Рішення № 101812148, 03.11.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року Черкаси справа №925/1090/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В.,

за участю представника позивача Грищенко О.М., адвоката за довіреністю (приймає участь у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовною заявою

фізичної особи-підприємця Ростального Івана Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО»

про стягнення 218770,28 грн,

Фізична особа-підприємець Ростальний Іван Петрович звернувся у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» про стягнення заборгованості за неналежне та несвоєчасне виконання зобов`язань згідно з договором №24/09 про надання послуг перевезення від 24.09.2020 у розмірі 218770,28 грн, у тому числі 190350,00 грн основного боргу, 12782,11 грн пені, 3541,20 грн три відсотки річних, 12096,97 грн інфляційних та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3282,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг за договором про надання послуг перевезення №24/09 від 24.09.2020. Так позивач надав послуги на загальну суму 357750,00 грн, а відповідач сплатив лише 167400,00 грн. Залишок несплаченої заборгованості на день подання позову становить 190350,00 грн. На цю суму позивачем нараховано пеню, три відсотка річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.08.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 29.09.2021. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 08.10.2021, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 27.09.2021.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 26.08.2021, засвідчивши це своїм підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 29.09.2021 господарським судом оголошено перерву до 03.11.2021.

01.10.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає про повну оплату суми основного боргу, на підтвердження чого подає суду копію платіжного доручення №418 від 27.09.2021 на суму 190 350,00 грн. У решті позову відповідач просить відмовити.

Відзив прийнятий судом до розгляду.

04.10.2021 від позивача до суду надійшла заява про часткове закриття провадження у справі, у якій позивач просить провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 190350,00 грн за надані послуги (виконані роботи) у відповідності до договору №24/09 про надання послуг перевезення від 24.09.2020, закрити на підставі частини 2 статті 231 Господарського процесуального Кодексу України. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» на користь фізичної особи-підприємця Ростальний Іван Петрович 12 782,11 грн пені, 3541,20 грн 3% річних, 12096 інфляційних втрат, а також витрати, пов`язані з сплатою судового збору у розмірі 3282 грн.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» (замовником) та фізичною особою-підприємцем Ростальний Іван Петрович (виконавцем) укладено договір про надання послуг перевезення №24/09 (далі - договір). За умовами договору виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги, які споживаються в процесі здійснення замовником господарської діяльності, а замовник зобов`язується сплатити виконавцеві зазначені послуги (пункт 1.1 договору).

Вартість послуг виконавця зазначається сторонами у акті приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), з урахуванням вказаних у специфікації послуг (пункт 3.1 договору).

Оплата вартості послуг здійснюється у безготівковій формі протягом 10 (десяти) робочих після підписання без зауважень сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) (пункт 3.4 договору).

За невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, визначену договором та законодавством України (пункт 4.1 договору).

За несвоєчасну оплату послуг, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої суми, за кожний день прострочення (пункт 4.3 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору останній складено у двох примірниках (по одному для кожної сторони), що мають однакову юридичну силу, є укладеним (набирає чинності) з дня підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині зобов`язань - до їх повного виконання сторонами.

Також сторони підписали специфікацію №1 послуг перевезення від 24.09.2020, яка є невід`ємною частиною договору, відповідно до якої вартість машино/години автомобіля вантажного складає 450 грн.

На виконання договору позивач надав послуги, а відповідач їх прийняв, що підтверджується складеними актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №22-10-20 від 30.09.2020 на суму 31500 грн; №23-10-20 від 17.10.2020 на суму 68400 грн; №03-11-20 від 31.10.2020 на суму 67500 грн; №17-11-20 від 17.11.2020 на суму 66600 грн; №01-12-20 від 01.12.2020 на суму 66150 грн; №15-12-20 від 15.12.2020 на суму 57600 грн. Всього надано послуг на суму 357750 грн.

За отримані послуги відповідач розрахувався частково, сплативши 167 400 грн, що підтверджується платіжним дорученнями №544 від 29.10.2020 на суму 99900 грн; №852 від 24.11.2020 на суму 67500 грн. Залишок несплаченої заборгованості на день подання позову складає 190 350 грн.

Даний розмір заборгованості також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за 2020 рік, який підписаний сторонами у справі та скріплений відповідними печатками.

У зв`язку з неповною сплатою відповідачем наданих послуг, позивач нарахував відповідачу 12 782,11 грн пені за період з 26.12.2020 до 25.06.2021, 3541,203% річних за цей же період та 12096,97 грн інфляційних втрат за період з січня 2021 року по червень 2021 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з перевезення вантажу у міжнародному сполученні, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, міжнародними договорами України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та спеціальними законами України.

Статтею 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Перевезенням вантажів згідно з положеннями статті 306 Господарського кодексу визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України та статті 909 Цивільного кодексу України - одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

На підтвердження факту укладення договору та надання послуг з перевезення позивач надав суду акти здачі-приймання робіт (надання послуг), інших доказів на підтвердження правовідносин з перевезення позивач суду не надав.

У частині першій статті 77 Господарського процесуального Кодексу України зазначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суд зазначає, що учасниками справи у заявах по суті визнаються та підтверджуються фактичні обставини, які наведені вище, зокрема, факт укладення договору між сторонами, факт його виконання, а також вартість виконаних позивачем робіт. Отже, суд вважає, що встановлені судом фактичні обставини обов`язку відповідача щодо сплати заборгованості на надані послуги з перевезення у сумі 190350,00 грн за договором №24/09 від 24.09.2020, не потребують доказуванню, оскільки визнаються обома сторонами.

Після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив залишок основної заборгованості у розмірі 190350,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №418 від 27.09.2021. Відтак, спір щодо стягнення 190350,00 грн основного боргу існував на час подання позову і відсутній на час ухвалення рішення з огляду погашення такої заборгованості відповідачем під час розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Отже, з огляду на наведені норми суд закриває провадження у справі в частині стягнення 190350,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. (ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. (частина 6 статті 232 Господарського кодекс України).

Як визначено умовами договору, оплата вартості послуг здійснюється у безготівковій формі протягом 10 (десяти) робочих після підписання без зауважень сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, що між виконавцем та замовником були підписані акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №17-11-20 від 17.11.2020 на суму 66600,00 грн кінцевий строк оплати - 27.11.2020, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-12-20 від 01.12.2020 на суму 66150,00 грн кінцевий строк оплати - 10.12.2020, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №15-12-20 від 15.12.2020 на суму 57600 грн кінцевий строк оплати - 25.12.2020.

Як зазначено вище усупереч узгодженим умовам договору, відповідачем пропущено строк такої сплати. Відповідач сплатив заборгованість за вказаними актами на загальну суму 190350 грн - 27.09.2021, тобто із суттєвим порушення узгодженого строку.

Умовами договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату послуг, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої суми, за кожний день прострочення.

Позивач заявив до стягнення 12782,11 грн пені на суму 190350 грн за період 26.12.2020 до 25.06.2020.

Перевіривши розрахунок позивача господарський суд встановив, що позивачем не враховано початок періоду нарахування пені на заборгованість за надані послуги відповідно до кожного акту здачі-приймання робі. Так, з урахуванням наведеного вище, нарахування пені на заборгованість за актом №17-11-20 від 17.11.2020 на суму 66600,00 грн повинна здійснюватись за період з 28.11.2020 до 28.05.2021. Водночас, позивачем самостійно визначено строк з якого він здійснив розрахунок пені, тобто, з 26.12.2020, відтак саме з цієї дати судом розраховано суму пені, яка становить 3682,37 грн. За актом №01-12-20 від 01.12.2020 на суму 66150,00 грн сума пені складає 4038,08 грн за період з 26.12.2020 до 11.06.2021, відповідно. За актом №15-12-20 від 15.12.2020 на суму 57600,00 грн, сума пені складає 3847,55 грн за період з 26.12.2020 до 25.06.2021, відповідно. Отже, сума пені, що підлягає задоволенню господарським судом становить 11568,00 грн. В іншій частині вимога про стягнення пені є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував на суму заборгованості 190350 грн за період 26.12.2020 до 09.08.2021 3% річних у сумі 3541,20 грн та за період січень - червень 2021 року інфляційні втрати в розмірі 12096,97 грн. Суд перевірив розрахунки позивача і дійшов висновку щодо їх правильності та обґрунтованості.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 3036,15 грн.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки, спір виник у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг перевезення №24/09, з нього на користь позивача підлягає до відшкодування 3036,15 грн судового збору.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у частині стягнення 190350 грн 00 коп.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» (вул. Енергетиків, буд. 65, м.Канів, Черкаська область, 19000, ідентифікаційний код 33757711) на користь фізичної особи-підприємця Ростального Івана Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 11568 грн 00 коп пені, 3541 грн 20 коп 3% річних, 12096 грн 97 коп інфляційних втрат та 3036 грн 15 коп судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.12.2021.

Суддя О.І.Кучеренко