Рішення № 101833987, 13.12.2021, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/3964/21

Провадження 2-о/621/85/21

13 грудня 2021 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Філіп`євої В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лацько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Зміївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті рідної матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Горлівка Донецької області.

На обґрунтування поданої заяви зазначено, що заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . У 2014 року, м. Горлівка Донецької області стало тимчасово не підконтрольною територією України внаслідок військових дій. ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Донецької області мати померла.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті.

Встановлення факту смерті ОСОБА_3 необхідно для припинення пенсійних виплат, оформлення спадкових прав.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.12.2021 відкрито провадження по заяві та призначено судове засідання на 13.12.2021.

13.12.2021 учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Заявник ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просили розглядати справу за її відсутності, заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. Заяв та будь-яких заперечень до суду не подавали.

В силу приписів ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутністю учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши подані заявником документи та проаналізувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 26.07.1955 (а.с.9).

28.12.1977 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_2 , виданим Палацом одруження м. Горлівка Донецької області 28.12.1977, в якому в графі «прізвища після одруження» прізвища чоловіка та дружини вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_7 (а.с.10).

Як вбачається з копії паспорту серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в селі Іванівка Іванівського району Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

Згідно з лікарського свідоцтва № 3185 від 01.11.2021 ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 96 роки, причина смерті: гостра серцева недостатність (а.с. 15).

01.11.2021 Калинінським відділом ЗАГС Горлівського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис №1450 (а.с. 16).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Калинінським відділом ЗАГС Горлівського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 96 років, актовий запис 1450 від 01.11.2021.

Суд відмічає, що за змістом п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Суд зазначає, що для встановлення факту смерті особи необхідні обставини, що свідчать про цю подію, а також про те, що заявник позбавлений можливості зареєструвати факт смерті в інший спосіб. Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час за певних обставин.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.77 та ст.78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Надаючи оцінку допустимості наданих заявником доказів, а саме документів, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд керується ч.2 ст.19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасно суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСЛП), за висновками якої, зокрема, у справах проти Туреччини, Молдови та Росії, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Зважаючи на правову позицію, викладену Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15.04.2016 року, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України, суд як виняток приймає до уваги дані про смерть (дату, місце), які зазначені у вищенаведених документах, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Також суд враховує, що відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI та п.1 гл.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5, в редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 №3307/5, підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть форми N 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;б) фельдшерська довідка про смерть форми N 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми N 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;г) рішення суду про оголошення особи померлою;ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі державної реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятору, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть (пункт 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дослідженими у справі доказами доведено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Горлівка Донецької області, та підтверджено неможливість реєстрації такого факту в органах реєстрації актів цивільного стану України, відтак, оскільки встановлення відповідного факту необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть встановленої законом України форми та реалізації наслідків, передбачених законодавством у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Зміївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження с. Іванівка Іванівського району Київської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Горлівка Донецької області, у віці 96 років.

Рішення суду підлягає негайному виконанню та його оскарження не зупиняє виконання рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Зміївський районний відділ державної реєстрації актів ивільного стану Східного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Харків), місцезнаходження: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 10, код ЄДРПОУ 04059026.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2021.

Головуючий: суддя В. Філіп`єва