Вирок № 101824264, 13.12.2021, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/996/21

Провадження № 1-кп/675/100/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2021 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,

за участю прокурора Денесюка Р. В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника Дацишиної М. В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ізяславі матеріали кримінального провадження № 12021244060000270, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2021 року про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Кривин Шепетівського (колишнього Славутського) району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого

-31 липня 2006 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. ст. 185 ч. 2, 75 КК України до 3 років обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

-03 грудня 2007 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ст. ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 3 років обмеження волі;

-19 квітня 2011 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-07 листопада 2014 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 місяців арешту;

-04 березня 2015 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. ст. 185 ч. 2, 71 ч. 1 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

-26 вересня 2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ст. ст. 309 ч. 1, 71 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі;

-18 січня 2018 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-23 лютого 2018 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

-12 квітня 2021 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2021 року близько 10 години 10 хвилин ОСОБА_2 , проходячи по вул. Шевченка, що у м. Ізяславі, помітив велосипед марки «Ardis Гетьман» чорного кольору, який знаходився при вході до магазину «Насіння» на металевій велостойці, після чого у обвинуваченого виник умисел на його викрадення з метою використання у власних цілях. Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки чужого майна з метою власного збагачення, ОСОБА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до магазину «Насіння», що по АДРЕСА_2 , звідки умисно, повторно, таємно шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «Ardis Гетьман» чорного кольору, вартістю 2600 грн., який належить ОСОБА_1 . Викраденим велосипедом ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 2600 грн.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

10 грудня 2021 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 за участі захисника Дацишиної М. В. укладена угода про примирення на таких умовах:

- обвинувачений ОСОБА_2 повністю та беззаперечно визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення відносно потерпілого, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, за встановлених обставин;

- потерпілий ОСОБА_1 підтверджує факт примирення з обвинуваченим, здійснює акт його прощення в результаті вільного добровільного остаточного волевиявлення, яке виключає будь-який неправомірний вплив шляхом обіцянок, насильства, погроз, фізичного або психічного примусу;

- сторони повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ст. 185 ч. 2 КК України;

- сторони дійшли взаємної згоди щодо міри покарання, яке має понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, у вигляді 1 року обмеження волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є нетяжким злочином.Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпілий пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та просить затвердити угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди, судом не встановлено.

Узгоджена потерпілим і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, не суперечить інтересам суспільства, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових правопорушень. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що пом`якшує його покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, котрий вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, суд дійшов висновку, що укладену між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 з участю захисника Дацишиної М. В. угоду про примирення слід затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

Під час досудового розслідування до ОСОБА_2 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

У судових дебатах прокурор просив обрати ОСОБА_2 запобіжний захід до вступу вироку у законну силу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Дацишина М. В. та обвинувачений ОСОБА_2 проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували.

Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжного заходу. Стпаттею 183 КПК України встановлені умови застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.У статті 194 КПК України зазначені обов`язки суду при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

З урахуванням вищенаведених норм, зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та призначеного покарання, обставин, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає доведеною наявність обставин, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, разом з тим вважає недоведеним недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку, що ОСОБА_2 слід обрати запобіжний у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, заборонивши залишати житло цілодобово, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, внаслідок чого не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтвердженівитрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази підлягають поверненню власнику.

Таким чином суд приходить до висновку, що арешт майна підлягає скасуванню, слід скасувати арешт, накладений на велосипед марки «Ardis Гетьман» чорного кольору, оскільки вказаний велосипед підлягає поверненню власнику.

Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 10 грудня 2021 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 з участю захисника Дацишиної Мирослави Валентинівни.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком 1 (один) рік.

Обрати ОСОБА_2 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, заборонивши цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 .

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту поміщення ОСОБА_2 до установи виконання покарань.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 653 грн. 80 коп. витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2021 року № 688/1465/21.

Речові докази: велосипед марки «Ardis Гетьман» чорного кольору, який знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області,- повернути ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_3 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 статті 474 КПК України;

прокурором, виключно з підстав затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя О. С. Янішевська