Ухвала суду № 101815693, 08.12.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/14620/12

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представлені адвокатом Іванісовим В.С., про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 16 червня 2020 р. розглянута цивільна справа № 2607/14620/12 за позовом ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Глобал Спліт», до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.07.2006 р.

В липні 2021 р. від представника відповідача-2 ОСОБА_1 (після зміни прізвища - ОСОБА_1 ) - адвоката Іванісова В.С. - надійшла заява про перегляд вищевказаного заочного рішення, яка мотивована тим, що відповідач-2 не був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, а тому був позбавлений можливості подати свої заперечення та докази, а також заявити про застосування строку позовної давності. про постановлене рішення сторона відповідача дізналась лише 31.08.2020 р. при ознайомленні. Вважає, що відсутність долучених до позову первісним позивачем документів (виписки по рахунку обліку простроченої заборгованості по тілу кредиту, виписки по рахункам, нарахованих та прострочених відсотків по кредитному договору) позбавляє відповідача подати свій розрахунок заборгованості. Крім того, зазначає, що договір факторингу від 08.12.2011 р., за яким ПАТ «УкрСиббанк» передав ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за вищевказаним кредитним договором, був укладений неправомірно, а стосовно неї, як поручителя, порука була припиненою на час ухвалення рішення, а тому вважає, що були відсутні підстави для стягнення заборгованості.

Ухвалою від 30.07.2021 р. відповідачу-2 поновлено строк для звернення з заявою про перегляд заочного рішення та призначено її розгляд у судовому засіданні.

Відповідачем-2 та її представником були подані заяви про розгляд справи за їх відсутності, в якій сторона відповідача просила задовольнити заяву про перегляд заочного рішення та скасувати його.

Відпорвідач-1 та представник позивача, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.

Відповідно до ст.287 ч.1 ЦПК України суд розглядає заяву про перегляд заочного рішення за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі за вищевказаним позовом було відкрито ухвалою від 26.12.2012 р. (суддя Роман О.А.).

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 13.12.2017 року матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04.09.2019 року було задоволено заяву про заміну позивача та залучено до участі у справі як правонаступника позивача ПАТ «Дельта Банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт».

Заочним рішенням Подільського районного суду м.Києва 16 червня 2020 у цивільній справі № 2607/14620/12 в повному обсязі був задоволений позов та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 1101610600 від 05.07.2006 року, яка виникла станом на 22.07.2014 р. у розмірі 229 669,38 грн. Крім того, вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, для скасування заочного рішення необхідні всі вище перелічені підстави.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, в разі повторної неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення. Отже, при повторній неявці відповідача (незалежно від причини неявки) суд розглядає справи в заочному порядку.

Тим самим, чинним ЦПК України визначені наслідки повторної неявки для відповідача в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Перевіряючи доводи сторони відповідача щодо неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи, а саме те, що судом надсилались повістки на адресу: АДРЕСА_1 , замість правильної адреси: АДРЕСА_1 , суд не бере їх до уваги виходячи з такого.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення саме про вручення судових повісток, які надсилались відповідачам, зокрема і ОСОБА_1 , після відкриття провадження у справі, починаючи з 29.12.2021 р. (т.1 арк.спр.58, 67, 153). При цьому повістки, які надсилались і на правильну адресу (буд. № 17-Б ), всі повернуті без вручення з відміткою поштового відділення про закінчення строку зберігання (т.1 арк.спр.125-126, 162-163, 188-189, 200-201, 214-215; т.2 арк.спр.62-63, 77-78, 105-106, 113-114, 162-163, 182-183, 209-210; т.3 арк.спр.10-11).

Крім того, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення судової повістки відповідачці ОСОБА_1 , яке направлено саме за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 арк.спр.141).

Більш того, згідно матеріалів справи, Ухвалою суду від 12.02.2015 р. було повернуто зустрічний позов ОСОБА_2 , який також зареєстрований з відповідачем-2 ОСОБА_1 за однією адресою, до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору недійсним (суддя Роман О.А.), а Ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 10.07.2013 р., 21.02.2014 р., 28.04.2014 р., 03.02.2015 р., 16.11.2015 р., 06.06.2016 р., 19.09.2016 р., 25.11.2016 р., 03.04.2017 р., 04.12.2017 р. було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами відповідача-1 ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 26.12.2012 р. про відкриття провадження у справі.

Отже, стороні відповідача, зокрема і відповідачу-2 ОСОБА_1 , дуже тривалий час (майже 7 з половиною років) було достеменно відомо про розгляд справи за позовом Банка до неї та її на той час чоловіка ОСОБА_2 . Також, за весь час перебування справи в провадження суду відповідач-2 жодного разу не з`являлась в судові засідання та не повідомляла про причини своєї неявки.

Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи є відкритою для учасників та міститься на сайті «Судова влада України», в зв`язку з чим відповідач могла самостійно відслідковувати та бути обізнаною про розгляд справи за позовом, заявленого до неї.

Отже, 7 з половиною років стороні відповідача достеменно було відомо по суть та підстави позовних вимог, а тому з цього часу у відповідача-2 були всі можливості подати відзив (заперечення) та заявляти будь-які клопотання суду у встановленому порядку, зокрема і про витребування доказів (первісних бухгалтерських документів про видачу кредиту).

В зв`язку з чим, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідачі, які були повідомлені про час та місце розгляду справи, повторно не з`явились в судове засідання 16.06.2020 р. та не повідомили про причини своєї неявки, достеменно знаючи про розгляд справи судом, не подавали ані письмових заперечень (за ЦПК 2004 р.), ані відзиву (за ЦПК 2017 р.), а відтак судом були дотримані всі процесуальні вимоги для заочного розгляду.

Крім того, як на підставу, що має істотне значення для вирішення спору, сторона відповідача заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності, невірний розрахунок суми заборгованості та підстави її стягнення. Між тим, дані обставина підлягає перевірці при вирішенні питання про законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції, що є повноваженнями апеляційного суду при розгляді апеляційної скарги. А відтак, суд не приймає до увагу дані посилання сторони відповідача.

Більш того, відповідачем-2 не надано суду жодного доказу про оплату заборгованості, яка б не була врахована судом при ухваленні рішення по суті справи.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, як наслідок того, що відповідач-2 не виконав свої процесуальні обов`язки, встановлені ст.43 ч.4 п.2, 4 ЦПК України (сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подання усіх наявних у нього доказів та неприховування їх), суд вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення.

Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення представником відповідача-2 не надано жодного доказу на підтвердження обставин, які вливають на висновки суду у рішенні від 16.06.2020 р.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що судом дотримані вимоги закону для винесення заочного рішення, доводи сторони відповідача не мають значення та не вливають на суть постановленого судом рішення за вищевказаним позовом.

У зв`язку з вищевикладеним, суд, вважає, що заява відповідача-2 є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставною, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт наявності обставин, які мають істотне значення та впливають на висновки суду по справі.

А відтак правові підстави для скасування заочного рішення відсутні, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-260, 261, 287-288 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Залишити без задоволення заяву відповідача-2 ОСОБА_1 , інтереси якої представлені адвокатом Іванісовим В.С., про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 2607/14620/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення Подільського районного суду м.Києва від 16 червня 2020 р. у цивільній справі № 2607/14620/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - може бути оскаржено відповідачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного тексту даної ухвали.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку у встановленому законом порядку.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 13.12.2021 р.

СуддяН. М. Ларіонова