
Справа № 216/4721/21
провадження №2-о/216/89/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2021 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бутенко М.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравець А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В:
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та просить суд винести рішення, яким встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , 1957 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території у м. Донецьку помер її чоловік ОСОБА_2 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 24.02.1979 року. Через події які відбулись в країні в 2014 році вони разом з чоловіком були зареєстровані за однім місцем реєстрації, а саме АДРЕСА_1 , але були зареєстровані та взяті на облік як внутрішньо переміщеної особи за різними адресами через непереборні обставини, але фактично мешкали разом, як чоловік та дружина, та вона перебувала у чоловіка на утриманні. За життя покійний чоловік з 14.09.2011 року був пенсіонером, а вона з 13.06.2014 року стала також пенсіонеркою за віком. 30 червня 2021 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника, але їй було відмовлено в переході на іншу пенсію, в зв`язку з тим, що вона не надала доказів, що засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника.
Встановлення факту її сумісного проживання з померлим ОСОБА_2 їй необхідно для оформлення перерахунку пенсії по втраті годувальника.
Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку окремого провадження (а.с. 15).
Заявник при розгляді справи присутньою не була, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у ній, просила суд її задовольнити.
Представник заінтересованої особи: Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про час слухання справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду заяву, у якій просив суд слухати справу за відсутністю їх представника.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Заявник ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.02.1979 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.7), та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6). З 18.04.1965 року подружжя та до моменту смерті чоловіка, були зареєстровані за однім місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 34), за цей час подружжя вели спільне господарство, виростили двох дітей, у них був єдиний бюджет, чоловік заробляв значно більше ніж заявниця та повністю забезпечував родину. Через події які відбулись в країні в 2014 році подружжя було зареєстроване та взятто на облік як внутрішньо переміщеної особи за різними адресами через непереборні обставини, що підтверджується довідками з місця фактичного проживання №1211-5000314866 від 12.10.2020 року та № 1443042957 від 23.10.2017 року, а саме: місце фактичного перебування заявниці: АДРЕСА_2 , місце фактичного перебування ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 (а.с.8-9), при цьому заявник продовжувала перебувати на утриманні чоловіка, не дивлячись на те, що вона отримувала мінімальну пенсію. Згідно довідки від 06.08.2020 року, ОСОБА_2 був знятий з реєстрації (після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з адреси АДРЕСА_1 (а.с. 34).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Пенсія покійного чоловіка була основним джерелом засобів для існування та проживання сім`ї ОСОБА_1 , покійний чоловік отримував пенсію, за для отримання якої він все своє життя важко працював у шахті, тому після його смерті, 30.06.2021 року заявник звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровської області із заявою про перехід на пенсію в разі втрати годувальника за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області управління пенсійного забезпечення Відділ перерахунків пенсій № 3, за результатами розгляду звернення № 2585 від 30.06.2021 року щодо перерахунку пенсії у разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 повідомлено, зокрема, що для переходу на пенсію у разі втрати годувальника, заявнику необхідно надати необхідні для цього документи, серед яких повинен бути документ про перебування на утриманні померлого годувальника (довідка або рішення суду), після чого заявнику буде здійснено перерахунок пенсії після смерті чоловіка (а.с.12-13). З 13.06.2014 року заявник ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради як пенсіонер за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.10).
Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_3 , який доводиться сином заявниці пояснив, що його батьки перебували у шлюбі між собою та проживали разом у м. Донецьку. Батько отримував більшу пенсію ніж мати, основним джерелом доходу була пенсія батька. Перед пандемією мама поїхала з Донецька допомагати доглядати онуків у Кривому Розі, через пандемію та закриті кордони не змогла повернутися до батька в м. Донецьк, а він не зміг приїхати до Кривого Рогу через проблеми зі здоров`ям, оскільки пропрацював все життя шахтарем та в нього боліли ноги.
Заявник на момент смерті чоловіка перебувала на його повному утриманні, ніде не працювала та не отримувала іншого доходу окрім пенсії, вказані обставини підтверджуються показами свідка їхнього рідного сина ОСОБА_3 . Факт того, що покійний ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно були родиною та виростили двох дітей також підтверджуються фотографіями наявними в матеріалах цивільної справи (а.с. 20-26). У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюються у судовому порядку, тому заявник вимушена була звернутися до суду з відповідною заявою, так як встановлення даного факту необхідно заявнику для отримання доходу на належне існування.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Факт перебування фізичної особи на утриманні встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Згідно ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком, 2) пенсія по інвалідності, 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: 1. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. 2. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч.2 ст.32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно з ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться чоловік (дружина), якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.
А згідно ст. 38 цього Закону, члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Згідно із роз`ясненнями які містяться в п. 8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. А ні отримання непрацездатною особою пенсії, а ні її окреме проживання від годувальника не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.
Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце. Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.
Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, аналізуючи викладене, суд вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки заявником надано беззаперечні докази того, що вона у період шлюбу, з 24.02.1979 року (з часу реєстрації шлюбу) по ІНФОРМАЦІЯ_1 (до часу смерті ОСОБА_2 ), повністю перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ: 21910427.
Суддя : М.В. Бутенко
Судове рішення № 101832412, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 13.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 216/4721/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: