Вирок № 101819374, 19.11.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1624/20 Провадження № 1-кп/450/202/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.

з участю прокурора Лущанець Х.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Грошев І.О.

потерпілої ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілих Козій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201914027001756 від 21.11.2019 р., про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Веселе, Веселівського району Запорізької області, з середньою технічною освітою, неодружений, не інвалід, працює машиністом електровоза Локомотивного ДЕПО «Львів-Захід», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1,2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 20.11.2019 року близько 13год.00хв. перебуваючи по місцю проживання потерпілої ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 в ході раптово виниклого конфлікту із останньою на грунті особистих неприязних відносин умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, тримаючи на руках дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи, що останній є малолітнім, та може спричинити йому тілесні ушкодження, умисно кинув дитину на підлогу внаслідок чого спричинив ОСОБА_4 , як вбачається з висновку судово-медичної експертизи на спинці носа синець, забійні садна носа, забійну гематому правої щоки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Окрім цього 20.11.2019 року близько 13 год. 00 х в. перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_1 , умисно, схопив її правою рукою за одяг, після чого притримуючи потерпілу наніс один удар кулаком у грудну клітку та один удар в підборіддя справа. В подальшому продовжуючи конфлікт, який відбувався на кухні у житловому будинку потерпілої, ОСОБА_1 наніс декілька ударів кулаками в ділянку грудної клітки, живота та лівого стегна ОСОБА_2 , після чого намагаючись покинути місце проживання дружини, ОСОБА_1 ,знаходячись у коридорі на сходовій клітці шарпав потерпілу за руки, наносив удари в ділянки плечей, намагаючись відштовхнути її від себе, внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 , як вбачається з висновку судово-медичної експертизи на правій щоці, підборідді, передній поверхні грудної клітки, животі, обох плечах, правому передпліччі, лівому стегні 16 синців, набряк в ділянці 4 пальця лівої кисті та 1 пальця лівої стопи, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Окрім цього 20.11.2019 року близько 13год.00 хв. перебуваючи у житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , продовжуючи свою протиправну діяльність з метою спричинення тілесних ушкоджень своєму тестеві ОСОБА_3 , в ході раптово виниклого конфлікту із останнім на грунті особистих неприязних відносин умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс удар головою в ділянку обличчя, а саме в ніс потерпілого чим спричинив останньому, як вбачається з висновку судово-медичної експертизи на повіках обох очей 2 синці, на спинці садно,злам кісток носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненому не визнав та пояснив, що 20.11.2019р. після засідання комісії з приводу побачень з дитиною прибув у місце проживання дружини, пройшов у кімнату до сина та деякий час спілкувався з дитиною. При цьому була присутня ОСОБА_2 та час від часу заходила ОСОБА_5 . Через 30-60 хв. дитина почала капризувати, ОСОБА_2 вказала, що час вкладати спати. ОСОБА_1 вийшов з кімнати та перебував за скляними дверима. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 намагались вкласти дитину, однак син продовжував плакати. ОСОБА_1 запропонував допомогти вкласти дитину та взяв її на руки. Помітив, що ОСОБА_2 почала знімати його на мобільний телефон, та вказувала, щоб зафіксувати, що батько порушує режим. ОСОБА_1 вибив телефон в неї з рук. Тоді ОСОБА_2 та ОСОБА_5 накинулись на нього, почали наносити удари, останній відволікся та дитина випала в нього з рук. Допомоги дитині не надавав. ОСОБА_5 підняла дитину. ОСОБА_1 почав відступати до дверей. Невдовзі в будинок зайшов ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 закрила вхідні двері. Обвинувачений звернувся до ОСОБА_3 щоб його випустили з будинку. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 сказали, що ніхто його рухати не буде, та вказали що треба дочекатись працівників поліції, яких вони викликали. ОСОБА_1 вказав, що злякався і вийде через вікно. Побіг в коридор, та розпочав забирати вазони від вікна. До нього підійшла ОСОБА_2 почала його шарпати, наносити удари, він її відштовхнув, та остання падала. Пізніше побіг на кухню, там ОСОБА_3 схопив його за руку та виломував йому палець, а за іншу руку тримала ОСОБА_2 . Щоб звільнитись ОСОБА_1 наніс удар головою ОСОБА_3 та вирвася. Побіг до вікна в коридорі, вазони впали та вискочив на вулицю. Там побачив сусідку ОСОБА_6 , яка запитала його що він робить. Побіг до машини, та через деякий час поїхав у лікарню для освідування нанесених йому тілесних ушкоджень. Через деякий час побачив у лікарні ОСОБА_5 . Вказав, що перед потерпілими не вибачався. Шкодує, що не дочекався рішення адміністрації щодо побачень з дитиною, а дозволив втягнути себе у конфліктну ситуацію.

Незважаючи на заперечення винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 , його винність у завданні тілесних ушкоджень малолітньому потерпілому ОСОБА_4 , потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , стверджується наступними доказами:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.11.2019р.

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.05.2020р.;

- протоколом огляду місця події від 20.11.2019 року;

- висновком експерта № 168/2019 від 25 .11. 2019 року судово-медичної експертизи, яким встановлено, що при огляді та з представлених медичних документів ОСОБА_2 у неї виявлено на правій щоці, підборідді, передній поверхні грудної клітки, животі, обох плечах, правому передпліччі, лівому стегні 16 синців, набряк в ділянці 4 пальця лівої кисті та 1 пальця лівої стопи. Дані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до звернення потерпілої за медичною допомогою, ймовірно 20 листопада 2019 року від дії тупих предметів, якими могли бути удари таким предметами, в цілому не могли утворитися при падінні з висоти власного росту, можливо при обставинах, на які вказує потерпіла, відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- висновком експерта № 167/2019 від 25 .11. 2019 року судово-медичної експертизи, яким встановлено, що при огляді та з представлених медичних документів ОСОБА_4 виявлено на спинці носа синець, забійні садна носа, забійну гематому правої щоки. Дані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до звернення за медичною допомогою, ймовірно 20 листопада 2019 року від дії тупих предметів, можливо при обставинах, на які вказує мати дитини, які відносяться до легкого тілесного ушкодження;

- висновком експерта № 92/2020 від 26.05. 2020 року судово-медичної експертизи, яким встановлено, що при огляді ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. З представлених медичних документів - злам кісток носа. Дане тілесне ушкодження могло утворитися незадовго до звернення потерпілого за медичною допомогою, ймовірно 20 листопада 2019 року від дії тупого предмету, яким міг бути удар таким предметом, не характерне для ушкодження при падінні з висоти власного росту, відноситься до легкових тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я;

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 26.05.2020 року, яким встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 детально показав і описав, яким чином обвинувачений наніс йому удар головою в обличчя;

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 26.05.2020 року, яким встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 детально показала і описала, яким чином обвинувачений наніс удар головою в обличчя її батькові ОСОБА_3 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями від 23.05.2020 року, яким встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 детально показала і описала, яким чином обвинувачений кинув на підлогу малолітного ОСОБА_4 та наносив їй удари та шарпав;

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями від 23.05.2020 року, яким встановлено, що свідок ОСОБА_5 детально показала і описала, де саме і як обнувачений кинув на підлогу малолітного ОСОБА_4 та як саме обвинувачений схопив потерпілу ОСОБА_2 та наносив удари;

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями від 23.05.2020 року, яким встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 детально показав і описав, де саме і як обнувачений на кухні наносив удари та штовхав потерпілу ОСОБА_2 , а пізніше на сходовій клітці зірвавши жалюзі вистрибнув у вікно;

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні про те, що 20.11.2019 року приблизно о 12год 15хв. зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що приїде до дитини. Невдовзі приїхав за їх місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 і там перебував у спальні. Приблизно о 12год.50хв. у спальню зайшла мати ОСОБА_5 та принесла для дитини яблуко, ОСОБА_1 вирвав його та викинув. Невдовзі дитина почала капризувати та потерпіла вказала, щоб віддав дитину їй, бо необхідно вкладати спати, однак ОСОБА_1 не реагував. Тоді ОСОБА_2 витягнула телефон та почала знімати, на що ОСОБА_1 негативно відреагував, кинув дитину на землю з висоти свого росту та почав виривати телефон, схопив правою рукою за одяг та наніс удар в підборіддя, відібрав телефон та вибіг на коридор. В цей час в коридор зайшов батько, ОСОБА_2 зачинила вхідні двері та сказала батькові, що викликає поліцію. В подальшому підійшла до ОСОБА_1 та намагалась витягнути свій телефон з його кишені, останній відштовхував її, наносив удари в різні частини тіла. Батько почав заступатись за доньку, ОСОБА_1 наніс батькові удар головою в ніс. На кухні ОСОБА_1 штовхнув потерпілу, від чого остання впала біля холодильнику. Пізніше ОСОБА_1 зірвав жалюзі в коридорі на сходовій клітці та вистрибнув з вікна на вулицю та поїхав на своєму автомобілі. Викликали швидку, та поїхали в лікарню. ОСОБА_1 здоров`ям дитини не поцікавився.

- показами потерпілого ОСОБА_3 , наданими у судовому засіданні, який вказав, що 20.11.2019 року після повернення з м. Пустомити перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , що приїхав ОСОБА_1 провідати дитину. Невдовзі його покликала до хати дружина, коли зайшов до будинку, побачив дружину із внуком на руках, в якого біля носа побачив кров. Дочка сказала, що ОСОБА_1 забрав її телефон. Потерпілий попросив останнього повернути телефон. ОСОБА_2 намагалась забрати свій телефон, однак ОСОБА_1 його не повертав, відштовхував її. Потерпілий ОСОБА_3 хотів заступитись за дочку, однак ОСОБА_1 вдарив його в ніс головою, в нього запаморочилось в голові. Бачив, як ОСОБА_1 в кухні наносив удари рукою в груди та по руках доньки ОСОБА_2 , кинув цукерницю в напрямку доньки, яка розбилась. Пізніше вискочив через вікно та побіг до машини.

- показами свідка ОСОБА_7 , наданими у судовому засіданні, яка повідомила, що 20.11.2019р. приблизно о 13год 45хв. зателефонувала мати та попросила приїхати. По дорозі бачила як їй назустріч їхав ОСОБА_1 на машині. Коли вона приїхала до батьків додому, то побачила батька з розпухлим носом, перебував у шоковому стані, дитина ОСОБА_4 дуже плакав та мав набряк біля носа,у сестри ОСОБА_2 бачила кілька синяків. В будинку побачила розбите скло на кухні, кров на коридорі, обірвані жалюзі в коридорі, перекинутий дитячий візок. Приїхали поліцейські та швидка допомога;

- показами свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні повідомила, що проживає по сусідству від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 20.11.2019 року близько 14год до неї зателефонувала ОСОБА_5 , яка попросила терміново прийти до їхнього будинку. Коли свідок піійшла до будинку, то двері такого були зачиненні, чутно було крики ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відкрилось вікно і з нього вистребнув ОСОБА_1 . З будинку вийшов ОСОБА_3 , обличчя якого було в крові, ОСОБА_2 в якої були побиті руки та ноги. Бачила дитину в якої була кров на носі;

- показами свідка ОСОБА_5 , наданими в судовому засіданні, яка вказала що є дружиною потерпілого ОСОБА_3 та матір`ю потерпілої ОСОБА_2 . Зазначила, що 20.11.2019 року в їхній будинок приїхав зять до дитини. Коли ОСОБА_1 перебував в кімнаті з дитиною свідок зайшла, щоб дати дитині яблуко, однак останній кинув яблуко на підлогу. Пізніше вийшла з кімнати. Через деякий час почула плач дитини та повернулась у кімнату. Бачила, що ОСОБА_1 тримав дитину на руках, а донька тримала телефон. ОСОБА_1 кинув дитину, яка впала лицем до підлоги, тримав ОСОБА_2 за комір светра, а другою рукою забирав телефон. Свідок підняла дитину та намагалась її заспокоїти, пішла в іншу кімнату. Покликала на допомогу чоловіка ОСОБА_3 . Зателефонувала дочці ОСОБА_7 , щоб остання допомогла викликати швидку та поліцію, а також зателефонувала сусідці ОСОБА_6 та попросила її прийти. Через деякий час, коли свідок вийшла з кімнати побачила чоловіка ОСОБА_3 з розбитим носом та безлад у будинку. Невдовзі прибула швидка та поліція. Пізніше свідок поїхала в лікарню та в приймальному віділенні лікарні по вул.Топольна зустріла ОСОБА_1 ;

- показами свідка ОСОБА_10 , який у судовому засіданні вказав, що являється працівником поліції та 20.11.2019 року виїжджав за викликом у с.Сороки-Львівські разом з інспектором ОСОБА_11 . Пригадує, що прибувши за викликом у будинку бачив порушену обстановку, розбиті вазони. Чоловік був із розбитим лицем;

- показами експерта ОСОБА_12 , який в судовому засіданні підтвердив надані висновки судово-медичних експертиз потерпілих, вказав, що тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, та їх утворення можливе при обставинах на які вказують потерпілі.

Щодо показів обвинуваченого ОСОБА_1 , що 20.11.2019 року він не наносив удари потерпілій ОСОБА_2 , а лише відштовхував її, удар потерпілому ОСОБА_3 наніс з метою самозахисту, дитина ОСОБА_4 випав йому з рук, оскільки відволікся, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_5 налетіли на нього та наносили удари, то суд ставиться до них критично та вважає, що останній дає такі з метою уникнення від відповідальності за скоєне. Покази обвинуваченого повністю спростовуються показами потерпілих, свідків, експерта, покази останніх є послідовними та підтверджуються іншими доказами, зокрема висновками судово-медичних експертиз.

Таким чином, аналізуючи в сукупності зібрані по кримінальному провадженні докази, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення щодо потерпілої ОСОБА_2 та малолітнього потерпілого ОСОБА_4 і його діяння слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він умисно завдав їм легкі тілесні ушкодження, та доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення щодо потерпілого ОСОБА_3 і його діяння слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він умисно завдав йому легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, характер вчинених діянь, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого не встановлено.

Обставинами, що обтяжує покарання обвинуваченого суд вважає, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, щодо особи похилого віку.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуватого, який раніше не судимий, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, задовільно характеризується за місцем реєстрації, обставини, що обтяжують покарання, та суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді 100 (ста) годин громадських робіт та в межах санкції ч.2 с.125 КК України у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України остаточну міру покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Щодо заявлених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 цивільних позовів суд зазначає наступне.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_2 , в зв`язку із нанесенням їй легких тілесних ушкоджень, просить суд стягнути з ОСОБА_1 відшкодування завданої їй моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. У позовній заяві ОСОБА_2 вказує, що обвинувачений наніс їй легкі тілесні ушкодження, його дії спричинили порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження ведення звичного життєвого ритму, потерпіла перенесла значний фізичний біль, пережила стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, зазнала від відповідача зневагу та приниження її гідності. У судовому засіданні потерпіла цивільний позов підтримала та просила його задоволити.

У позовній заяві ОСОБА_3 вказав, що у момент побиття переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги. В подальшому був змушений проходити лікування з періодичним відвідуванням медичного закладу, був змушений пристосовуватись до негативних умов існування, було порушено нормальні життєві зв`язки, бо не міг з`являтись на людях у зв`язку з побиттям. Був змушений неодноразово відвідувати правоохоронні органи. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 відшкодування завданої йому моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. У судовому засіданні потерпілий цивільний позов підтримав та просив його задоволити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявлені вимоги цивільних позовів заперечив. У письмових відзивах на цивільні позови вказав, що позивачем до позовної зави не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у цивільних позовах, що суперечить ст. 81 ЦПК України, тому вважає, що вимоги викладені в цивільних позовах є недоведеними.

Статтею 127 КПК України визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Виходячи зі змісту 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, котрий вчинив суспільно небезпечне діяння.

Вимогами ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов"язковому з"ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з"ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Враховуючи наведені вище обставини, оглянувши консультативний висновок спеціаліста № 16098, а також висновок судово-медичної експертизи, суд вважає, доведеним, факт спричинення потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди внаслідок фізичних страждань викликаних завданими йому з вини обвинуваченого тілесними ушкодженнями, що виразились у тривалому переживанні з приводу спричинення їй легких тілесних ушкоджень, порушенні нормального та сталого режиму життєдіяльності викликаних вказаними подіями.

Враховуючи наведені вище обставини, оглянувши консультативний висновок спеціаліста № 16096, а також висновок судово-медичної експертизи, суд вважає, доведеним, факт спричинення потерпілій ОСОБА_2 моральної шкоди внаслідок фізичних страждань викликаних завданими їй з вини обвинуваченого тілесними ушкодженнями, що виразились у тривалому переживанні з приводу спричинення їй легких тілесних ушкоджень, порушенні нормального та сталого режиму життєдіяльності викликаних вказаними подіями.

Враховуючи спричинення потерпілій ОСОБА_2 моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, порушення звичного способу життя, суд приходить до переконання про часткове задоволення позовних вимог, а саме в сумі 5 000,00 грн., що в цілому відповідає вимогам розумності і справедливості заподіянню такої.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілому ОСОБА_3 від протиправних дій ОСОБА_1 , пов`язаних із заподіянням легких тілесних ушкоджень потерпілому, суд бере до уваги ступінь та глибину душевних страждань, яких він зазнав у зв`язку із цими діями, а також негативні зміни в його житті, які сталися у зв`язку із цим. З урахуванням цього, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілому заподіяно моральну шкоду на суму 15 000 гривень, яка повинна бути стягнута з обвинуваченого по справі.

Процесуальні витрати по справі та речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточну міру покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Позов потерпілої ОСОБА_2 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Позов потерпілого ОСОБА_3 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СуддяН. Б. Добош