Рішення № 101830510, 13.12.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/35609/21

Провадження № 2/947/5174/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі :

Головуючого судді - Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Альошина О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради про відібрання малолітнього від батьків без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав. Стягнути з відповідачів, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь дитячого державного закладу, в якому буде перебувати малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання до досягнення дитиною повноліття у розмірі Ул частини з усіх видів доходу відповідачів, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Свої вимоги мотивує тим, що інформацією, отриманою Службою у справах дітей Одеської міської ради від суб`єктів виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, про домашнє насильство та ймовірну наявність загрози життю та здоров`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівником служби у справах дітей Одеської міської ради спільно з працівниками органу Національної поліції та працівником бригади швидкої допомоги 21.10.2021 року було проведено оцінку рівня безпеки дитини та встановлено рывень безпеки дитини, як «дуже небезпечно», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 15.11.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування Чорнобай Олена Анатоліївна у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради - Альошин Олександр Миколайович у судовому засіданні позовні вимоги підримав в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про час та місце його проведення сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 17 СК України, орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» у п. 16 роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У судовому засіданні встановлено, що малолітній ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 4147 від 21.05.2012, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції).

Батько дитини - гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 27.01.2004), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати дитини - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 25.09.2014), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Місце її проживання та перебування невідоме.

У зв`язку з інформацією, отриманою службою у справах дітей Одеської міської ради від суб`єктів виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, про домашнє насильство та ймовірну наявність загрози життю та здоров`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585, працівником служби у справах дітей Одеської міської ради спільно з працівниками органу Національної поліції та працівником бригади швидкої допомоги 21.10.2021 було проведено оцінку рівня безпеки дитини та встановлено рівень безпеки дитини, як «дуже небезпечно».

Згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки дитини встановлено, що батько дитини багато років перебуває за замісній підтримувальній терапії внаслідок наркотичної залежності. Зі слів дитини, батько разом з друзями вживають у його присутності наркотичні речовини та алкогольні напої. Мати дитини - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишила дитину на чотири дні у своїх родичів та після цього до дитини не з`являлась. Дитина категорично відмовляється проживати з батьком.

Наявні ознаки незабезпечення дитини належним харчуванням та доглядом, який відповідає віку та сезону: відсутні продукти харчування, з 1 вересня 2021 року малолітній не відвідує заклад освіти.

Малолітнього було невідкладно направлено до КНП «Міська дитяча лікарня № 2» для проведення та документування результатів медичного обстеження дитини та, у разі необхідності, надання медичної допомоги.

Відповідно до розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 23.10.2021 року № 606-01р, негайно відбрано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків - гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_3 .

Наказом служби у справах дітей Одеської міської ради від 23.10.2021 року № 242, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на первинний облік.

З інформаційного листа начальника Головного управління Національної поліції в Одеській обаласті Одеського районного управління поліції № 1 Коцар Олександра від 29.10.2021 року № 60-вих 11103 вбачається, що 21.10.2021 до Одеського районного управляння поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшов рапорт старшого інспектора СЮП ВП ОРУП № 1 ГУНП в Одеській^ області, в якому зазначено, що 21.10.2021 під час відвідування гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 було встановлено, що спільно з гр. ОСОБА_4 мешкав його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого батько 18.10.2021 вигнав на вулицю з місця проживання та на протязі 4 діб дитина проживала у рідного дядьки гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В ході роботи за вказаними матеріалами, відносно гр. ОСОБА_4 був складений протоколи про адміністративні правопорушення ч.І ст. 173-2 КУпАП. А також було проведено профілактичну бесіду щодо недопущення порушень чинного законодавства України, роз`яснені зміни в ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та можливості притягнення його до кримінальної відповідальності у разі систематичного вчинення домашнього насильства.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно ч.1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або Органу опіки та піклування.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18.12.2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, необхідно виходити з інтересів дитини й враховувати право на повагу до його сімейного життя, проголошене ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.

Оцінивши та дослідивши усі докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухиляються від виконання батьківських обов`язків, не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, тому позов підлягає задоволенню.

При ухваленні рішення у вказаній справі суд враховує положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27.02.1991 року, в якій зазначено, що в усіх діях щодо дітей суд першочергово приділяє увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

У відповідності до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При ухваленні рішення по справі суд керується Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» яким встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривня, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 50 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, з урахування вище вказаного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів аліменти у розмірі ј усіх видів її заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним та не суперечитиме чинному законодавству, інтересам відповідачів та малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання

Окрім того, згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, необхідно оплату на користь держави судових витрат в розмірі 1 816,00 гривень покласти на відповідачів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.

На підставі викладеного, ст. ст. 150, 152, 155, 164, 170, 180, 182, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 265, 268, 273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради, про відібрання малолітнього від батьків без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав.

Стягувати з відповідачів, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь дитячого державного закладу, в якому буде перебувати малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання до досягнення дитиною повноліття у розмірі ј частини з усіх видів доходу відповідачів, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у рівних частках по 908,00 грн. з кожного.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.