Ухвала суду № 101832501, 08.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19645/21

Провадження № 1-кс/344/7601/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., з участю секретаря Лукинів І.І., прокурора Торованин С.В., слідчого Позняк І.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Свинтицького І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021091010001087 від 11.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором, про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12021091010001087 від 11.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення розбою, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив новий аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, 11.10.2021, близько20 год 20 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Військова кафедра», неподалік магазину «Слов`янка», який розташований за адресою: в м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 88, побачив ОСОБА_2 , яка сиділа на автобусній зупинці та в руках тримала мобільним телефоном марки «iPhone 11 ProMax».

В цей час у ОСОБА_1 виник неправомірний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «iPhone 11 Pro Max», який належали ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій протиправній намір, ОСОБА_1 підійшов до

ОСОБА_2 , та перебуваючи за спиною потерпілої вчинив напад на неї, схрестив передпліччя обох свої рук навколо життєво важливого органу - шиї, почавши стискати, тим самим перекриваючи доступ повітря до організму, чим застосував до неї насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров`я. У цей час ОСОБА_2 відчула слабкість, усвідомила реальну небезпеку для свого життя в наслідок здавлення шиї, у зв`язку із чим розслабила руку, якою тримала свій мобільний телефон.

В подальшому, ОСОБА_1 побачив, що в наслідок його дій потерпіла перестала міцно утримувати телефон, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, вирвав правою рукою із рук ОСОБА_2 її мобільний телефон марки

«iPhone 11 ProMax», вартість якого становить 25 000 грн, та відпустивши її попрямував по вул. Євгена Коновальця в сторону Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ,

вул. Євгена Коновальця, 132, не зважаючи на крик потерпілої ОСОБА_2 , яка йшла вслід за ним та вимагала повернути викрадене майно.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився м. Івано-Франківськ, громадянство України, українець, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , не одружений, не працює, інвалідом не являється, раніше судимий: 15.05.2017 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.3 ст. 187 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, а саме даними, які містяться у протоколі огляду місця події, протоколі допиту неповнолітньої потерпілої

ОСОБА_2 , протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколі затримання особи, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

12 грудня 2021 року закінчується строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021091010001087, однак закінчити досудове розслідування у зазначений строк не вдається, оскільки у даному кримінальному провадженні ще необхідно отримати висновок експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи, виконати вимоги ст. 290 КПК України, та скласти обвинувальний акт .

Під час здійснення досудового розслідування проведено великий об`єм слідчих дій для доведення вини ОСОБА_1 , що свідчить про складність кримінального провадження.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється

ОСОБА_1 , відповідно ч. 2 ст. 187 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до десяти років.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду (вказаний ризик існує, оскільки покарання за

злочини, в якому підозрюється ОСОБА_1 , зокрема за ч. 2 ст. 187 КК України, передбачаєможливе позбавлення волі строком до десяти років, що свідчить про можливість підозрюваного, здійснити спроби уникнути покарання, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду);

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та на теперішній час підозрюється у вчинення нового умисного злочину, офіційно не працює, джерело доходів невідоме, що свідчить про можливість вчинення ним у майбутньому нових злочинів з метою незаконного збагачення.

Обставин, які є перешкодою для застосування до підозрюваного

ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передба Шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного неможливо запобігти ризикам, передбаченими п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, наявності в нього не знятих та не погашених у встановленому законному порядку судимостей, характеризує ОСОБА_1 , як особу, яка, яка на шлях виправлення та перевиховання не стає, вчиняє нові злочини, немає постійного місця проживання та соціальних зв`язків, а тому застосування стосовно ОСОБА_1 таких запобіжних заходів, як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт, не зможе запобігти вищенаведеним ризикам, а тому єдиним дієвим та ефективним запобіжним заходом, що зможе забезпечити виконання необхідних процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні та запобігти вчиненню підозрюваним ОСОБА_1 нових корисливих злочинів, спрямованих на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном (розбій), може бути тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи зазначене, слідчим подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник просили при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Постановою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська від 06.12.2021 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12021091010001087 від 11.10.2021 року до 12.01.2022 року.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, а також враховуючи позицію самого підозрюваного в судовому засіданні, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до інкримінованих йому злочинів.

В той же час 07.12.2021 року року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку

ст. 208 КПК України.

12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Як зазначено слідчим в поданому клопотанні, 12 грудня 2021 року закінчується строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021091010001087, однак закінчити досудове розслідування у зазначений строк не вдається, оскільки у даному кримінальному провадженні ще необхідно отримати висновок експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи, виконати вимоги ст. 290 КПК України, та скласти обвинувальний акт

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється

ОСОБА_1 , відповідно ч. 2 ст. 187 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до десяти років.

У зв`язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.

В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, в поданому клопотанні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків.

Відповідно до вимог процесуального закону не визначення запобіжного заходу у вигляді застави є правом, а не обов`язком слідчого судді, а тому таке повинно вирішуватися у кожному конкретному випадку індивідуально.

Вчинення підозрюваного злочину із застосуванням насильства до потерпілого не є автоматичною підставою для невизначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, зважаючи на викладене, враховуючи все вищезазначене в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне визначити заставу в межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 181 600,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, є межею помірності для нього, і ризик втрати такого розміру застави може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 07.12.2021 р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 12 січня 2022 року включно, та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави - в сумі 181 600 грн.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, - до 12 січня 2022 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 12 січня 2022 року включно обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками, експертами у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора окружної прокуратури міста Івано-Франківська Торованина С.В.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.В.Домбровська

Повний текст ухвали складено і підписано 08.12.2021 року.