Рішення № 101818593, 13.12.2021, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1399/21

2-а/241/16/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Першотравневий районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Орчелота І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Мангуш адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 4 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції Зайцева Дмитра Олександровича, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП ВП № 4 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції Зайцева Д.О., Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 26.08.2021 о 12 год. 20 хв. інспектором СРПП ВП №4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області майором поліції Зайцевим Д.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 907150 від 26.08.2021, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до змісту вказаної постанови «26.08.2021 о 12 год. 00 хв. водій керуючи ТЗ на вимогу не пред`явив для перевірки документи, чим порушив п.п. 2.4.а; 2.1.а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП». Вказану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. 26.08.2021 о 12 год. 00 хв. його було зупинено працівниками поліції та інспектором СРПП ВП № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області Зайцевим Д.О., всупереч вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», не оголошуючи причину зупинки його транспортного засобу було пред`явлено вимогу пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Звертає увагу на те, що у відповідача були відсутні підстави для зупинки його транспортного засобу, оскільки відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» відсутня така підстава, як перевірка документів, а тому і відсутній сам факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, за вчинення якого і була винесена оскаржувана постанова. Крім того, інспектор виніс оскаржувану постанову з порушенням ст.ст. 268, 278, 279, 280 КУпАП, оскільки жодної процедури початку розгляду, оголошення особи, яка проводить даний розгляд, зачитування прав, з`ясування наявності клопотань чи пояснень у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ним не проводилась, останній сів до службового автомобіля, заповнив постанову та в подальшому просто її вручив під підпис. У зв`язку з цим, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №907150 від 26.08.2021, якою його визнано винним за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень; провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУНП в Донецькій області на його користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 470 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2021 відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

27.10.2021 через канцелярію суду відповідач ГУНП в Донецькій області подав відзив на позовну заяву, до якого не долучено документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України, а відтак відзив відповідача не приймається судом до уваги при вирішенні даної справи.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач інспектор СРПП ВП № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області Зайцев Д.О. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача ГУНП в Донецькій області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в своєму відзиву просив розглянути справу без участі його представника.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №907150 від 26.08.2021, ОСОБА_1 26.08.2021 о 12-00 год., смт. Мангуш, керуючи ТЗ на вимогу не пред`явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а; 2.1.а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 12).

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, пунктом 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та\або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п.п.1, 3 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупинити транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у ній статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічними засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплені права особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Так, згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено ст. 279 КУпАП. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими посадовими особами органів поліції визначено Розділом ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376. Відповідно до п. 4 вказаного розділу Інструкції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України. Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема: посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка винесла постанову - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції (повністю, без скорочень); число, місяць, рік, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи; прізвище та ініціали правопорушника; уповноважена посадова особа органу поліції з урахуванням та зазначенням обставин, що пом`якшують (стаття 34 КУпАП) чи обтяжують (стаття 35 КУпАП) відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення. У справі про адміністративне правопорушення посадова особа органу поліції, яка її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 26.08.2021 о 12:00, керуючи транспортним засобом, не пред`явив на вимогу поліцейського посвідчення водія, чим порушив п.2.4.а; 2.1.а ПДР, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Оскаржувана постанова не містить відомостей підстав зупинки транспортного засобу.

Верховний суд Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не було спростовано тверджень позивача, викладених у позовній заяві та не надано доказів вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова також не містить посилань на докази, що підтверджують вчинення такого правопорушення. Додержання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідачами також не підтверджено.

За принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №907150 від 26.08.2021 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Позовна вимога про визнання оскаржуваної постанови протиправною суперечить положенням ст. 286 КАС України, а тому не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУНП в Донецькій області на його користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 470 грн., яку було ним сплачено при зверненні до суду (а.с.1).

Проте, згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн.

Враховуючи положення ч. 1 ст.139 КАС України суд вважає, що саме ця сума сплаченого судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 126, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 10, 73-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 4 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції Зайцева Дмитра Олександровича, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 907150 від 26.08.2021 відносно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за постановою серії БАА № 907150 від 26.08.2021 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 40109058, місцезнаходження юридичної особи: проспект Нахімова, будинок 86, м. Маріуполь, Донецька область, 87517) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий загальний суд як адміністративний суд.

Суддя Ю.В. Молонова