Ухвала суду № 101822276, 13.12.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №706/135/19

1-кп/705/339/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року колегія суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області

в складі: головуючої судді Гудзенко В.Л.

суддів Годік Л.С., Піньковського Р.В.

при секретарі Юрченко А.І.

за участю: прокурора Бурлаки О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Підліснюка В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Умань кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Уманського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України.

На досудовому розслідуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 була обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 05.11.2021 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 був продовжений до 03.01.2022.

За вх. № 19553 від 14.09.2021 від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить дозволити йому під час проведення судових засідань перебувати не в скляній кабіні під охороною, а поруч зі своїм захисником. Своє клопотання обґрунтовує тим, що перебування його у скляній кабіні принижує його гідність і таке поводження заборонене ст.ст. 3,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Посилається на те, що ЄСПЛ констатував, що перебування заявника в переповненій скляній кабіні становить порушення ст. 3 Конвенції. Також, з тлумачення суду випливає, що розміщення підсудних за скляними перегородками або в скляних кабінах саме по собі не виключає елементу приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня жорстокості, як у випадку з металевими клітками. Вважає, що висновки викладені ЄСПЛ у відповідності до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є одним з джерел національного права, а отже є обов?язковим до виконання державою Україна, тому просить задовольнити подане ним клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Прокурор в судовому засіданні при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 318 КПК України, судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань.

Відповідно до п. 11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26.05.2015 року № 613/785/5/30/29/67/68, у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН.

В залі судових засідань ОСОБА_1 утримується у скляній кабіні, а не у металевій клітці.

Як зазначено Верховним Судом в ухвалі від 27.05.2019, постановленій у справі №766/22242/17, згідно із загальними принципами застосування ст. 3 Конвенції щодо утримання обвинувачених у скляних кабінах чи огорожах під час судових засідань, сформульованими ЄСПЛ в рішеннях від 04 жовтня 2016 року «Ярослав Бєлоусов проти Росії» та від 17 липня 2018 року «Марія Альохіна проти Росії», стаття 3 Конвенції містить абсолютну заборону катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання. Проте для того, щоб підпадати під сферу дії статті 3 Конвенції, жорстоке поводження повинно досягти певного мінімального рівня жорстокості. Оцінка цього мінімуму є відносною, вона залежить від усіх обставин справи. У контексті заходів щодо забезпечення судового засідання ЄСПЛ наголосив, що ув`язнення в металевій клітці суперечить статті 3, враховуючи її об`єктивно принижуючу природу. Однак, розміщення підсудних за скляними перегородками або в скляних кабінах само по собі не включає елемента приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня суворості, хоча цей рівень може бути досягнутий, якщо обставини ув`язнення заявників, взяті в цілому, спричиняють їм страждання або труднощі такої інтенсивності, що перевищують неминучий рівень страждань, властивих утриманню.

Враховуючи, що ОСОБА_1 перебуває у скляній кабіні, а не в металевій клітці, суд відхиляє його доводи щодо приниження людської гідності через сам факт перебування у такій кабіні.

Оцінюючи інші доводи обвинуваченого, суд керується таким.

Спеціально обладнане в залі судового засідання місце для утримання осіб, які тримаються під вартою, в даному випадку не переповнене, оскільки ОСОБА_1 перебуває в скляній кабіні один. Працівники конвою не використовують службового собаки та їх розташування не перешкоджає спілкуванню захисника з обвинуваченим.

Вид і форма скляної кабіни є такою, що дозволяє обвинуваченому безперешкодно спілкуватись із захисником та отримувати правову допомогу, передавати документи, спілкуватись з іншими учасниками кримінального провадження та судом. Працівники конвою не перешкоджають можливості спілкування обвинуваченого із вказаними особами, в тому числі із захисником.

Таким чином, обвинуваченим не наведено переконливих аргументів, які б указували на те, що умови перебування його в судових засіданнях суперечать ст. 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин суд дійшов висновку, що факт перебування ОСОБА_1 під час судового провадження в скляній кабіні не включає елемента приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня суворості, не спричиняє йому страждання або труднощі такої інтенсивності, що перевищують неминучий рівень страждань, властивих утриманню, не порушує право обвинуваченого на захист, оскільки останній має можливість безперешкодного спілкування із захисником, в тому числі в ході судового засідання, має можливість робити нотатки та записи, необхідні для реалізації вказаного права.

Вищенаведене свідчить, що такий захід безпеки, як перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в скляній кабіні, є пропорційним обмеженням його прав як особи, що утримується під вартою, здійснюється відповідно до закону, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про забезпечення можливості перебування його під час судового засідання поза межами місця для утримання осіб, які тримаються під вартою.

Керуючись ст. 2, 369-372, 392 КПК України,

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про забезпечення можливості перебування його під час судових засідань поза межами місця для утримання осіб, які тримаються під вартою - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.Л. Гудзенко

Судді Л.С.Годік

Р.В.Піньковський