік), ОСОБА_6 (син), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_7 (син чоловіка), ОСОБА_8 (чин чоловіка).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 видане 29 березня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 33 років, про що 29 січня 2016 року складено відповідний актовий запис № 1827.

Після смерті ОСОБА_3 Одинадцятою Харківською нотаріальною конторою 27.07.2016 року заведено спадкову справу № 834/2016.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Азадалієва Яна Миколаївна, свідоцтво № 3774 листом № 14/1 від 13.12.2017 року повідомила ОСОБА_1 , що видати свідоцтво на спадщину за законом на однокімнатну квартиру готельного заселення № 126, площею 12, 9 кв. м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1 , на ім`я неповнолітнього сина ОСОБА_2 , після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не представляється можливим у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради № 1009559, виданої ОСОБА_1 , для подання нотаріусу на запит від 27 липня 2016 року за № 6400/02-14, вбачається, що станом на 31.12.2012 року, згідно матеріалів інвентаризаційних справ КП «Харківське МіськБТІ», ОСОБА_3 є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло видане УКМП ВПДЖФ 18.11.2005 року № НОМЕР_2 , форма власності приватна, частка 1/1, обтяження об`єкту відсутні, свідоцтво про право власності на житло видане УКМП ВПДЖФ 18.11.2005 року № НОМЕР_2 , зареєстровано в бюро 23.11.2005 року за зареєстрованим № П-5-66213 на паперових носіях, станом на 31.12.2012 року в електронному реєстрі право власності не зареєстровано.

З відповіді П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори № 1644 від 29.04.2021, вбачається, що 27 липня 2016 року подано заяву від імені ОСОБА_1 , яка діє від імені свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що спадщину він прийняв. Заяву зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 27 липня 2016 року за № 2033 та на підставі неї заведено спадкову справу № 834/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Інших заяв від спадкоємців про прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходило. Жодних свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 їх нотаріальною конторою не видавалися. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 64564369 від 29.04.2021 виявлено відсутність заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору у цій справі є визнання права власності на однокімнатну квартиру готельного заселення № 126 площею 12, 9 кв.м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування, оскільки неможливо набути права на спадкове майно у нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючих документів на це нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статі 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Судом встановлено, що заповіт спадкодавцем не складався.

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Частинами другою-четвертою статті 1273 ЦК України передбачено, що фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Заява про відмову від прийняття спадщини законим представником позивача не подавалася.

Таким чином, ОСОБА_2 , відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті свого батька.

Відповідно до статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Згідно з п. 4.15, п. 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Отже, для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (частки квартири), спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (частки квартири).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 просила визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на однокімнатну квартиру готельного заселення № 126 площею 12, 9 кв.м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 1827, у зв`язку з відмовою нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину через відсутність у неї правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на майно.

Отже, позивачем обрано належний спосіб захисту цивільних прав та інтересів (визнання права власності), який узгоджується з положеннями статті 392 ЦК України та є найбільш ефективним у спірних правовідносинах.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18 лютого 2015 у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 у справі № 6-318цс15, та підтримана Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 332/3923/18, провадження № 61-4683 св 20.

За змістом пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку можливе у випадку, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, при цьому у разі, якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 751/8397/16-ц, від 11 березня 2021 року у справі № 289/927/19.

Враховуючи вищезазначене, оскільки приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, неповнолітній син спадкодавця, який прийняв спадщину, не має можливості реалізувати своє право на спадщину в іншому, ніж судовому порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на однокімнатну квартиру готельного заселення № 126 (житлова площа 12, 9 кв.м.), яка розташована в будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 1827.

3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).

5. Відповідач: Харківська міська рада (код ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7).

Повне рішення складено 10.12.2021 року

Суддя Н.В. Новіченко