Вирок № 101819499, 10.12.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/7252/20

1-кп/465/959/21

ВИРОК

Іменем України

10.12.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого- судді Ванівського Ю. М.

при секретарі судового засідання Лозинського Т. - Р. А.

за участі прокурора Величка Т.П.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої Гук І.І.

захисника Мотринець І.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , 18 липня 2020 року близько 12 годин 00 хвилин, керуючи автомобілем марки «OPEL ASTRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по вул. Кульпарківській у м. Львові в напрямку до вул. Копистинського грубо порушив вимоги Р.10. п. 10.1; Р. 16 п. 16.6, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями, які виразились у тому, що він керуючи зазначеним автомобілем рухався у крайній лівій смузі руху при наближенні до регульованого перехрестя вул. Кульпарківська- Копистинського у м. Львові, на дозволений зелений сигнал його транспортного світлофора виконував маневр повороту ліворуч на вул. Копистинського, не врахував дорожню обстановку та не дав дорогу (перевагу) мопеду марки «HONDA GIORNO», без реєстраційного номера, під керуванням водія ОСОБА_3 , який в цей час рухався по вул. Кульпарківська у м. Львові в напрямку вул. Антоновича тобто йому назустріч, внаслідок чого створив аварійну обстановку, яка призвела до зіткнення між вказаними транспортними засобами.

Внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 , водію мопеда марки «HONDA GIORNO», без реєстраційного номера, ОСОБА_3 були спричиненні тілесні ушкодження, від яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м Львова.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, надав покази, що відповідають пред`явленому обвинуваченню. В судових дебатах просив суд не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки таке позбавить його основного та єдиного джерела доходу.

Потерпіла повністю підтримала цивільний позов та просила такий задоволити.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення при наведених вище обставинах доведена зібраними в ході досудового розслідування та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, зокрема:

-витягом з ЄРДР, відповідно до якого внесено відомості 19.07.2020 року за ч. 2 ст. 286 КК України ;

- протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 18.07.2020, схемою до протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 18.07.2020, фото таблицею до протоколу огляду місця ДТП від 18.07.2020 за адресою: м.Львів, перехрестя вул. Кульпарківська - Героїв УПА, протоколом огляду речей від 22.07.2020;

-відеозаписом ДТП на перехресті вулиць Кульпарківська - Копистинського у м.Львові, наданого ОСОБА_5 ;

-висновком №000250 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-планом схемою із зазначенням розташування дорожніх знаків та дорожньої розмітки на перехресті вулиць Героїв УПА - Кульпарківська у м.Львові станом на 18.07.2020р.;

-висновком експерта №150/20 від 09.10.2020, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_3 була важка поєднана травма тіла у вигляді тупої відкритої черепно-мозкової травми із переломами кісток склепіння та основи черепу, множинними переломами кісток лицевого черепу, епідуральними гематомами в обох скронево - тім`яних ділянках, крововиливами в м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, закритого перелому правої стегнової кістки. При зовнішньому дослідженні виявлені пігменті плями на передній поверхні обох колінних суглобів - сліди загоєних саден. Вказані ушкодження могли утворитися при контакті мотоцикліста з іншим транспортним засобом пересування при зіткненні, тобто характерні для ДТП, перебувають у причинно - наслідковому зв`язку із смертю потерпілого і в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення. При поступленні в ЛШМД в крові та сечі потерпілого ОСОБА_3 етанол не виявлено ( результат токсилогічного дослідження №4134 від 21.07.2020р.);

-висновком експерта №1/1218 від 21.09.2020, відповідно до якого на момент огляду гальмівна система досліджуваного мопеда «Honda Giorno» без реєстраційного номера знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. На момент огляду система рульового управління досліджуваного мопеда «Honda Giorno» без реєстраційного номера знаходиться в непрацездатному стані внаслідок деформації демпфера (рульового амортизатора) разом з керованим колесом та затискання їх елементами рами мопеда. Пошкодження, які призвели до непрацездатного стану системи рульового управління досліджуваного мопеда «Honda Giorno» без реєстраційного номера, утворилась під час ДТП. Питання про те, чи міг водій виявити несправності системи рульового управління перед виїздом та під час експлуатації мопеда втрачає технічний зміст;

-висновком експерта №15/2/1217 від 21.09.2020, відповідно до якого на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією;

-висновком експерта №15/2/1216 від 23.09.2020, відповідно до якого зіткнення між автомобілем «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 та мопедом «Honda Giorno» без р.н., відбулося в межах перехрестя вул. Кульпарківська - Копистинського, на смузі руху, що призначена в напрямку до вул.. Антоновича, в районі зафіксованої подряпини на дорожньому полотні. Встановити взаємне кутове розташування поздовжніх осей автомобіля «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 та мопедом «Honda Giorno» без р.н. одна відносно одної в первинний момент зіткнення не представляється можливим у зв`язку з тим, що наявні на транспортних засобах пошкодження є недостатньо інформативними для вирішення в категоричній формі поставленого питання;

-висновком експерта №15/2/1295 від 28.09.2020, відповідно до якого в даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був керуватись технічними вимогами п.п. 9.2 б.) 9.4., 10.1., 10.4. та 16.6 чинних ПДР . В даній дорожній ситуації, водій мопеда «Honda Giorno» без р.н. ОСОБА_3 повинен був керуватись технічними вимогами п.12.3 чинних Правил дорожнього руху України. При заданих слідством вихідних даних, у водія мопеда «Honda Giorno» без р.н. ОСОБА_3 не було технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 , шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 : не суперечили технічним вимогам п.п. 9.2б), 9.4 та 10.4 чинних Правил дорожнього руху України; не відповідали технічним вимогам п.п. 10.1 та 16.6 чинних Правил дорожнього руху і вказана невідповідність дій водія знаходиться в причинно - наслідковому зв`язку з настанням даної пригоди. В даній дорожній ситуації дії водія мопеда «Honda Giorno» без р.н. ОСОБА_3 не суперечили технічним вимогам п.12.3 чинних ПДР;

-свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 сері НОМЕР_2 , актовий запис №1019.

Оцінюючи здобуті у кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у справі та передбачені як джерела доказування чинним КПК України, зібрані у відповідності з процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають. Враховуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена повністю, його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно роз`яснень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року, призначаючи покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, необхідно враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Стаття 50 КК України наголошує на тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню ними нових злочинів.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, відноситься до злочинів вчинених з необережності та, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує, що злочин вчинений обвинуваченим з необережності, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, який, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на диспансерному обліку з приводу наркологічного та психіатричного захворювання не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та визнання вини.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Водночас, враховуючи позиції потерпілої, прокурора, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання із звільненням, на підставі ст. 75 КК України від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, що передбачені ст. 76 КК України, однак з позбавленням права керування транспортними засобами.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 як цивільний позивач подала цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Перша», третя особа на стороні відповідачів - Львівська Дирекція ПрАТ « СК «Перша», в якому просить стягнути з ПрАТ «СК «Перша» на її користь страхове відшкодування в розмірі 254 804,66 грн. (двісті п`ятдесят чотири тисячі вісімсот чотири гривні) 66 копійок та стягнути з ОСОБА_2 , на її користь відшкодування моральної шкоди у сумі 1 500 000 ( один мільйон п`ятсот тисяч гривень). Свої вимоги мотивує тим, що кримінальним правопорушенням їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Так, матеріальна шкода становить 254 804,66 гривень та складається з витрат, понесених нею на лікування та спасіння ОСОБА_3 у зв`язку із ушкодженням його здоров`я та смертю, а саме: купівлю медпрепаратів та медзасобів, спеціального харчування на загальну суму 184 399,66 гривень, з яких підтверджених чеками (доданими до позовної заяви) на суму 153 748, 66 гривні, решта чеків на суму 30 651, 00 грн. - не збереглись, оскільки частину ліків і спеціального харчування потерпіла просила купувати родичів та знайомих, надаючи їм на це грошові кошти; витрат на медичні лабораторні дослідження та обстеження, інших (додаткових) витрат на догляд ОСОБА_3 протягом 83-денного перебування в лікарняній установі на загальну суму 24 900,00 грн., благодійних лікарняних внесків витрат на поховання на загальну суму 45 505,00 грн., з яких 4750,00 грн. - кошти на труну, хрест та покривало та 14 755,00 грн. - кошти на поминальний обід.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, значних вимушених змінах у життєвих стосунках, зусиллях, які необхідні для відновлення попереднього стану. Величину моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 1 500 000, 00 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч гривень).

В судовому засіданні цивільний позивач та її представник цивільний позов підтримали в повному обсязі, просили його задоволити.

Захисник обвинуваченого зазначив, що обвинуваченим ОСОБА_2 добровільно відшкодовано 200 000 гривень моральної шкоди, водночас заявлена вимога потерпілої про відшкодування 1 500 000 гривень моральної шкоди є завищеною.

Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» - адвокат Приступа Л.Л. подав на адресу суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . Зазначив, що питання щодо відшкодування шкоди потерпілій особі може розглядатися лише у випадку, якщо буде встановлено вину водія автомобіля «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 . У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно з договором страхування №АО4771199 терміном дії з 28.12.2019р. до 27.12.2020р., укладеним ПрАТ «СК «Перша» та ОСОБА_2 страхова сума за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, становить 260 000,00 грн. Крім цього, цивільним позивачем долучено до позовної заяви лише копії платіжних документів, які вказують про витрати на придбання ліків, проте необхідність їх здійснення не підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я, що не дає підстави розглядати питання про компенсацію страховою компанією понесених витрат. Крім цього, в суму позову включено витрати по догляду за сином на суму 24900,00 грн, що не підтверджено жодним документом, благодійні лікарняні внески на суму 40755,00 грн., що згідно із Законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодовуються, а також витрати на поминальний обід в розмірі 14755,00 грн., що згідно зі ст. Закону України «Про поховання та похоронну справу» не відносяться до витрат на поховання. Товарний чек від 10 жовтня 2020 р. на суму 4750,00 про придбання похоронної атрибутики не відповідає Положенню про форму та зміст документів/електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016р. №13. Просить відмовити цивільному позивачеві в задоволенні цивільного позову в повному обсязі.

Частковому задоволенню підлягають вимоги потерпілого про стягнення з ПрАТ «СК «Перша» майнової шкоди, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Також, ч.5 ст.128 КПК України визначено: цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як встановлює ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону № 1961-ІV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Зокрема, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана із смертю потерпілого (п. 23.1 ст.23 Закону).

Судом встановлено, що відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/4771199 від 27 грудня 2019 року, виданого ПрАТ «СК«Перша», застраховано цивільно-правову відповідальність гр. ОСОБА_2 , забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки OPEL Astra, державний номерний знак НОМЕР_3 , строк дії договору з 28 грудня 2019 до 27 грудня 2020 року. Пунктом 4 полісу встановлено страхову суму на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю в розмірі 260 000,00 гривень, за шкоду заподіяну майну - 130 000,00 грн., п. 5 визначено розмір франшизи в розмірі 2600,00 гривень.

Так як, строк дії договору страхування №АО4771199, укладеним ПрАТ «СК «Перша» та ОСОБА_2 становить з 28.12.2019р. до 27.12.2020р., тобто подія, яка мала місце 18.07.2020 р. є страховим випадком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Згідно п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961-ІV, страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода сталася 18.07.2020.

Враховуючи, що відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальний розмір заробітної плати станом на день настання страхового випадку (18.07.2020) становив 4723 грн.

Отже, загальний розмір відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання не може перевищувати 56 676,00 грн. (12 х 4723).

Як передбачено у ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; предмети ритуальної належності - це вироби, що є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарної ніші); ритуальні послуги - послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштування місця поховання.

Оскільки витрати, пов`язані з проведенням поминальних обідів, не належать до витрат на поховання та не підлягають відшкодуванню при вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 554/1793/15-ц.

Позивач вказує, що загальна сума витрат на поховання становить 45 505, 00 грн., з яких 4750,00 грн. - кошти на труну, хрест та покривало та 14 755,00 грн. - кошти на поминальний обід.

Належним чином підтвердженими, зокрема товарним чеком від 10.10.2020, є саме витрати у сумі 4750,00 грн.

Тому, враховуючи вищевказані норми законодавства, понесені потерпілим витрати на поховання, у межах заявлених позовних вимог, а саме 4 750,00 гривень та не виходять за межі ліміту, визначеного п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961-ІV, підлягають стягненню на користь останніх з ПрАТ «СК «Перша».

Щодо стягнення з ПрАТ «СК «Перша» на користь потерпілої ОСОБА_1 матеріальної шкоди у зв`язку з лікуванням, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з правилами ст. 23 Закону № 1961-IV, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого.

Відповідно до п.п. 24.1-24.3 ст. 24 вказаного Закону, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

З висновку експерта №150/20 від 09.10.2020 слідує, що з медкарти №17096 стацхворого КЛШМД м.Львова, вбачається, що ОСОБА_3 поступив на лікування в ВАІТ ЛШМД 18.07.2020 р. о 13:15 год. Діагноз при госпіталізації: інші уточнені травми із залученням декількох областей тіла. Травми отримав внаслідок ДТП. У відповідності з оглядом анестезіолога було встановлено діагноз: ВПТ. ВЧМТ. Перелом кісток склепіння та основи черепа. Забій головного мозку важкого ступеню. Білатеральні епідуральні гематоми обох скроневих часток. Множинні переломи кісток лицевого склету зліва. Пневмоцефалія. Полігемосинусит. Закритий перелом правої стегнової кістки. Травматичний шок ІІ ст.

18.07.20р. операція №409 - видалення внутрішньочерепної гематоми через краніектомію. Операція №410 - видалення внутрішньочерепної гематоми через краніектомію. 03.08.20р. Загальний стан хворого важкий, без негативної динаміки; 07.09.20 р. загальний стан хворого важкий, без негативної динаміки. 01.10.20р. стан хворого важкий, свідомість - кома. 07.10.20р.операція №629 - встановлення вентрикулярного шунта для іншої вентрикулярної ділянки. 09.10.20р. стан хворого термінальний, кома ІІІ ст..Діагноз заключний клінічний: важка поєднана травма.

Відтак, сума витрат на лікування, що підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_1 становить 153 770,25 гривні, які підтверджені фіскальними чеками доданими до позовної заяви.

Водночас, проаналізувавши фіскальні чеки на предмет їх допустимості, встановлено, що у матеріалах справи містяться фіскальні чеки №35115, №35092, №35133, №35286, №35321 в двох екземплярах, саме тому, суд приходить до висновку, що відшкодування витрат на придбання медичних препаратів на суму 2 710,36, не підлягають задоволенню.

Крім цього, на суму 197,55 грн., які підтверджені фіскальними чеками, складають витрати на продукти харчування, корм для тварин, засоби гігієни, які не підтверджують причинного зв`язку із поведінкою обвинуваченого, яка мала місце 18.07.2020 року.

Щодо витрат на лікування та придбання медичних препаратів на суму 30 651, 00 грн., витрат на догляд сина протягом 83 - денного перебування в лікарняній установі на загальну суму 24 900 грн, то такі не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені документально.

Відповідно до п.12.2 ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Таким чином, вимоги потерпілої ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У п.9 вищезазначеної Постанови Пленуму роз`яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням стану здоров`я потерпілого.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).

Частина ч.2 ст.1167 ЦК України регламентує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичній болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», Суд зазначив, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Потерпіла ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 в якості відшкодування моральної шкоди 1 500 000 грн.( один мільйон п`ятсот тисяч гривень).

Оцінивши згадані позовні вимоги на предмет їх обґрунтованості та доведеності, суд приходить до висновку про часткове задоволення цих позовних вимог потерпілого, з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв`язку із втратою близької людини, а саме її сина, перенесені нею моральні страждання, загострили перебіг хронічних захворювань, її звичний життєвий уклад повністю змінився і її психологічний та фізичний стан не дозволяє тішитись тими речами, як це відбувалось до цієї страшної дорожньої пригоди та безневинної смерті її сина.

При цьому, на переконання суду, із врахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_1 внаслідок вчинених ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, характеру немайнових втрат потерпілої, які не можуть бути відновлені, внаслідок смерті її сина, характеру та тривалості заподіяних їй моральних, душевних, психічних страждань, тяжкості вимушених змін у її житті та ступеня вини обвинуваченого, сума грошового відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 підлягає частковому стягненню у розмірі 900 000 грн., що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

За вказаних обставин, розмір моральної шкоди у сумі 1 500 000 грн. для відшкодування потерпілій, як остання заявила у цивільному позові, - є занадто великим та таким, що не узгоджуються із означеними вище засадами розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню.

Витрати понесені державою у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого, долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Накладений слідчим суддею, в межах досудового розслідування кримінального провадження, арешт на автомобіль марки «OPEL ASTRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , - слід скасувати.

Накладений слідчим суддею, в межах досудового розслідування кримінального провадження, арешт на мопед марки «HONDA GIORNO», без реєстраційного номера, - слід скасувати.

Керуючись ст. 349, 368-371,373, 374, 376 КПК України, ч.2 ст.286 КК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1(один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку - 10 грудня 2021 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 153 770,25 ( сто п`ятдесят три тисячі сімсот сімдесят) грн. 25 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 900 000,00 ( дев`ятсот тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 7 355,25 (сім тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 25 коп. витрат за проведення судової авто технічної експертизи дослідження технічного стану транспортного засобу №15/2/1217 від 21.09.2020, 1634,50 грн. (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок), судової авто технічної експертизи дослідження технічного стану транспортного засобу №15/2/1218 від 21.09.2020, 1634,50 грн. (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок), судової транспортно - трасологічної експертизи №15/2/1216 від 23.09.2020, 2451, 75 грн. (дві тисяч чотириста п`ятдесят одна гривня 75 копійок),судової авто технічної експертизи дослідження технічного стану транспортного засобу № 15/2/1295 від 28.09.2020, 1634,50 грн. (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок).

Скасувати арешт, що накладений на автомобіль марки ««OPEL ASTRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2020 року.

Скасувати арешт, що накладений на мопед марки «HONDA GIORNO», без реєстраційного номера, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2020 року.

Речовий доказ: автомобіль марки ««OPEL ASTRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику, ОСОБА_2 .

Речовий доказ: мопед марки «HONDA GIORNO», без реєстраційного номера - повернути потерпілій ОСОБА_1 .

Речовий доказ: оптичний електронний носій компакт - диск CD-R на якому знаходиться відеозапис із відеокамери відео спостереження, яка розміщена на фасаді будинку та охоплює перехрестя вул. Кульпарківська - Копистинського, відеозапис наданий ОСОБА_5 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам процесу роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ванівський Ю.М.