Вирок № 101825965, 13.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6810/21

Провадження № 1-кп/415/1567/21

ВИРОК

Іменем України

"13" грудня 2021 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участі секретарів судового засідання Павлова О.В.

Лавріненко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12021131240000610 від 15.07.2021 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Молодогвардійська Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який не є особою з інвалідністю, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, неодруженого, судимого: 1) 02 червня 2010 року Краснодонським міським судом Луганської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 186, 69, 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців; 2) 18 вересня 2012 року Краснодонським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 19.11.2020 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання; 3) 02 листопада 2021 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів Черненко Д.О.

Литвинчука Д.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Оверченко О.А.

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2021 року, приблизно о 10 годині 15 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи в районі будинку № 3 по кварталу Молодіжному міста Лисичанська Луганської області, побачив раніше незнайому йому потерпілу ОСОБА_2 , яка проходила біля вищевказаного будинку з пакетами в руках. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник умисел на повторне, відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи який ОСОБА_1 прослідував за потерпілою ОСОБА_2 до арки будинку № 3 по кварталу Молодіжному міста Лисичанська Луганської області, де діючи умисно, повторно з корисливого мотиву, швидко наблизився ззаду до потерпілої ОСОБА_2 та шляхом ривку рукою зірвав з її шиї цільний жіночий золотий ланцюжок, 583 проби, плетіння «гарібальді», довжиною 50 см., вагою 4 грами, вартістю 6659 гривень 94 копійки.

Після чого ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 6659 гривень 94 копійки.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час, місце та спосіб скоєння ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Дійсно, 15 липня 2021 року, приблизно о 10 годині 15 хвилин, він, перебуваючи в районі будинку № 3 по кварталу Молодіжному міста Лисичанська Луганської області, побачив раніше незнайому йому потерпілу ОСОБА_2 , яка проходила біля вищевказаного будинку з пакетами в руках. В цей час у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи який він прослідував за потерпілою ОСОБА_2 до арки будинку № 3 по кварталу Молодіжному міста Лисичанська Луганської області та, швидко наблизившись ззаду до потерпілої ОСОБА_2 зірвав з її шиї золотий ланцюжок, який після його затримання було вилучено співробітниками поліції. Після чого втік з місця вчинення злочину.

У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, та повністю визнав, про те, що сталося жалкує. В судовому засіданні вибачався за вчинене, зазначивши, що готовий нести відповідальність. При призначенні покарання просив суд врахувати, що під час досудового розслідування він не намагався уникнути відповідальності, зробивши для себе належні висновки, надавав правдиві свідчення про обставини вчинення ним кримінального правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 провести без її участі. Майнова шкода їй відшкодована шляхом повернення майна, претензій матеріального характеру не має, покарання просила призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабіжу), вчиненого повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який неодружений, має постійне місце проживання, у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с.51) на консультативному та диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря - психіатра м. Лисичанська не одержує (а.с.52), раніше судимий (а.с.55);

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений у повному обсязі визнав свою провину, у вчиненому щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, враховуючи:

- вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень;

- обставини вчиненого кримінального правопорушення та його суспільну небезпеку;

- беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення кримінального правопорушення не працював, єдиного джерела доходів не мав, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та, після звільнення з місць позбавлення волі, знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, неготовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.

І, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, викладене у даному вироку, до постановлення вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 листопада 2021 року, яким останнього було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідним застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, призначивши обвинуваченому остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Суд також не вбачає підстав для застосування приписів, передбачених ст. 69-1 КК України, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

При цьому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги повне визнання вини та щире каяття винного, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні неодноразово вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування так і в судовому провадженні надавав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, не намагаючись уникнути відповідальності за вчинений злочин, дав критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діянням, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення тяжких наслідків не настало, оскільки викрадене майно було повернуто потерпілій, беручи до уваги задовільну характеристику обвинуваченого за місцем його проживання та думку потерпілої, яка щодо призначення покарання покладалася на розсуд суду, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 максимальної міри покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, суд не вбачає.

На переконання суду, таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України - відсутні.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 16.07.2021, який було продовжено ухвалами Лисичанського міського суду Луганської області - у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту затримання - з 15.07.2021 (а.с.18) по день набрання вироком законної сили.

Арешт майна, тимчасово вилученого в ході проведення обшуку затриманої особи, накладений ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 16.07.2021, а саме:

- червону футболку та чорні окуляри - сейф-пакет INZ 3009561; білу футболку з нанесеним ліворуч прапором країни Італія та написом «OUR PRODUCED», чорні штани, чорні туфлі - сейф-пакет 7272406, ланцюжок з металу жовтого кольору, який має пошкодження у вигляді розриву, загальною довжиною 43 см - сейф-пакет INZ 2056168, мобільний телефон (моноблок-кнопковий) «SAMSUNG» GT-E1200M (SEK) Imei: НОМЕР_1 - сейф-пакет 7065220, мобільний телефон (сенсорний) «Blacview» Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 - сейф-пакет 7065221 - після набрання даним вироком законної сили - підлягає скасуванню.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не пред`явлений, у зв`язку з поверненням викраденого майна.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 товарознавчої експертизи (№СЕ-19/113-21/9685-ТВ від 27.08.2021), що згідно довідки НДЕКЦ складає 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп. (а.с.76), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- червона футболка та чорні окуляри - сейф-пакет INZ 3009561; біла футболка з нанесеним ліворуч прапором країни Італія та написом «OUR PRODUCED», чорні штани, чорні туфлі - сейф-пакет 7272406, які згідно постанов слідчого від 16.07.2021 та 25.08.2021, знаходяться на зберіганні в камері речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - підлягають поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- мобільний телефон (моноблок-кнопковий) «SAMSUNG» GT-E1200M (SEK) Imei: НОМЕР_1 - сейф-пакет 7065220, мобільний телефон (сенсорний) «Blacview» Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 - сейф-пакет 7065221, що згідно постанов слідчого від 16.07.2021 та 25.08.2021, знаходяться на зберіганні в камері речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - підлягають поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- ланцюжок з металу жовтого кольору, що має пошкодження у вигляді розриву, загальною довжиною 43 см - сейф-пакет INZ 2056168, який згідно розписки потерпілої ОСОБА_2 знаходиться на зберіганні у останньої - підлягає поверненню власниці - потерпілій ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02.11.2021 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити без змін, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з моменту затримання - з 15 липня 2021 року до дня набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) процесуальні витрати на залучення експертів за проведення товарознавчої експертизи (№СЕ-19/113-21/9685-ТВ від 27.08.2021), в сумі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп.

Арешт майна, тимчасово вилученого в ході проведення обшуку затриманої особи, накладений ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 16.07.2021, а саме:

- червону футболку та чорні окуляри - сейф-пакет INZ 3009561; білу футболку з нанесеним ліворуч прапором країни Італія та написом «OUR PRODUCED», чорні штани, чорні туфлі - сейф-пакет 7272406, ланцюжок з металу жовтого кольору, який має пошкодження у вигляді розриву, загальною довжиною 43 см - сейф-пакет INZ 2056168, мобільний телефон (моноблок-кнопковий) «SAMSUNG» GT-E1200M (SEK) Imei: НОМЕР_1 - сейф-пакет 7065220, мобільний телефон (сенсорний) «Blacview» Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 - сейф-пакет 7065221 - після набрання даним вироком законної сили - скасувати.

Речові докази:

- червону футболку та чорні окуляри - сейф-пакет INZ 3009561; білу футболку з нанесеним ліворуч прапором країни Італія та написом «OUR PRODUCED», чорні штани, чорні туфлі - сейф-пакет 7272406, які згідно постанов слідчого від 16.07.2021 та 25.08.2021, знаходяться на зберіганні в камері речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - повернути власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- мобільний телефон (моноблок-кнопковий) «SAMSUNG» GT-E1200M (SEK) Imei: НОМЕР_1 - сейф-пакет 7065220, мобільний телефон (сенсорний) «Blacview» Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 - сейф-пакет 7065221, що згідно постанов слідчого від 16.07.2021 та 25.08.2021, знаходяться на зберіганні в камері речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - повернути власнику - обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- ланцюжок з металу жовтого кольору, що має пошкодження у вигляді розриву, загальною довжиною 43 см - сейф-пакет INZ 2056168, який згідно розписки потерпілої ОСОБА_2 знаходиться на зберіганні у останньої - повернути власниці - потерпілій ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілій ОСОБА_2 в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова