Ухвала суду № 101822976, 10.12.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40317/21

Провадження № 6/761/2560/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.

секретаря судового засідання - Таратінов Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Подану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 22.11.2010 року у цивільній справі 2-13314/10 позов ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, судом вирішено: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість в загальній сумі 1 301 945, 22 грн.

Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 143/П/РП/2007-840 від 21.06.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , право вимоги перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», яке в свою чергу, згідно Договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, подану заяву підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, перевіривши наведені сторонами доводи щодо підстав заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 22.11.2010 року у цивільній справі 2-13314/10 позов ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, судом вирішено: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість в загальній сумі 1 301 945, 22 грн.

На підставі зазначеного рішення судом видано виконавчий лист по справі № 2- 2976/11.

Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 143/П/РП/2007-840 від 21.06.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , право вимоги перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», яке в свою чергу, згідно Договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

21 червня 2007 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» було укладено Договір поруки, який був укладений для належного виконання кредитного договору № 143/П/РП/2007-840 від 21.06.2007 року, в забезпечення вимог Кредитора за належне виконання позичальником ( ОСОБА_1 ,) взятих на себе зобов`язань.

Згідно, Договору поруки, а саме: п.п.1.2 Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник. Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання зобов`язань, вказаних у п. 1.1. Договору Поруки повністю (чи у будь-якій його частині) як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Керуючись, ст. 553 ЦК України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини Зобов`язань, так і при невиконанні Позичальником Зобов`язань в цілому.

На підставі вищенаведеного, для встановлення факту відступлення права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» суду необхідно встановити факт відступлення права вимоги по договору, дату відступлення права вимоги, якою, згідно з умовами договору, є дата підписання відповідного акту прийому-передачі, а також встановити, які саме права вимоги передаються.

Так, за умовами Договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, згідно з п. 1. За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Досліджуючи п. 4. Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 4 909 090,00 грн., надалі за текстом - Ціна договору.

До заяви надано підтвердження того, що Новим кредитором ТОВ «Брайт Інвестмент» на виконання вимог Договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року сплачено суму коштів, згідно п. 4 Договору (14 квитанцій).

За загальним правилом, встановленим ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року /справа № 6-122 цс 13/.

Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду.

Аналіз зазначених норм Конституції, положень цивільного закону, які регулюють зобов`язальні відносини, положень цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, а також норм ЗУ «Про виконавче провадження», в їх сукупності дає підстави вважати, що оскільки судове рішення знаходиться на стадії виконання, наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження не має правового значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 431, 442 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити у повному обсязі.

Замінити сторону виконавчого провадження, а саме: первісного стягувача за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402; код ЄДРПОУ 43115064) щодо виконання рішення, яке ухвалив Шевченківський районний суд м. Києва у справі № 2-13314/10 від 22.11.2010 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: