Рішення № 101813071, 03.12.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2021 Справа №607/12592/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача в свою користь 8076,88 грн матеріальної та 10000 грн моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивовано тим, що внаслідок ДТП, яке сталося 17 жовтня 2020 року на вулиці 15 Квітня в місті Тернополі Тернопільської області відповідач керуючи транспортним засобом пошкодив її автомобіль Toyota н.з. НОМЕР_1 . Страховою компанією їй відшкодована шкода в розмірі 8805,05 грн. Разом з тим, на ремонт автомобіля вона витратила 15845,00 грн. Тому, решту матеріальної шкоди та моральну шкоду просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2021 року суд ухвалив позовну заяву ОСОБА_4 залишити без розгляду в частині вимог до ПрАТ «УВК «Княжа вієнна іншуранс груп» та прийняти до розгляду заяву про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог до ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

В судовому засіданні відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Позивачка є власником транспортного засобу Toyota н з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 8).

17 жовтня 2020 року на вулиці 15 Квітня, міста Тернополя Тернопільської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota н з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу Ренаут Меган н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 . Учасники ДТП склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, в якому зазначили обставини ДТП та наявні пошкодження (а.с. 88), відповідно до обставин якої винним в ДТП є ОСОБА_2 , який виїжджаючи з стоянки не надав переваги в русі транспортному засобу Toyota н з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 .

Відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-180297333, розмір франшизи – 2600 грн.

ОСОБА_4 02.11.2020 року звернулася до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна іншуранс Груп» із повідомленням про направлення представника для проведення експертизи.

Згідно висновку експерта Мазура Михайла Степановича №505/20 від 12 грудня 2020 року виготовленого на замовлення позивачки, вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ Toyota н з. НОМЕР_1 після ДТП, яке мало місце 17.10.2020 року становить 16881,93 грн. при цьому вартість відновлювального ремонту становить 29356,97 грн.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ Toyota н з. НОМЕР_1 після ДТП, яке мало місце 17.10.2020 року виготовленого ТзОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» 05.11.2020 року на замовлення ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна іншуранс Груп», вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ Toyota н з. НОМЕР_1 після ДТП, яке мало місце 17.10.2020 року становить 13686 грн з врахуванням ПДВ, вартість відновлювального ремонту - 26224,35 грн.

Розглянувши справу, суд доходить таких висновків.

Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV ).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Як встановлено судом, страховою ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна іншуранс Груп» позивачці виплачено страхове відшкодування шкоди внаслідок ДТП, в якому з вини відповідача пошкоджено її транспортний засіб, в розмірі 8805,05 грн.

Така сума є різницею між розміром матеріального збитку, який визначено відповідно до звіту, виготовленого ТзОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» на замовлення ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна іншуранс Груп», - 13686 грн, сума без ПДВ 20% – 11405,05 грн. та розміром франшизи 2600 грн.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками , серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних прав у своїй постанові від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (п. 14), при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

Отже, зважаючи на те, що позивач поніс витрати на ремонт свого автомобіля в розмірі 15845 грн (а.с. 23,24), розміру страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування шкоди позивачу, різницю між фактичним розміром шкоди 15845 грн. та страховим відшкодуванням в розмірі 8805,05 грн., що становить 7039,95 грн слід стягнути з відповідача.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19.

Також, позивач просить стягнути з відповідач 10000 грн. моральної шкоди.

У відповідності до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Із змісту статті 23 Цивільного кодексу України фізична особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої душевними стражданнями у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що з вини відповідача пошкоджено транспортний засіб позивача коли той перебував в ньому, а отже очевидним є те, що він зазнав негативних переживань та емоцій від пошкодження свого майна та внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 . Також ОСОБА_4 була змушена прикладати додаткових зусиль щоб відновити свої майнові права відстоюючи свої інтереси в судах.

Отже, враховуючи характер порушення, глибину душевних страждань позивача, те що через неправомірні діями ОСОБА_2 було пошкоджене майно, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір спричиненої моральної шкоди слід визначити в сумі 3000 гривень, а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановлено, що позивачем понесено 3000 грн судових втрат для оплати експерту Мазуру М.С.(а.с. 22) та 908 грн судового збору, разом – 3908 грн. Судом задоволено 55 % позовних вимог (10039,95 грн. з заявлених 18076,88 грн), тому, в силу статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 1758,5 грн судових витрат.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 351-355 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 7039,95 гривень матеріальної шкоди та 3000 гривень моральної шкоди та 1758,50 гривень судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 РНОКПП – НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2021 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк