Вирок № 101824755, 13.12.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3084/21

Провадження № 1-кп/175/125/21

Вирок

Іменем України

13 грудня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві Коваль В.С.

за участю сторін: прокурора Кузьменко К.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бондар М.І.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої Шаровського С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12021040000000556 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дніпропетровську, громадянина України, з базовою середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 20.03.2021 року приблизно о 09 годині 55 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 , в салоні якого на передньому пасажирському сидінні перебував пасажир ОСОБА_4 , здійснював рух в крайній лівій смузі для руху по а/д Н-31 «Дніпро - Петриківка - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка», яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку та проходить через с.Партизанське Дніпровського району Дніпропетровської області з боку м.Дніпро в напрямку с.Балівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Під час руху, водій ОСОБА_1 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам та не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, рухаючись в населеному пункті, а саме с.Партизанське, де рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год, рухався зі швидкістю 80 (вісімдесят) км/год у разі чого в районі 30 км + 65,8 м., вищезазначеної дороги при виникненні небезпеки для руху у вигляді гнучкого буксирувального зчеплення на смузі свого руху, скоїв наїзд на гнучке буксирувальне зчеплення, за допомогою якого автомобілем «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_5 , під керуванням водія ОСОБА_6 здійснювалось буксирування автомобіля «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , під керуванням водія ОСОБА_8 та які рухаючись в зустрічному для нього напрямку руху виконували маневр розвороту вліво за напрямком свого руху. Після чого автомобіль «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 продовжив некерований рух та скоїв наїзд на дорожнє бар`єрне огородження зліва за напрямком його руху.

Своїми діями водій автомобіля «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;

п. 12.9 Водієві забороняється:

…б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, термін «небезпека для руху» має таке значення:

«небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;

Порушення вимог п.п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пасажируавтомобіля «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: - рана (ушита швами) у правій скроневій ділянці голови, синець у правій завушній ділянці голови з переходом на вушну раковину та праву потиличну ділянку, синець на повіках лівого ока, синець у лобній ділянці праворуч, рана (ушита швами) у лівій скронево-потиличній ділянці, крововиливи у лівій лобно-скроневій та правій скронево-лобно-тім`яній ділянках м`яких покривних тканин голови, переломи правої скроневої кістки та очничної поверхні лобної кістки ліворуч, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою часток головного мозку; - синець у правій ключичній ділянці грудної клітини з розповсюдженням на праву надлопаткову ділянку, синець у лівій клубово-поперековій ділянці тулубу з переходом на підлеглу ділянку реберної дуги, синець на задній поверхні тулубу праворуч, садно у грудинній ділянці грудної клітини, ділянки ушивання верхньої частки правої легені, переломи ребер праворуч: 1-4 приблизно по лінії лопатки, 2-4 приблизно між лінією лопатки та задньо-пахвовою лінією, 2-9 по середньо-пахвовій лінії, переломи правих ключиці та лопатки, масивний крововилив у м`яких покривних тканинах тулубу праворуч.

Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07 годині 45 хвилин, внаслідок тупої травми тіла у вигляді переломів кісток черепу, переломів ребер, ключиці та лопатки праворуч, розривів правої легені, крововиливів у м`які покривні тканини голови та тулубу, під оболонку головного мозку, ран на голові, численних синців на голові та тулубі, садна на грудній клітині, котра, у своєму перебігу, супроводжувалася розвитком гнійного бронхіту, гнійного та гнійно-фібринозного плевриту, і, у послідуючому, ускладнилася поліорганною недостатністю. Наявні тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_4 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю і пояснив, що 20 березня 2021 року близько о 10.00 годині він рухався на автомобілі ВАЗ-2105 області з боку м.Дніпро в напрямку с.Балівка Дніпровського району разом із пасажиром ОСОБА_4 , який був на передньому сидінні поруч з ним на роботу. Рухався зі швидкістю близько 80 км/год., траса була мокрою, тому як йшов дощ. В крайній лівій смузі для руху дорога була пустою, попереду він побачив автомобіль ВАЗ 2108, який візуально нібито зупинився, а також бачив автомобіль Опель, який не рухався пропускав його. Коли він став наближатися ближче приблизно на відстані 80-100 метрів, то побачив натянутий буксировочний трос поперек дороги. Він почав різко гальмувати, але сталось зіткнення на дорожнє бар`єрне огородження зліва за напрямком його руху. Він від удару втратив свідомість, та коли отямився побачив відчинені двері з боку місця де знаходився ОСОБА_4 , а потім його самого на землі. Йому пізніше стало відомо, що автомобілем «ВАЗ-2108», керувала водій ОСОБА_6 та вона здійснювала буксирування автомобіля Опель.

Він отримав пошкодження лівої гомілки. Після ДТП приїхала швидка і забрала його з ОСОБА_4 . Він частково відшкодував шкоду потерпілій. Просив суд врахувати його щире каяття, визнання провини, та не призначати йому покарання у вигляді реального позбавлення волі.

Просив не позбавляти й ого права керування транспортними засобами тому, як він є інвалідом ІІІ групи у зв`язку із переломом бедра, є учасником АТО. Він має намір працювати і компенсовувати завдані збитки потерпілій. Врахувати, що він проживає із матір`ю пенсійного віку яка знаходиться на його утриманні.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона є дружиною загиблого у ДТП ОСОБА_4 у них є спільний син. В той день її чоловік поїхав разом з обвинуваченим на роботу. Її чоловік дружив з обвинуваченим з дитинства, та вони разом працювали на різних роботах. Вона не була свідком ДТП яке сталося 20 березня 2021 року близько о 10.00 годині, після ДТП її чоловік приходив до свідомості, але потім в лікарні помер, щодо призначення покарання обвинуваченому просила суд призначити покарання без позбавлення волі.

Крім повного визнання провини обвинуваченим, його провина підтверджена письмовими доказами, а саме матеріалами кримінального провадження №12021040000000556:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20 березня 2021 року з фото-таблицею до нього і схему до даного протоколу, відповідно до яких в понятих у період з 11 години 00 хвилин проводився огляд місця дорожньо-транспортної пригоди на а/д Н-31 30 км Дніпро-Царичанка-Кобиляки-Решетилівка, під час якого було встановлено таке: погодні умови - опади у вигляді дощу, температура повітря +1, обстановка на місці ДТП - не змінювалась, проїзна частина - горизонтальна, покриття- асфальтобетонне, пора доби - світла, транспортні засоби - ВАЗ 2105, ВАЗ 2108, Опель вектора із пошкодженнями, наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів - не встановлено, додатки до протоколу - схема, план, заяв і зауваження учасників огляду місця ДТП - не надходило (т1, а.с.к.п. 16-27);

- протоколом огляду відеозапису від 22 березня 2021 року, із якого убачається, що о 10.год 00 хв і до 10 год. 40 хв., у присутності понятих встановлено, на початку запису видно, що запис відео здійснюється з камери реєстратора, який встановлений в салоні автомобіля, який рухається по дорозі (19.03.2019 року час 01:58:43) Запис здійснюється з відео реєстратора, який установлений у салоні автомобіля «Opel Vectra» р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_10 , буксировка якого здійснюється на гнучкої сцепки автомобілем В АЗ 2108» р.н. НОМЕР_2 в світлу добу часу. Під час буксировки автомобіль ВАЗ 2108» р.н. НОМЕР_2 наблизився до розриву дорожньої огорожи яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, повернув на ліво -продовжив свій рух. В цей момент у зустрічному напрямку рухався автомобіль у некерованому стані, який наїхав на буксируваний трос (т1, а.с.к.п.62-63);

- висновком судової експертизи технічного стану транспротного засобу №СЕ-19/104-21/14329-ІТ від 09 червня 2021 року із фото-таблицею, згідно якого робоча гальмівна система автомобіля «OPEL VECTRA» на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані. Система рульового керування автомобіля «OPEL VECTRA» на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані. (т1, а.с.к.п.120-128);

- висновком судової експертизи технічного стану транспротного засобу №СЕ-19/104-21/14323-ІТ від 09 червня 2021 року із фото-таблицею, згідно якого робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 2105» на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані. Система рульового керування автомобіля «ВАЗ 2105» на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані. (т1, а.с.к.п.132-140);

- висновком судової експертизи технічного стану транспротного засобу №СЕ-19/104-21/14331-ІТ від 09 червня 2021 року із фото-таблицею, згідно якого робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 2108» на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані. Система рульового керування автомобіля «ВАЗ 2108» на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані. (т1, а.с.к.п.144-152);

- висновком судово-медичного експерта №1254е від 31 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 , із якого убачається, що у нього виявлені тілесні ушкодження: закритої травми лівої нижньої кінцівки: закритих уламкових внутрішньосуглобових багатоуламкових переломів лівої великогомілкової та їлогомілкової кісток зі зміщенням уламків з явищами гемартрозу лівого цінного суглобу. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: травми лівої нижньої кінцівки - відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.22 „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом України від 17.01.1995 року №6 - термін зрощення кісткової тканини 21-ну добу. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного звернення за медичною допомогою в КНП «МКЛ №6» ДМР», Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми лівої нижньої кінцівки, спричинені від не механічної дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), якими могли бути і виступаючі частини салону транспортного засобу (т1, а.с.к.п. 166-171);

- висновком судово-медичного експерта №623/328-Е від 17 травня 2021 року щодо трупа ОСОБА_4 , із якого убачається, що у нього виявлені тілесні ушкодження: рана (ушита швами) у правій скроневій ділянці голови, синець у правій завушній ділянці голови з переходом на вушну раковину та праву потиличну ділянку, синець на повіках лівого ока, синець у лобній ділянці праворуч, рана (ушита швами) у лівій скронево-потиличній ділянці, крововиливи у лівій лобно-скроневій та правій скронево-лобно-тім`яній ділянках м`яких покривних тканин голови, переломи правої скроневої кістки та очничної поверхні лобної кістки ліворуч, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою часток головного мозку; - синець у правій ключичній ділянці грудної клітини з розповсюдженням на праву надлопаткову ділянку, синець у лівій клубово-поперековій ділянці тулубу з переходом на підлеглу ділянку реберної дуги, синець на задній поверхні тулубу праворуч, садно у грудинній ділянці грудної клітини, ділянки ушивання верхньої частки правої легені, переломи ребер праворуч: 1-4 приблизно по лінії лопатки, 2-4 приблизно між лінією лопатки та задньо-пахвовою лінією, 2-9 по середньо-пахвовій лінії, переломи правих ключиці та лопатки, масивний крововилив у м`яких покривних тканинах тулубу праворуч. Наявні тілесні ушкодження причинені прижиттєво, задовго до настання смерті, від дії тупого предмету (предметів), чи о такий (такі), можливо за умови дорожньо- транспортної події, стосовно до живих осіб, у своїй сукупності, мають ознаки тілесних (ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як приведші до настання смерті. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок сумісної тупої травми тіла у вигляді переломів кісток черепу, переломів ребер, ключиці та лопатки праворуч, правої легені, крововиливів у м`які покривні тканини голови та тулубу, під оболонку головного мозку, ран на голові, численних синців на голові та тулубі, садна на грудній клітині, котра, у своєму перебігу, супроводжувалася розвитком гнійного та гнійно-фібринозного плевриту, і, у послиуючому, ускладнилася поліорганною недостатністю. Наявні тілесні ушкодження (вказані у п. 1) перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_4 . Судово-токсикологічне дослідження крогі трупу для встановлення наявності спиртів не проводилося у зв`язку перебуванням ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні більше однієї доби. (т1, а.с.к.п. 185-191);

- висновком судово- фототехнічної експертизи №СЕ-19/104-21/18061-ФП від 09 червня 2021 року із фото-таблицею до нього, із яких убачається, що відповідно до наданого на дослідження відеозапису «MOVI7908.avi», час, що минув з моменту поновлення руху автомобілем «ВАЗ 2108» номерний нак НОМЕР_2 до моменту початку провисання тросу для буксирування, становить 5,97 ± 0,07 с. Відповідно до наданого на дослідження відеозапису «MOVI7908.avi», час, що минув з моменту поновлення руху автомобілем «ВАЗ 2108» номерний знак НОМЕР_2 до моменту коли в ракурсі зображення камери останній раз видно автомобіль «ВАЗ 2105» номерний знак НОМЕР_1 , становить 7,97 ± 0,07 с. (т1, а.с.к.п. 216-225);

- протоколами проведення слідчого експерименту, схемою та фото таблицею до них за участю ОСОБА_1 від 20 травня 2021 року і 17 червня 2021 року, із яких убачається, що за участю останнього у присутності понятих і захисника було відтворено обставини ДТП (т1, а.с.к.п.235-246);

- висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-21/20002-ІТ від 23 червня 2021 року із якого убачається, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2108» ОСОБА_6 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ 2108» ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Технічна можливість запобігти вказаній ДТП для водія автомобіля «ВАЗ 2108» ОСОБА_6 визначалась виконанням нею вимог п.п. 10.1 та 10.4- Правил дорожнього руху і для неї не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б їй виконати зазначені вимоги ПДР. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2105» - ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. При заданому механізмові події, в діях водія автомобіля «ВАЗ 2105» ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору могли ( знаходитися у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ 2105» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 12 4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В умовах місця події, водій автомобіля «ВАЗ 2105» ОСОБА_1 не технічної можливості запобігти ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування при русі автомобіля з фактичною швидкістю (80,0 км/год). Однак при цьому, водій автомобіля «ВАЗ 2105» ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення за умов руху автомобіля з дозволеною в населених пунктах швидкістю (50,0 км/год). (т2, а.с.к.п.2-10);

Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази в своїй сукупності, у суду немає підстав сумніватися в достовірності висновків проведених у справі експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними фахівцями, що володіють спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ними питань і мають тривалий стаж експертної роботи, експертні висновки не суперечать іншим, зібраним по справі доказам, є науково обґрунтованим.

Наведені докази, які є належними, допустимими і достовірними, повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого.

У пунктах 4 і 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснюється, що суб`єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Відповідальність за статтею 286 КК України настає незалежно від місця, де були допущені порушення правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, правил водіння або експлуатації машини (на магістралі, шосе, вулиці, залізничному переїзді, полі, території підприємства, у дворі, тощо). Це стосується й випадків, коли зазначені правила було порушено під час виконання з допомогою транспортних засобів різних робіт (дорожніх, сільськогосподарських, будівельних та ін.). Відповідальність за статтею 286 КК України настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його загибель.

Частиною 1 статті 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У ході судового розгляду суд дійшов до висновку про те, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення є належними та достатніми, надають інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування.

Таким чином, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм оцінку згідно з вимогами ст.94 КПК України, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, що виразились в порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_12 .

Про це свідчать встановлені конкретні обставини, логіка розвитку подій, висновки проведених експертиз.

Крім того на думку суду, обвинувачений, який мав достатній досвід водія, повинен був суворо дотримуватися вимог Правил дорожнього руху України, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я інших учасників дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, віднесеному законом до джерела підвищеної небезпеки.

Суд не посилається у вироку та не оцінює інші матеріали кримінального провадження, досліджені за письмовим клопотанням прокурора, оскільки даних щодо предмету доказування вони не містять.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та про необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 50 КК України).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до п. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілої ОСОБА_2 , яка при визначені міри покарання просила суд не позбавляти обвинуваченого волі та не застосовувати додаткове покарання, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах передбаченого законом строку за правилами ст.ст. 75, 76 КК України, як на тому в судових дебатах наполягала сторона обвинувачення і захисник обвинуваченого.

Окрім того, при призначення покарання з іспитовим строком суд враховує, що обвинувачений є інвалідом ІІІ групи, а саме має: консолідуючий перелом в/3 великогомілкової кістки лівої гомілки. Порушення функції суглобу ІІ ступеню, укорочення лівої нижньої кінцівки на 5 см, зокрема гіпертонічну хворобу ІІ ступеню, хронічний панкреатит, хронічний холіцистит, що підтверджено в ході судового розгляду медичною документацією, згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 24 березня 2016 року є учасником АТО. Враховуючи стан здоров`я суд вважає необхідним не застосувати до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так як, це додаткове покарання суттєво погіршить його майновий стан та можливість працювати і надавати в подальшому потерпілій фінансову допомогу, на цьому в судових дебатах наполягала сама потерпіла.

Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Відповідно до п. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком до 28 вересня 2021 року, який на день ухвалення вироку сплинув, а тому питання щодо його дії судом не вирішується.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 та стягнути в дохід держави.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

З огляду на вимоги ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту з цього майна.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання за умови, що на протязі 2 (двох) років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - суд не застосовує.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-21/20002-ІТ від 23 червня, код бюджетної класифікації: 24060300 у розмірі 2 059 гривні 44 копійок.

Речові докази по кримінальному провадженню №12021040000000556, а саме: буксировальний трос довжиною 5 метрів - після набрання вироком законної сили повернути за належністю, флеш носій «Kingston» об`ємом 8 GB з моментом ДТП - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 29 березня 2021 року на транспортний засіб ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на праві власності належить ОСОБА_13 - після набрання вироком законної сили повернути за належністю.

Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 29 березня 2021 року на транспортний засіб Опель Вектра, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на праві власності належить ОСОБА_7 - після набрання вироком законної сили повернути за належністю.

Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 29 березня 2021 року на транспортний засіб «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на праві власності належить ОСОБА_3 - після набрання вироком законної сили повернути за належністю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя С.О.Ребров