
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 грудня 2021 року Справа №160/9599/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 – Сніжка Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1302 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 до Військової частини А1302 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволений.
14 вересня 2021 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – Сніжка Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви, зазначив, що позивачем у позовній заяві було, заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу.
До позову було додано копію Договору № 01/26-03 про надання правничої допомоги від 26 березня 2021 року, Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги № 01/26-03 від 26.03.2021 року, акт виконаних послуг до Договору про надання правничої допомоги № 01/26-03 від 26.03.2021, оригінал ордеру про надання правничої допомоги від 26.03.2021року. Згідно з умовами договору правова допомога надається у справі щодо стягнення компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій. Згідно Акту виконаних робіт сума витрат на правову допомогу з представництва інтересів в суді першої інстанції складає 2000 грн.
29 листопада 2021 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 року призначено заяву до розгляду в порядку письмового провадження з 06 грудня 2021 року.
Відповідачем у встановлений строк заперечень щодо розміру витрат понесених на правову допомогу суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи позивача, матеріали адміністративної справи та надані докази на підтвердження заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, проаналізувавши норми КАС України, дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн., представником позивача надано додано копію Договору № 01/26-03 про надання правничої допомоги від 26 березня 2021 року, Додаткова угода №1 до Договору про надання правничої допомоги № 01/26-03 від 26.03.2021 року, акт виконаних послуг до Договору про надання правничої допомоги № 01/26-03 від 26.03.2021, оригінал ордеру про надання правничої допомоги від 26.03.2021року.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги № 01/26-03 від 26.03.2021 року, сторони домовилися, що Клієнт проводить оплату послуг визначених в п. 1 Додаткової угоди з представництва інтересів у суді першої та апеляційної інстанції шляхом сплати Виконавцю 100 % вартості послуг протягом 30-ти днів з дня винесення рішення судом першої інстанції.
Отже, представником позивача доказів станом на 13 грудня 2021 року понесених витрат на правничу допомогу суду не надано.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, від 30 квітня 2020 року у справі №826/4466/18.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
З огляду на зазначене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв`язку з перебуванням судді Коренева А.О. у відрядженні, питання щодо заяви вирішується у перший робочий день судді – 13.12.2021 року.
Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 250, 252, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – Сніжка Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1302 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя А.О. Коренев
Судове рішення № 101834683, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 13.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/9599/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: