Рішення № 101811216, 10.12.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/142/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2021 Справа № 908/2867/21

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТОБУД» (вул. Пушкінська, буд.32, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 40973950)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «МПКА-Україна» (вул. Новобудов, буд. 3, м. Запоріжжя, 69076, ідентифікаційний код 35596172)

про стягнення 149254,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТОБУД» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МПКА-Україна» про стягнення штрафу в розмірі 149254,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення умов укладеного сторонами договору поставки від 11.06.2021 №100 відповідач не поставив позивачу партію товару за рахунком №6904 від 13.08.2021 у вставлений строк. Відповідно до п. 6.3 договору у разі непоставки товару або несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 30% від вартості непоставленого товару, що за розрахунком позивача складає 149254,08 грн. та підлягає стягненню з відповідача згідно з позовними вимогами.

Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 509, 526, 530, 610, 626, 629, 665, 721 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173 - 175, 193, 216, 231 Господарського кодексу України.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2867/21, присвоєно справі номер провадження 28/142/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

27.10.2021 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до яких ТОВ «ІНТОБУД» спростовує позицію відповідача, що викладена у відповіді на претензію. Звертає увагу суду, що умовами п. 4.3 договору встановлений строк поставки товару, а саме протягом 3 робочих днів з дати перерахування покупцем попередньої оплати на поточний рахунок постачальника у розмірі зазначеному у п. 2.7 договору.

05.11.2021 (в установлений судом строк) від ТОВ «МПКА-Україна» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у позові. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на те, що умовами договору встановлений обов`язок відповідача поставити товар позивачу з моменту отримання письмової заявки позивача (покупця). Відповідач заперечив проти отримання від позивача будь-якої письмової заявки на поставку товару. Зауважив, що надані позивачем роздруківки з електронної пошти не підтверджують факт направлення вказаних листів відповідачеві та факт отримання ним цих листів. Тобто позивачем не доведено, що сторони в установленому договором порядку узгодили замовлення на товар. До того ж, роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом в розумінні частини першої ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Всупереч наведеним вимогам чинного законодавства, доказів підписання заявок на поставку товару електронним цифровим підписом до матеріалів справи позивачем не долучено. Таким чином, на думку відповідача, саме наявність сукупності двох елементів - письмової заявки та передплати породжують для відповідача обов`язок здійснити постачання товару саме протягом трьох робочих днів після отримання передплачених коштів. Тому на його думку відсутні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій, оскільки обов`язок поставити товар саме на умовах укладеного договору у відповідача ще фактично не виник. Звертав увагу суду, що відповідач неодноразово засобами телефонного зв`язку звертався до позивача з проханням в установленому договором порядку оформити та підписати заявку. Категорично не погоджується з доводами позивача щодо змісту рахунку від 13.08.2021 №6904. Надав суду оригінали рахунків №6904 від 13.08.2021 та №7050 від 18.08.2021, Просив не приймати до уваги наданий позивачем рахунок №6904 від 13.08.2021, оскільки він не містить підпису відповідача.

11.11.2021 на електронну пошту суду, потім 15.11.2021 засобами поштового зв`язка від позивача надійшов детальний опис робіт, виконаних адвокатом при наданні професійної правничої допомоги від 09.11.202121 та копія акту про обсяг виконаних робіт від 09.11.2021.

Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 10.12.2021.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТОБУД» (покупець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «МПКА-Україна» (постачальник, відповідач у справі) 11.06.2021 уклали договір поставки № 100 (надалі договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язується передати у власність Покупця групову категорію товару кабельно-провідникова продукція (далі - Товар), разом з усім його приладдям і документами в номенклатурі (найменуванні), асортименті, кількостіта за цінами, рахунках-фактурах, товарних (видаткових і/або товарно-транспортних) накладних, а Покупець зобов`язується прийняти замовлений ним Товар і сплатити за нього визначену в Договорі грошову суму.

Асортимент, вид, найменування Товару, а також інші дані щодо Товару, сторонами можуть бути додатково детально визначені у відповідному додатку до Договору - Специфікації, яка в разі її складання та підписання обома Сторонами є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору встановлено, що документом, що підтверджує поставку Товару та перехід права власності на нього є підписана Сторонами товарна накладна та Акт(и) приймання-передачі товару.

В замовленні на Товар (далі - Заявка) зазначаються асортимент, номенклатура, вид, найменування, кількість Товару, та інші необхідні дані.

Постачальник підтверджує отримання Заявки, а також ознайомлює Покупця з діючим цінами на Товар на час такого замовлення шляхом направлення Покупцю прайс-листа (прейскуранта цін) на Товар.

У випадку відсутності у Постачальника відповідного Товару (його частини), вказаного в заявці, постачальним, повідомляє про це Покупця, та Покупець за своїм вибором має право або відкласти замовлення Товару до моменту отримання всього асортименту та кількості Товару, зазначеного у Заявці або відмовитися від замовлення (про що повідомляє Продавця), або сторони погоджують перелік/кількість Товару, який підлягає поставці (у цьому разі направляється нова Заявка).

У разі згоди Покупця з вказаними Постачальником цінами на Товар, Покупець направляє повідомлення, у якому покупець підтверджує таке ознайомлення та надає згоду. З даного моменту Заявка вважається узгодженою Сторонами.

Сторони здійснюють направлення відповіднихповідомлень визначених у цьому пункті Договору, шляхом їх відправлення на електронну пошту відповідної сторони, що зазначена в Договорі (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору покупець, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту вручення рахунку-фактури, підписання Сторонами товарних накладних та Акту(ів) приймання передачі товару, здійснює попередню оплату за Товар в розмірі 30 (тридцяти) % від вартості відповідної партії Товару та остаточний розрахунок в розмірі 70 (сімдесят) % від вартості даної партії Товару протягом 10 (десяти) робочих днів після поставки Товару, перевірки його Покупцем на відповідність кількості і якості передачі і підписання Сторонами товарних накладних та Актів(ів) приймання передачі товару.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що поставка партії товару здійснюється за вибором покупця способами, які визначаються в заявці. Якщо сторонами додатково не погоджено інше, за загальним правилом вважається, що поставка по договору здійснюється на умовах DAP (місце поставки - м. Одеса, вул. Марсельська, 46, або інше місце вказане покупцем) в редакції Інкотермс 2010р.

Поставка товару здійснюється партіями. Партії формуються на підставі попередньої письмової заявки покупця на поставку партії товару (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що постачальник зобов`язується поставити товар покупцю протягом трьох робочих днів з дати перерахування покупцем попередньої оплати на поточний рахунок постачальника в розмірі зазначеному в п. 2.7 договору (при попередній або частковій попередньої оплати) або протягом п`яти робочих днів з дати отримання заявки (при оплаті з відстрочкою платежу).

Доказів розірвання або визнання недійсним зазначеного правочину в установленому законом порядку суду не надано.

Як зазначив позивач у письмових поясненнях (арк.с. 80-86) 13.08.2021 менеджером з постачання відділу матеріально-технічного постачання ТОВ «ІНТОБУД» ОСОБА_1 (копія наказу про прийняття на роботу міститься в матеріалах справи) було направлено електронною поштою заявку на постачання кабельно-провідникової продукції. У зазначеній заявці зазначено асортимент, номенклатура, вид, найменування, кількість товару, всього сім позицій.

Як свідчать матеріали справи 13.08.2021 менеджером ТОВ «МПКА - Україна» ОСОБА_2 було направлено на електрону адресу представника позивача рахунок на оплату по замовленню №6904 від 13.08.2021 на суму 497.513,60 грн., на позиції № 1, 2, 3, 4, 6, 7 з замовлення.

18.08.2021 менеджером ТОВ «МПКА - Україна» ОСОБА_2 було направлено рахунок на оплату по замовленню №7050 від 18.08.2021 на суму 85.680,00 грн. на позицію №5 з замовлення.

Враховуючи умови п. 2.7 договору позивач здійснив перерахування попередньої оплати у розмірі 30% від загальної вартості заявки, а саме платіжним дорученням від 25.08.2021 №2443 на суму 25.704,00 грн. (30% від суми рахунку на оплату по замовленню №7050 від 18.0.2021), платіжним дорученням від 26.08.2021 №2460 на суму 149.254,08 грн. (30% від суми рахунку на оплату по замовленню №6904 від 13.08.2021).

Відповідач частково виконав зобов`язання щодо поставки товару, а саме 26.08.2021 здійснив поставку товару за рахунком від 18.08.2021 №7050, про що сторонами складено видаткову накладну №4224. Поставка товару за рахунком від 13.08.2021 №6904 здійснена не була.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, відповідач направив на адресу відповідача претензію №191 від 03.09.2021 з вимогою повернути попередню оплату за товар у розмірі 30% від партії товару, а саме 149.254,08 грн., сплачену відповідно до рахунку від 13.08.2021 №6904. Також позивач вимагав сплатити штраф у розмірі 30% від партії товару.

У відповіді на претензію вих. № 191 від 03.09.2021 відповідач погодився повернути ТОВ «ІНТОБУД» попередню оплату за товар у розмірі 30% від партії товару, а саме 149.254,08 грн., сплачену відповідно до рахунку від 13.08.2021 №6904. В частині сплати штрафних санкцій претензію залишив без задоволення.

Приймаючи до уваги наявність неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач, враховуючи п. 6.3 договору та положення ст. ст. 610, 611 ЦК України, нарахував до стягнення штраф, який є предметом розгляду даної справи.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором поставки №100 від 11.06.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасної поставки товару у встановлений договором строк не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося судом вище, п. 4.3 договору сторонами узгоджений порядок та строки поставки товару, а саме сторони домовились, що відповідач здійснює поставку товару протягом трьох робочих днів з дати перерахування покупцем попередньої оплати на поточний рахунок постачальника, в розмірі зазначеному в п. 2.7 договору (при попередній або часткової попередньої оплати) або протягом п`яти робочих днів з дати отримання заявки (при оплаті з відстрочкою платежу).

Аналіз наведеної умови договору свідчить, що учасники правочину за власним бажанням визначили альтернативний строк поставки товару, який визначається з урахуванням певних обставин, а саме:

- протягом трьох робочих днів з дати перерахування покупцем попередньої оплати на поточний рахунок постачальника в розмірі зазначеному в п. 2.7 договору (при попередній або часткової попередньої оплати) або

- протягом п`яти робочих днів з дати отримання заявки (при оплаті з відстрочкою платежу).

Тобто поставка товару може здійснюватися в різний період часу (3 робочі дні або 5 робочих днів) з урахуванням певних обставин (перерахування попередньої оплати або отримання заявки).

Матеріали справи містять рахунки, які відповідач виставив позивачу на оплату товару. Вказані рахунки містять посилання на замовлення №6904 від 13.08.2021 та №7050 від 18.08.2021, договір №100 від 11.06.2021. В рахунках зазначено назву товару, його кількість та ціну.

В подальшому, позивач, враховуючи положення п. 2.7 договору, перерахував на користь відповідача попередню плату в розмірі 30% від вартості відповідної партії товару, а саме платіжним дорученням від 25.08.2021 №2443 на суму 25.704,00 грн (30% від суми рахунку на оплату по замовленню №7050 від 18.0.2021), платіжним дорученням від 26.08.2021 №2460 на суму 149.254,08 грн (30% від суми рахунку на оплату по замовленню №6904 від 13.08.2021).

Також суду надані докази виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару за замовленням №7050 від 18.08.2021 (видаткова накладна №4224 від 26.08.2021, яка підписана обома сторонами та містить печатки підприємств).

За таких обставин, приймаючи до уваги той факт, що позивач здійснив попередню оплату за партію товару (30% від вартості товару), суд дійшов висновку, що поставка товару повинна була відбутися протягом трьох робочих днів у строк до 30.08.2021.

Втім, відповідач доказів виконання зобов`язання щодо поставки товару за рахунком від 13.08.2021 №6904 на суму 497.513,60 грн. суду не надав. Факт невиконання зобов`язань в цій частині ним не заперечується.

За неналежне виконання умов договору, враховуючи п. 6.3 договору, позивач нарахував до стягнення 30% штрафу у розмірі 149.254,08 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.3 договору у разі непоставки або несвоєчасної поставки Товару, поставки неякісного Товару, порушення термінів (строків) заміни Товару або усунення його недоліків. Постачальник, якщо Покупець буде вимагати такої сплати, сплачує Покупцю штраф у розмірі 30% від вартості відповідного Товару. У разі триваючою порушення - невиконання відповідного зобов`язання більш ніж 5 (п`ять) днів, додатково до штрафу Постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ під вартості відповідного Товару за кожний календарний день прострочення відповідного зобов`язання.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України, умови договору поставки №100 від 11.06.2021 та додані матеріали, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми штрафу у розмірі 149.254,08 грн (497.513,60 грн (вартість непоставленого товару) х 30%) заявлені правомірно. Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доводи відповідача стосовно відсутності правових підстав для застосування штрафних санкції судом відхилені. Відповідач помилково вважає, що безумовною підставою для вчинення ним дії - поставку товару позивачу є заявка покупця. Надані суду документи свідчать про погодження сторонами альтернативної підстави для поставки товару, зокрема, у разі отримання від покупця попередньої оплати у розмірі 30% від вартості партії.

До того ж суд зауважує, що відповідач виставив рахунки на оплату товару в рамках договору №100 від 11.06.2021, які містять посилання на замовлення, тобто відповідач був обізнаний про бажання покупця придбати певний перелік товару. В зазначених рахунках відповідачем вказано найменування товару, кількість та ціна. Зазначені дії відповідача свідчать про надання ним згоди поставити обумовлений в рахунках товар.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 30.000,00 грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги від 01.09.2021, детальний опис робіт, виконаних адвокатом та Акт №1 про обсяг виконаних робіт по договору від 01.09.2021.

Відповідно до п. 1.2 договору адвокат, відповідно до узгоджених сторонами доручень, зокрема, надає клієнту консультативні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього з приводу стягнення штрафу за договором поставки №100 від 11.06.2021, укладеному з ТОВ «МПКА-Україна».

Пунктом 3.1 договору встановлено, що за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2 договору клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі 30,000,00 грн.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що Клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду протягом шести місяців з дати підписання договору.

Порядок оплати послуг Адвоката при надання правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатку №1 до цього договору (п. 4.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, зазначені в договорі послуги були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву, надано додаткові письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, надано детальний опис виконаних адвокатом робіт.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України, у позовній заяві позивач надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначаючи розмір на професійну правничу допомогу в сумі - 30.000,00 грн.

Факт оплати понесених витрат на послуги адвоката не є обов`язковою умовою відшкодування судом цих витрат (правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 по справі №922/445/19.

Відповідач не скористався правом на подання заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Проаналізувавши надані докази в підтвердження факту понесення витрат на оплату послуг адвоката, суд визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд констатує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послугами); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також предметом позовних вимог та строку розгляду справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТОБУД» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «МПКА-Україна» про стягнення штрафу в розмірі 149254,08 грн задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МПКА-Україна» (вул. Новобудов, буд. 3, м. Запоріжжя, 69076, ідентифікаційний код 35596172) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТОБУД» (вул. Пушкінська, буд. 32, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 40973950) 149.254,08 грн (сто сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири грн 08 коп.) штрафу, 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) судового збору, 30.000,00 грн (тридцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Федорова