Рішення № 101819294, 10.12.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1423/20

Провадження №2/443/757/21

РІШЕННЯ

іменем України

10 грудня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.

розглянув у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Журавненська селищна рада Жидачівського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить зобов`язати відповідачку повторно звільнити проїзд від будівельних матеріалів, а також не чинити перешкод позивачу у користуванні зазначеним проїздом загального користування.

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що у АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) разом із житловим будинком та господарськими спорудами, що належать йому на праві приватної власності. Рішенням сесії Монастирецької сільської ради № 84 від 23.01.2008 йому надано (долучено) до присадибної земельної ділянки земельну ділянку площею 0,006 га для обслуговування жилого будинку із земель загального користування та передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,25 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва. Пунктом 2 цього рішення встановлено, що земельна ділянка площею 0,014 га із земель загального користування служитиме проїздом до городу ОСОБА_3 , складено відповідну план-схему. Згідно абрису земельних ділянок в с. Которино, спірна земельна ділянка є проїздом між земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_2 . Площа спільного проїзду 0,014 га, довжина 55,0 м., ширина 3,0 м. Рішенням Монастирецької сільської ради від 06 вересня 2010 р. № 197 зобов`язано відповідача ОСОБА_2 звільнити самовільно захоплену земельну ділянку із сторони сусіда ОСОБА_1 площею 0,014 га, що служила проїздом до городу ОСОБА_3 , а також прибрати насипи гравію, дрова та інші будівельні матеріали із самовільно захопленої земельної ділянки. У зв`язку з невиконанням відповідачкою вказаного рішення органу місцевого самоврядування, він звернувся до суду за захистом порушених прав. Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого судді Ніткевича А.В., суддів - Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф., апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 02 грудня 2014 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 звільнити проїзд загального користування площею 0,014 га, довжиною 55 м., шириною 3,0 м., який є між її та ОСОБА_1 земельними ділянками в АДРЕСА_1 звільнивши проїзд від будівельних матеріалів, а також не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні зазначеним проїздом загального користування. Як вбачається із судового рішення, що набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, ОСОБА_2 зобов`язано звільнити спільний проїзд та не чинити йому перешкод у користуванні таким. Однак, через деякий час і до даного часу, всупереч судовому рішенню, ОСОБА_2 заблокувала спільний проїзд, розмістивши на ньому власний комбайн, встановивши навіс над дровами для їх зберігання на спільному заїзді. За фактом невиконання вказаного рішення суду він неодноразово звертався до органів поліції. Разом з тим, органом поліції проінформовано, що за новим фактом вчинення йому перешкод в користуванні майном слід звертатися до суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідачка, ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву в якому зазначає, що дані правовідносини вже були предметом розгляду і є рішення суду, яке набрало законної сили. Окрім того, зазначає, що між земельною ділянкою позивача та її земельною ділянкою знаходиться проїзд площею 0,014 га до городу ОСОБА_3 . Даний проїзд довжиною 55 м та шириною 3,0 м. Із-за цього проїзду ОСОБА_1 воює із нею протягом багатьох років. Він неодноразово звертався з заявами до сільської ради, в органи поліції і навіть до судових органів. Вважає, що ОСОБА_1 ніякого відношення до цього проїзду немає, оскільки проїзд виділений не йому, а громадянці Прилуцькій для того, щоб вона мала можливість заїхати на свій город, а ОСОБА_1 має свій заїзд на город через своє подвір`я. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та просить відмовити у задоволенні позов.

15.06.2021 ОСОБА_1 було подано відповідь на відзив згідно якої, зазначає, що відповідач в справі на виконання судового рішення тимчасово звільнила проїзд, тому спір, що виник із тих підстав був вичерпаний. Проте через деякий час ОСОБА_2 знову заблокувала спільний проїзд, розмістивши на ньому власний комбайн, встановивши навіс над дровами для їх зберігання на спільному заїзді. Вказані матеріально-правові підстави, що не є тотожними підставам попереднього позову, стали передумовою нового позову до відповідача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування. Відтак, з врахуванням зміни матеріально-правових підстав даного позову по відношенню до попереднього (щодо якого ухвалено рішення суду) просить задовольнити позовні вимоги.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 28.10.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків. /а.с. 44-45/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 12.02.2021/а.с.50-51/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12.02.2021 розгляд справи відкладено на 06.05.2021./а.с.63/.

06.05.2021 підготовче судове засідання відкладено на 08.07.2021 у зв`язку з тим що позивач не отримав відзив на позовну заяву і надання терміну для ознайомлення з даним відзивом./а.с.71-72/.

08.07.2021 підготовче засідання відкладено на 24.09.2021 у зв`язку із клопотанням відповідача про відкладення у зв`язку з хворобою./а.с.83-84/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.09.2021 підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04.11.2021./а.с.91-92/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 04.11.2021 розгляд справи відкладено на 07.12.2021./а.с.96/.

Розгляд справи відбувся 07.12.2021 за відсутності сторін.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду, подав заяву про проведення судового засідання у його відсутності.

Відповідачка, ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка /а.с.97/ відповідно до якої представник ОСОБА_2 адвокат Цюмрак М.Д. повідомлений про час та дату судового засідання, що відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК є належним повідомлення сторони по справі, у судове засідання не з`явилася.

Враховуючи ту обставину, що відповідачкою не було подано клопотань про відкладення розгляду справи та те, що ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву в якій останньою було висловлено свою думку щодо предмету спору, суд приходить до переконання про можливість проведення судового засідання за її відсутності.

Представник третьої особи Журавненської селищної ради Жидачівського району Львівської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 07.12.2021, є дата складення повного тексту судового рішення - 10.12.2021.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Норми права, які застосував суд.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Обравши способом захисту права вимоги про зобов"язання відповідача усунути перешкоди в користуванні проїздом, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

В свою чергу, згідно із п. а) ч. 4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема , землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Крім цього, за загальними правилами добросусідства, закріпленими законодавцем у ст.ст. 103 - 109 ЗК України, додержання правил добросусідства є обов`язком власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдасться щонайменше незручностей.

Приписами ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10.02.2015 у справі № 443/933/14 скасовано рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 02.12.2014 та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов"язано ОСОБА_2 звільнити проїзд загального користування площею 0,014 га, довжиною 55 м., шириною 3,0 м., який є між її та ОСОБА_1 земельними ділянками в АДРЕСА_1 ,звільнивши проїзд від будівельних матеріалів, а також не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні зазначеним проїздом загального користування. /а.с.17-18/

Зазначеним рішенням встановлено наступні обставини.

Згідно абрису земельних ділянок в с. Которино, спірна земельна ділянка є проїздом між земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_2 . Площа проїзду 0,014 га, довжина 55,0 м., ширина 3,0 м.

Оскільки проїзд є землею загального користування, тому відповідно доступ до нього повинен бути відкритий.

Рішенням Монастирецької сільської ради від 06 вересня 2010 року № 197 зобов`язано ОСОБА_2 звільнити самовільно захоплену земельну ділянку із сторони сусіда ОСОБА_1 площею 0,014 га, що служила проїздом до городу ОСОБА_3 , а також прибрати насипи гравію, дрова та інші будівельні матеріали із самовільно захопленої земельної ділянки.

Іншим рішення цієї сільської ради № 33 від 24.03.2011, внесено зміни до рішення ради № 197 від 11.06.2010 року, згідно яких зобов`язано ОСОБА_2 звернутися із заявою для узаконення використання земельних ділянок орієнтовною площею 0,24 га для ведення особистого селянського господарства та 0,014 га. для ОЖБ (заїзд до городу).

Вказане рішення ОСОБА_1 оскаржив до суду і під час розгляду цивільної справи 27.03.2012 укладено мирову угоду між ОСОБА_1 та Монастирецькою сільською радою, відповідно до умов якої сільська рада визнала позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язувалася не чинити йому жодних перешкод у вільному користуванні земельною ділянкою орієнтовною площею 0,014 га. в с. Которин між присадибними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для проїзду до свого городу. Ухвалою Жидачівського районного суду від 17.05.2012 провадження по справі закрито відповідно до поданої заяви представника позивача ОСОБА_4 .

На виконання укладеної мирової угоди, рішенням Монастирецької сільської ради №122 від 03.05.2012 скасоване рішення ради № 33 від 24.03.2011.

Спірна земельна ділянка, наявність права користування якою відповідачка ОСОБА_2 стверджує як законне, не приватизована нею, не перебувала у власності спадкодавців останньої, а тому на законних підставах не знаходилась і не могла знаходитись у користуванні відповідачки.

Зазначені обставини на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що згідно рішення Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області ІХ сесії V скликання від 23.01.2008 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 по наданню земельної ділянки в с. Которино» ОСОБА_1 надано (долучено) до присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,006 га для обслуговування житлового будинку із земель загального користування та передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,25 га в АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва. Встановлено, що земельна ділянка площею 0,014 га із земель загального користування служитиме проїздом до городу гр. ОСОБА_3 /а.с.12/

Відповідно до заяв від 02.01.2018 про вчинення жителем с. Которино ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, адресованої начальнику Жидачівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Рібуну В.С., ОСОБА_1 просив внести до ЄРДР відомості за даною заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, скоєне жителем с. Которино ОСОБА_2 та розпочати досудове розслідування. В обгрунтування заяви зазначав, що у АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка загального користування площею 0,014 га, довжиною 55 м., шириною 3,0 м., яка є спільним проїздом між його, земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_2 . Рішенням Апеляційного суду Львівської області зобов`язано ОСОБА_2 звільнити проїзд загального користування та не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні проїздом загального користування. Таким чином, вважав, що ОСОБА_2 протиправно не виконує законне рішення суду/а.с.19-21/

На вказане звернення ОСОБА_1 Жидачівським ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області надано відповідь від 30.01.2019 № 410/60/05-2019 згідно якої перевірку за його зверненням припинено, оскільки Жидачівським РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про усунення позивачу перешкод в користуванні проїздом закінчено 25.06.2015 у зв`язку з виконанням рішення боржником та проінформовано, що за новим фактом вчинення йому перешкод в користуванні майном слід звертатися до суду в порядку цивільного судочинства повторно /а.с.22/

Згідно ухвали слідчого судді Жидачівського районного суду Коліщук З.М. від 21.02.2019 в справі № 443/222/19 в задоволенні скарги ОСОБА_1 а на бездіяльність начальника Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Рібуна В.Ю. щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовлено /а.с.23-24/

Згідно заяви від 05.08.2019 про вчинення жителями с. Которино ОСОБА_2 та ОСОБА_5 позивачу перешкод у користуванні спільним проїздом до житлових будинків, адресованої начальнику Жидачівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Рібуну В.С., ОСОБА_1 просив вжити заходи реагування до жителів с. Которино ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в зв`язку із вчиненням останніми йому перешкод у користуванні спільним проїздом до житлових будинків з притягненням до встановленої законом відповідальності. Забезпечити виїзд на місцезнаходження земельної ділянки (спільного заїзду) групи реагування патрульної поліції для усунення порушень його прав./а.с.25-26/

05 серпня 2019 ОСОБА_1 звертався до Жидачівського ВП із заявою щодо вчинення жителем с. Которино ОСОБА_2 йому перешкод у користуванні спільним проїздом до житлових будинків. /а.с.25-26/

Листом від 21.08.2019 № 3695/60/02-2019 в розгляді звернення ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку із повторністю./а.с.27/

04 вересня 2019 року позивачем було подано скаргу до Головного управління Національної поліції України у Львівській області скаргу на протиправну бездіяльність службових осіб керівного складу Жидачівського відділення поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка полягає у невиконанні вимог чинного законодавства, неналежному виконанні службових обов`язків, порушенні присяги, ігноруванні звернень та нереагування на порушення прав громадян. /а.с.28-30/

30.10.2019 Стрийським відділом ГУ НП у Львівській області Джусу М.М. скеровано лист № 10625 згідно якого його повідомлено, що при попередніх розглядах його заяв , факти щодо бездіяльності працівників Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області не підтвердились. /а.с.31/

Відповідно до листа від 06.07.2020 за № Д-9/59/02/20 на запит від 30.06.2020 Стрийським відділом поліції надано інформацію про відсутність за наслідками проведення службової перевірки щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в діях останніх ознак дисциплінарного правопорушення. Також роз`яснено право звернення до суду в порядку цивільного судочинства./а.с.32/

Висновки суду за результатами розгляду справи.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_1 в користуванні проїздом загального користування, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення, у зв`язку із чим відповідачку ОСОБА_2 слід зобов`язати не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні проїздом загального користування площею 0,014 га, довжиною 55 м, шириною 3,0 м між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Щодо покликань сторони відповідачки, що даний спір вже був предметом розгляду в судовому порядку, суд зазначає наступне. В судовому засіданні встановлено, що після виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 10.02.2015 ОСОБА_2 повторно вчиняє перешкоди позивачу у користуванні спірною земельною ділянкою загального проїзду. Вказані обставини підтверджуються зверненнями ОСОБА_1 до органів Національної поліції, які наявні в матеріалах справи, а відтак покликання позивачки на дану обставину як на підставу відмови позовних вимог не заслуговують на увагу.

З врахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку в підставності позовних, а відтак в їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Журавненської селищної рада Жидачівського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 звільнити проїзд загального користування площею 0,014 га, довжиною 55 м, шириною 3,0 м є між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , звільнивши проїзд від будівельних матеріалів, а також не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні зазначеним проїздом загального користування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко