Ухвала суду № 101826050, 09.12.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/5765/2021

Справа № 423/3046/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Олійник В.М., за участю секретаря судового засідання Рудік Ю.Ю., прокурора Коваленка І.В., адвоката Шарко Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання адвоката Шарко Дмитра Равілійовича в інтересах ТОВ «Компанія «Максімет» про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання адвоката Шарко Дмитра Равілійовича в інтересах ТОВ «Компанія «Максімет» про скасування арешту майна.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що 04.12.2017 року до ЧЧ Попаснянського ВП ГУНП В Луганській області від начальника станції Попасна Донецької залізниці надійшло телефонне повідомлення про те, що згідно Акту загальної форми № 934 від 04.12.2017 року, о 14 годині 15 хвилин, здійснено затримку вантажного вагону №65381204 з металобрухтом з причин встановлення походження вантажу у вагоні.

У зв`язку з цим, 04.12.2017 року по ст. Попасна складено акт комісійного огляду вагона №65381204 завантаженого металобрухтом відправника ТОВ «Компанія «Максімет», де під час комісійного огляду виявлено, що вантаж у вагоні вкрито частинами кузова критого вагону на одній із частин мається маркування вагону «ИСКЛ №432 №142», який заявлений як викрадений з парку прибуття станції Попасна згідно заяви про вчинення злочину 17.11.2017 року, також розміщено деталі вагонів, а саме їх возики.

Згідно накладної №53223194 від 04.12.17 відправником вантажу у вигляді металобрухту виду 510 загальною вагою 60200 кг у вагоні №65381204 є ТОВ «Компанія «Максімет», 93400, Україна, Луганська обл. м. Сєвєродонецьк, вул. Механізаторів 1 ЄДРПОУ: 35079231 П/а 49069, м. Дніпро, вул. М.Грушевського, 43.

В ході огляду місця події 05.12.2017 було вилучено металобрухт загальною вагою 60200 кг у вагоні №63381204, який є частинами розшукуваного вагону №142, за матеріалами кримінального провадження, зокрема: бокові рами вагонів з номерами 80678; 28863; 1806; 29793; 06243; 9961; 32042; 50953; 82422; 63234; 96412; 50957; 50470; 91515; 90937; 75650; 40419; 6541; 48207; 80755; 12781; 13889; 45734; 82735; 96239; 69726; 102238; 51754; 29336; 12888; 33856; 63156; - надресорні балки вагонів з номерами : 38228; 51023; 02509; 33695; 1 1433; 57951; 3886; 44557; 26617; 23610; 11075; 32856; 542; 6361; 23609; 46535; 44484; 4699; - шкварнева балка з маркуванням 79721379 1989р. ; - шкварнева балка «ЗАПС 433 27.7.00»; - шкварнева балка 79735320 1980р. «ЗАПАС 433 27.07.00»; бокові рами вагонів з маркуванням 43871 (7-305); 06568 (9623); 97062 ; 99753 .

В подальшому на підставі ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 07.12.2017 року (справа №423/3529/17) в межах кримінального провадження №12017130530000880 від 18.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.185 КК України, було накладено арешт на вилучений металобрухт загальною вагою 60200 кг, який на той час знаходився на території СП «Попаснянське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», розташованого за адресою: Луганська область, м. Попасна, вул. Первомайська, 120.

Необхідність накладення арешту суд мотивував тим, що виявлений у вагоні №65381204 та вилучений в ході проведеного 05.12.2017 огляду місця події металобрухт загальною вагою 60200 кг - є частинами розшукуваного вагону №142, які є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів. Виходячи із змісту ухвали, можлива приналежність вилученого майна до розшукуваного вагону №142, стала єдиним мотивом для накладення арешту.

Пізніше кримінальне провадження №12017130530000880 було об`єднане з кримінальним провадженням №12017130530000796 внесеного до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч. 2 ст. 364 КК України, та підслідність у кримінальному провадженні №12017130530000796 Прокуратурою Луганської області визначена за ОВС СВ 3-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Згодом на підставі постанови Прокуратури Луганської області від 28.02.2019 року про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017130530000796 від 24.10.2017 року доручено проводити слідчим СУ ГУНП в Луганській області.

10 червня 2020 року на підставі Постанови про зміну кваліфікації у кримінальному провадженні №12017130530000796, правову кваліфікацію було змінено з ч. 1, 5 ст. 185 КК України на ч. 2, 5 ст. 185 КК України.

На даний час згідно Постанови Луганської обласної Прокуратури від 11.06.2021 року підслідність у даному кримінальному провадженні визначена за СВ ВП №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області. Керівництво у даному розслідування наразі здійснює Попаснянський відділ Лисичанської окружної прокуратури.

В ході досудового розслідування ТОВ «Компанія «Максімет» надано документи на підтвердження законності походження майна, а саме металобрухту загальною вагою 60200 кг, що знаходився у вагоні №65381204, а саме: видаткова накладна №Но0000001 від 14.11.2017 року, копія якої є в матеріалах справи.

В липні 2021 року Товариство направило до суду клопотанням про скасування арешту і 22 липня 2021 року Попаснянський районний суд своєю ухвалою (справа № 423/1924/21) задовольнив це клопотання частково і скасував арешт щодо майна, яке не є частинами чи деталями залізничних вагонів. Суд відмовив у задоволені клопотання скасування арешту в частині майна: бокової рами вагонів з номерами 80678; 28863; 1806; 29793; 06243; 9961; 32042; 50953; 82422; 63234; 96412; 50957; 50470; 91515; 90937; 75650; 40419; 6541; 48207; 80755; 12781; 13889; 45734; 82735; 96239; 69726; 102238; 51754; 29336; 12888; 33856; 63156; - надресорні балки вагонів з номерами : 38228; 51023; 02509; 33695; 11433; 57951; 3886; 44557; 26617; 23610; 11075; 32856; 542; 6361; 23609; 46535; 44484; 4699; - шкварнева балка з маркуванням 79721379 1989р. - шкварнева балка «ЗАПС 433 27.7.00»; - шкварнева балка 79735320 1980р. «ЗАПАС 433 27.07.00»; бокові рами вагонів з маркуванням 43871 (7-305); 06568 (9623); 97062 ; 99753 .

Своє рішення суд мотивував тим, що «досудове розслідування триває, металеві частини вагонів, номери яких перелічені у протоколі огляду місця події від 05.12.2017 року, є речовими доказами згідно ст. 98 КПК України, тому потреба у їх арешті не відпала».

У вересні 2021 року підприємство в черговий раз звернулося до суду із клопотанням про скасування арешту, мотивуючи його тим, що «згідно ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 07.12.2017 року (справа №423/3529/17), арешт було накладено з однією метою - забезпечення збереження речових доказів. Тобто, на підставі п.1 ч.2 ст. 170 КПК України. Поряд з тим, за приписами ч.3 цієї норми у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий орган неодноразово звертався до різних установ з метою проведення судової залізнично-транспортної експертизи. Наразі, в 6-му томі матеріалів справи є повідомлення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз «Про залишення матеріалів без виконання» №1927/10- 10/07/21 від 08.07.2021 року, в якій повідомлено про неможливість проведення експертизи через відсутність профільних фахівців. В цьому ж томі є лист Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/105/1-11151 від 29.07.2021 року, де слідчий орган також повідомлено про неможливість проведення експертизи через відсутність профільних фахівців.

Поряд з тим, в матеріалах справи є висновок за результатами проведення судової залізнично-транспортної експертизи №6823 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, складений ще 27.02.2020 року. За результатами дослідження експертом зроблено висновок про належність частини кузова критого вагону з написом «вик.432 №142» вагону № 21728837; 2 елементи шкворневої балки восьмивісної цистерни (з маркуванням 79721379 1989 р. та 79735320, 1980р.) належать вагонам №№ 79735320, 79721379 та бокова рама (29336) №001229336 належить вагону № 79549762. Щодо інших частин металобрухту експерт у висновках зазначив про неможливість встановити, чи знаходилися металеві частини під вагонами.

З даних цієї судової експертизи напряму вбачається, що з усього вилученого майна критеріями ч. 1 ст. 98 КПК України відповідають усього 4 вилучені частини металобрухту.»

В ході судового засідання прокурор підтвердив, що з огляду на час досудового розслідування та вжиті заходи, слідство вичерпало можливості встановлення причетності вилученого металобрухту до викрадених вагонів.

Тим не менш, своєю ухвалою від 20 жовтня 2021 року (справа № 423/2568/21) Попаснянський районний суд Луганської області відмовив у задоволенні клопотання. Своє рішення суд мотивував тим, що «належність інших металевих частин вагонам експертом не встановлена через відсутність інформації щодо ідентифікації номерних деталей вагонів (бокових рам та надресорних балок) в інформаційних базах ПАТ «Укрзалізниця».

Однак, відсутні також докази того, що ці частини вагонів отримані внаслідок утилізації списаних вагонів або інших аналогічних операцій, здійснених відповідно до законодавства.

Дані щодо походження брухту, зокрема його надходження до ТОВ «Таркмет» відсутні.

Сукупність наведених слідчим у судовому засіданні підстав підтверджується, що це майно має ознаки речових доказів.

Досудове розслідування триває, металеві частини вагонів, номери яких перелічено у протоколі огляду місця події від 05.12.2017, є речовими доказами згідно ст. 98 КПК, тому потреба у їх арешті не відпала».

Таким формулюванням суд фактично переклав обов`язок доказування непричетності металобрухту до об`єкту злочину на власника майна.

У своєму рішенні суд лишив поза увагою вагому обставину, що вказує на необґрунтований арешт майна ТОВ «Компанія «Максімет», хоча на неї прямо було вказано, як в самому клопотанні, так і в судовому засіданні.

Так в матеріалах справи відсутня постанова слідчого про визнання вилучених предметів речовими доказами. Як випливає із чисельної правозастосовної практики (для прикладу висновки Київського апеляційного суду у справі № 11 -сс/824/1383/2019 від 10.04.2019 року) майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого. Відповідно до положень ч.3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови. Аналізуючи наведені вимоги закону висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст.. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч.5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.

Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені слідчим у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

У зв`язку з чим адвокат просить скасувати арешт на вилучене в ТОВ «Компанія «Максімет» майно на підставі ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 07.12.2017 року (справа №423/3529/17) в межах кримінального провадження №12017130530000880 від 18.11.2017.

Адвокат Шарко Д.Р., який діє в інтересах ТОВ «Компанія «Максімет», в судовому засіданні підтримав клопотання, доводи, викладені в клопотанні підтвердили, просив клопотання задовольнити у повному обсязі та скасувати арешт з тимчасово вилученого майна.

У судовому засіданні прокурор підтвердив обставини викладені в клопотанні, та пояснив, що на даний час дійсно отримано відповіді з експертних установ про відсутність профільних фахівців, тому на даний час не можуть встановити належність частин викраденим вагонам, наявні матеріали дійсно не містять постанови про визнання речовими доказами. Експертиза встановила належність викраденим частинам лише чотири. Арешт майна неодноразово оскаржувався. Арешт з побутового металобрухту знято та його повернуто слідчим володільцю. На даний час досудове розслідування триває. Просив вирішити питання на розсуд суду.

Вислухавши надані пояснення, ретельно вивчивши та дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.

Як слідує зі змісту клопотання, що не заперечувалось у судовому засіданні прокурором, ухвалою слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 07 грудня 2017 року накладено арешт на тимчасово вилучене в ході огляду місця події 05.12.2017 майно, а саме металобрухт загальною вагою 60 200 кг, який знаходиться на території СП «Попаснянське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», розташованого за адресою: Луганська область, м. Попасна, вул. Первомайська, 120.

Кримінальне провадження №12017130530000880 було об`єднане з кримінальним провадженням №12017130530000796 внесеного до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч. 2 ст. 364 КК України, та підслідність у кримінальному провадженні №12017130530000796 Прокуратурою Луганської області визначена за ОВС СВ 3-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Згодом на підставі постанови Прокуратури Луганської області від 28.02.2019 року про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017130530000796 від 24.10.2017 року доручено проводити слідчим СУ ГУНП в Луганській області.

10 червня 2020 року на підставі Постанови про зміну кваліфікації у кримінальному провадженні №12017130530000796, правову кваліфікацію було змінено з ч. 1, 5 ст. 185 КК України на ч. 2, 5 ст. 185 КК України.

На даний час згідно Постанови Луганської обласної Прокуратури від 11.06.2021 року підслідність у даному кримінальному провадженні визначена за СВ ВП №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області. Керівництво у даному розслідування наразі здійснює Попаснянський відділ Лисичанської окружної прокуратури.

Також адвокат зазначає, що 22 липня 2021 року Попаснянський районний суд своєю ухвалою (справа № 423/1924/21) задовольнив скасував арешт щодо майна, яке не є частинами чи деталями залізничних вагонів та відмовив у задоволені решти клопотання.

Також вказує, що слідчий орган неодноразово звертався до різних установ з метою проведення судової залізнично- транспортної експертизи, однак з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України отримано відповіді про немождивість її проведення з огляду на відсутність профільних фахівців.

Також адвокат наголошує на відсутність в матеріалах постанови про визнання зазначеного металобрухту речовими доказами, тобто заявник, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, посилається, фактично, на те, що відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт накладено необґрунтовано та в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту з майна слідчий суддя, в межах поданого клопотання, повинен перевірити обґрунтовано чи ні накладено арешт.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, передбачено ч. 1 ст. 170 КПК України.

Зі змісту частини 2 вказаної статті слідує, що завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення в тому числі і збереження речових доказів, зазначено в п. 1 ч. 2 вказаної статті. У цьому у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 цього кодексу.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження не є закритим, здійснюються слідчі дії, і скасування арешту в даному випадку перешкодить меті кримінального провадження.

Крім того, суд наголошує, що «відсутність профільних фахівців» в установах до яких звертався орган досудового розслідування не є підставою для скасування арешту майна та не свідчить про вичерпання органом досудового розслідування про вичерпання всіх процесуальних дій та заходів для досягнення мети кримінального провадження, що не може свідчити про всебічне, повне і неупереджене здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Також, а ні адвокатом, який діє в інтересах власна майна, а ні прокурором, не було додано до клопотання чи надано суду жодних доказів на підтвердження доводів викладених в клопотанні, з метою їх перевірки.

Крім того, з тексту попередніх ухвал слідчих суддів, що містяться у відкритому доступу в ЄДРСР слідує, що 10 квітня 2020 року тимчасово вилучений металобрухт, визнавався речовим доказом та його долучено до кримінального провадження № 12017130530000796, на спростування цього твердження доказів також не надано, що спростовує посилання заявника в цій частині.

Також слідує, що власником майна неодноразово приймалися міри з метою скасування арешту, останнього разу 20.10.2021 ухвалою слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області в задоволенні клопотання було відмовлено, жодних доводів, які не існували на час розгляду попереднього клопотання, чи не було про них відомо не зазначено, та з того часу не змінилось.

Крім того, з урахуванням часткового скасування арешту та повернення майна, заявником не було визначено та конкретизовано, з якого саме майна він просить скасувати арешт, обмежившись загальним посиланням.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання на даний час слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та передчасністю.

Керуючись ст. 7, 170-173, 369-372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Шарко Дмитра Равілійовича в інтересах ТОВ «Компанія «Максімет» про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути подані під час підготовчого засідання у суді.

Слідчий суддя В. М. Олійник