Рішення № 101833690, 13.12.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 13.12.2021

ЄУ № 942/1557/21

Провадження №2-а/942/36/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року, Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

за участю секретаря судового засідання Золотарьової А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача Тарабановського Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції ВП №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Тарабановського Євгена Івановича, Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування вимог зазначив, що 23.10.2021 інспектором поліції відносно позивача складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Позивач не погодився з діями інспектора поліції та зазначив, що 23.10.2021 він рухався на автомобілі Toyota Corolla, державний знак НОМЕР_1 , по дорозі с. Осинове-смт Новопсков о 8 год ранку та був зупинений інспектором поліції. Причиною зупинки водія поліцейський вказав «не читається номер», після цього повідомив, що буде складати постанову за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Разом з тим, поліцейський не роз`яснив позивачу його права, не попередив про фотофіксацію, зйомку проводив на особистий телефон.

Позивач зазначає, що накладення штрафу за ч. 6 ст. 121 КУпАП може бути застосовано, якщо фото-, відеофіксація номерних знаків зроблена на відстані 20 метрів. Разом з цим, інспектор не зафіксував таке правопорушення на відстані 20 метрів та не заніс дані до протоколу, а тому відповідно до закону України такий штраф є незаконним.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив скасувати постанову від 23.10.2021 по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 19.11.2021 відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду на 29.11.2021.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 29.11.2021 за клопотанням позивача залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Луганській області. Розгляд справи відкладено до 06.12.2021.

06.12.2021 розгляд справи відкладено до 13.12.2021, у зв`язку з перебуванням головуючого по справі у щорічній основній відпустці.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач лейтенант поліції ВП №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Тарабановський Є.І. в судовому засіданні заперечував проти позову, вважав свої дії правомірними, а постанову законною.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Луганській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю та зазначив, що старший інспектор СРПП відділу поліції №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Тарабановський Є.І. щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача діяв виключно на підставі чинного законодавства та у спосіб, встановлений нормативно-правовими актами, та просив звернути увагу суду на строки звернення позивача до суду з метою оскарження постанови БАВ №005867 на момент подання позовної заяви сплинули. У відзиві на позов представник відповідача просив суд здійснити розгляд справи без участі представника ГУНП у Луганській області.

Відповідно до ст. 205 ч.1 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.10.2021 старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції Тарабановським О.І.винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №005867 за ч. 6 ст. 121 КУпАП, згідно якої 23.10.2021 о 08 год. 15 хв. ОСОБА_1 в с. Осиново по вул. Слобожанській керував т.з., на якому номерний знак не відповідав вимогам стандартів, чим порушив вимоги та п. 2.9. (в), 30.2 Правил дорожнього руху України. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. В оскаржуваній постанові міститься підпис ОСОБА_1 про її отримання та відмітка про те, що останній не згоден з правопорушенням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши надану позивачем копію постанови серії БАВ №005867 від 23.10.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, суд вважає встановленим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. була винесена старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції Тарабановським О.І. від іменівищевказаного суб`єкта владних повноважень.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із п.п. 2.9 «в» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.

У відповідності до п.п. 30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Згідно зі ст. 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах (ч. 1 ст. 23). Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами (ч. 2 ст.23).

Пунктами 4.1-4.5 ДСТУ 4278:2019 Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування розділу «Правила застосування» встановлено типи та основні розмірі, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування номерних знаків, якими визначено, що кількість знаків на транспортних засобах має бути: - на автомобілях: два знаки; - на тракторах, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машинах, сільськогосподарській техніці та інших механізмах: один знак; - на мотоциклах, моторолерах, мотоколясках, квадроциклах, трициклах, прирівняних до них транспортних засобах, мопедах, причепах, напівпричепах: один знак; - на великотоннажних транспортних засобах та інших технологічних транспортних засобах: один знак; знаки на транспортних засобах треба встановлювати лише в передбачених за конструкцією місцях, зазначених виробником; знаки не повинні зменшувати кутів переднього та заднього звисів транспортного засобу; знаки типу 7 закріплюють за транспортним засобом як другий комплект знаків. Написи на передньому та задньому номерних знаках підтипу 7-1 мають відповідати один одному; знаки закріплюють відповідно до адміністративно-територіальної належності, визначної в додатках Б та Д, незалежно від місця проведення реєстрації транспортного засобу.

Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити об`єктивну сторону правопорушення.

До відзиву на позовну заяву відповідач додав копію постанови серії БАВ №005867 від 23.10.2021 складену відносно ОСОБА_1 ; копію супровідного листа № 11731/111/40-2021 від 01.12.2021 із зазначенням, що строк зберігання відеозаписів від 23.10.2021 станом на 01.12.2021 вичерпано; викопіювання з журналу 38 обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації.

Суд вважає, що відповідачем не надано суду жодного доказу наявності будь-яких фактичних даних, на основі яких працівник поліції встановив наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Посилання представника відповідача на те, що відеофіксація правопорушення не зберіглася, у зв`язку з тим, що строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб відповідно до п. 3 Розділу VІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, не звільняє відповідача обов`язку надати докази, які підтверджують наявність вини у скоєні позивачем правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. Надана відповідачем копія журналу 38 «Обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації» таких відомостей не містить.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте в матеріали справи докази правомірності оскаржуваної постанови відсутні.

Посилання представника відповідача на пропуск строків звернення до суду не відповідає обставинам справи, оскільки з метою оскарження постанови серії БАВ №005867 від 23.10.2021 позивач звернувся з позовом до суду 25.10.2021, тобто в межах строків, встановлених ст. 289 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

В силу вимог п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах «Нечипорчук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 06.12.1998 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 150 та 253 рішень відповідно).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вказане, суд приймає до уваги викладені обставини справи зазначені в позовній заяві, будь-яких відомостей, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а відповідачем надані не були.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст.77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що постанова відповідача підлягає скасуванню як незаконна, а вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, в якому працює ця особа. При цьому залучення такого суб`єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.

Позивачем був сплачений судовий збір в сумі 454,00 грн. за вимогу про скасування оскаржуваної постанови, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.2316722518.1 від 25.10.2021. Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до лейтенанта поліції ВП №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Тарабановського Євгена Івановича, Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову серії БАВ №005867 від 23.10.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену лейтенантом поліції ВП №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Тарабановським Євгеном Івановичем за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні шляхом безспірного списання вказаної суми з рахунку Головного управління Національної поліції в Луганській області у Державній казначейській службі України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: лейтенант поліції ВП №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Тарабановський Євген Іванович, адреса: вул. Слобожанська, 20 смт Новопсков, Луганська область.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області, код ЄДРПОУ 40108845, адреса: вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.

Головуючий суддя: А.В. Чалий