Ухвала суду № 101817070, 13.12.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

13.12.2021

Справа № 642/6315/16-к,

Провадження 1-кп/642/28/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Проценко Л.Г.,

за участю секретаря - Балега Н.В.,

прокурора - Ільюшонок О.Ю.

представника потерпілого Черняк А.Л.,

захисника Терещенко Р.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №42016220000000542 від 30 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду кримінальне провадження №42016220000000542 від 30 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_1 прокурор Ільюшонок О.Ю. заявив клопотання про призначення за матеріалами судової справи комісійної судово-медичної експертизи для встановлення у потерпілого ОСОБА_2 тяжкості, характеру, локалізації, механізму та строків утворення тілесних ушкоджень з урахуванням показань самого потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , мотивуючи тим, що існують протиріччя між висновками фахівця з питань судово-медичної експертизи від 10.02.2016, від 24.02.2016 щодо тяжкості і характеру тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , висновками експерта від 08.07.2016 з цих питань та від 11.07.2016 щодо механізму утворення тілесних ушкоджень за обставин, вказаних потерпілим і свідком ОСОБА_3 , а також висновками повторно призначеної за клопотанням сторони захисту судово-медичної експертизи № 09-875/2021 від 30.06.2021, згідно якої встановлено тяжкість, характер, локалізація і механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 за показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 під час слідчого експерименту, з висновками якої прокурор не згоден, оскільки вважає їх необґрунтованими та викликають у нього сумніви, т.я. обвинувачений міг вплинути на об`єктивність експерта ХОБСМЕ, що дає підстави для доручення експертизи експертам Київського обласного бюро СМЕ.

Вислухавши доводи прокурора, представника потерпілого адвоката Черняка А.Л., який підтримав клопотання, а також обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника Терещенка Р.О., які заперечували проти задоволення клопотання прокурора та вважали, що у клопотанні відсутні підстави та належне обґрунтування для проведення комісійної експертизи з питань, що були предметом попередніх експертних досліджень, та вважали клопотання затягуванням строків розгляду справи, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, зокрема, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

{Частину другу статті 332 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону}

Як убачається із клопотання, прокурор посилається на наявність зібраних під час досудового розслідування доказів причетності ОСОБА_1 до вчиненого злочину, зокрема таких як висновки фахівця з питань судово-медичної експертизи від 10.02.2016, від 24.02.2016 щодо тяжкості і характеру тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , висновків судово-медичного експерта від 08.07.2016 з цих питань та від 11.07.2016 щодо механізму утворення тілесних ушкоджень за обставин, вказаних потерпілим і свідком ОСОБА_3 , тому вважав безпідставним проведення ще однієї судово-медичної експертизи № 09-875/2021 від 30.06.2021 за клопотанням сторони захисту під час судового розгляду, яке, на його думку, повинно бути заявлено під час досудового розслідування.

Проте ці доводи прокурора суперечать приписам, передбаченим ст. 332 КПК України, згідно яким обидві сторони кримінального провадження мають рівне право заявити під час судового розгляду клопотання щодо проведення експертизи за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу.

Суд зауважує, що наявність кількох експертних висновків, наведених у клопотанні прокурора, само по собі не є підставою для призначення нової судової експертизи.

Так, експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні надала роз`яснення щодо вихідних даних, матеріалів кримінального провадження, які їй були надані для проведення кожної із вище вказаних судово-медичних експертиз як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду, детально показала щодо порядку кожного експертного дослідження та обґрунтувала свої висновки стосовно деяких суперечностей.

Між тим, у своєму клопотанні прокурор надав перелік питань, які необхідно поставити перед комісією експертів та які є аналогічними питаннями, що були предметом декількох експертних досліджень під час досудового слідства і судового розгляду, на які посилається сторона обвинувачення.

Разом з тим, на обґрунтування необхідності призначення комісійної судово-медичної експертизи прокурор не навів достатніх підстав і переконливих доводів, посилаючись лише на те, що з висновками судово-медичної експертизи № 09-875/2021 від 30.06.2021 прокурор не згоден і вважає їх необґрунтованими та такими, що викликають у нього сумніви, оскільки обвинувачений міг вплинути на об`єктивність експерта ХОБСМЕ, що розташована на території, де той працював у відділі поліції.

Суд звертає увагу прокурора, що гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку, визначені в ст. 4 ЗУ «Про судову експертизу», які забезпечуються, зокрема: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду.

Тому суд вважає, що прокурор не навів та не надав ніяких доказів на підтвердження обґрунтованості сумнівів та стороннього впливу на висновки судово-медичної експертизи № 09-875/2021.

Крім того, в клопотанні прокурора не наведені доводи щодо проведення саме комісійної судово-медичної експертизи, підстав та порядку її проведення відповідно до Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 р. № 6.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що вказані у клопотанні прокурора доводи не можуть бути достатніми підставами у розумінні вимог, передбачених ст. 242 КПК України, для призначення комісійної судово-медичної експертизи.

Відповідно до вимог, передбачених в статтях 94, 370 КПК України питання щодо правильності і обґрунтованості кожної судово-медичної експертизи, що мають істотне значення для кримінального провадження, має вирішуватися при оцінці окремого доказу і в їх сукупності в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення за результатами судового розгляду, а не під час з`ясування обставин і перевірки їх доказами.

Отже за відсутності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, та відповідно до положень, визначених в ст. 332 КПК України, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення щодо доручення проведення комісійної судово-медичної експертизи іншій експертній установі не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 332, 370, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити прокурору Ільюшонок О.Ю. у задоволенні клопотання про призначення за матерілами судової справи комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні № 42016220000000542 від 30 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає і є остаточною.

Повний текст ухвали проголошено 13.12.2021р.

Суддя Л.Г. Проценко