Ухвала суду № 101832648, 23.11.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

УКРАЇНА

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_______________

Справа № 521/18780/21

Номер провадження№ 2/521/5542/21

УХВАЛА

23 листопада 2021 року м.Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Маркарова С.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви

позивач : Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради

відповідачі : ОСОБА_1

державний реєстратор Департаменту державної реєстрації МЮУ, м.Київ Дурицька Марія Євгеніївна

державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяна Іванівна

предмет позову: визнання незаконними, скасування рішень державних реєстраторів, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради звернулось із вищевказаним позовом.

Позовна заява подана в порядку ЦПК України.

Позовними вимогами позивач визначив :

- визнання незаконним, скасування рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації МЮУ, м.Київ Дурицької М.Є. про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 3715885 від 06.07.2013 року, реєстраційний номер 98222251101)

- визнання незаконним, скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 53115229 від 14.07.2020 року, реєстраційний номер 98222251101)

- внесення зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині площі на об`єкту нерухомого майна

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя суд за ч. 5 ЦПК України захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Підставою відкриття провадження у цивільній справі судом є подання особою позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, яка предметно, суб`єктно, інстанційно та територіально підсудної даному суду.

Зазначене узгоджується із Главами 1, 2 Розділу 1, ч.1 ст. 187 ЦПК України, за якими суддя відкриває провадження у справі за відсутністю підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги обґрунтовані позивачем порушенням архітектурних, містобудівних норм і правил внаслідок здійснення ОСОБА_1 реконструкції будинку з добудовою та правом позивача на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначеного Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради, затвердженим рішенням ОМР № 3043-VII, 21.03.2018 року.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція – це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства – цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція – це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У частині першій статті 1 ЦК України зазначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом з тим, за приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір – це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення – публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Суб`єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до ч.1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Ради, затвердженого рішенням ОМР № 3043-VII, 21.03.2018 року, позивач є виконавчим органом Одеської міської ради та створений відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м. Одеси.

Основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Право звернення позивача на виконання своїх функцій із позовами до суду передбачено пунктом 2.2.5 Положення.

Отже, спірні правовідносини у цій справі обумовлені реалізацією позивачем повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.

При цьому управління як суб`єкт владних повноважень перебуває з особою, яка здійснила переобладнання приміщення в адміністративних відносинах, оскільки діє на виконання своїх владних управлінських функцій, спрямованих на захист інтересів держави.

Спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими.

Вказаний висновок узгоджується із постановами Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18), від 15 травня 2018 року у справі № 520/10754/14-ц (провадження № 14-108цс18), від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16 (провадження № 11-520апп18), від 28 листопада 2018 року у справі № 369/13415/17 (провадження № 14-469цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 826/7203/17 (провадження № 11-1168апп18), від 24 квітня 2019 року у справі № 461/889/13-ц (провадження № 14-11цс19), і підстав для відступу від них не вбачається.

Враховуючи викладене, виниклий між учасниками справи спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо майнового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення фактів порушення закону у сфері містобудівної діяльності та усунення порушень шляхом скасування незаконної державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Так, підстав, визначених процесуальним законом для розгляду справи в порядку ЦПК України не вбачається.

В порядку п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження - відмовити.

Роз`яснити позивачу право звернення із позовом в порядку КАС України до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.

Суддя С.В. Маркарова

Повний текст ухвали виготовлений 23.11.2021 року.

23.11.21