Рішення № 101810988, 10.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2021м. ДніпроСправа № 908/1822/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС"

до Фермерського господарства "Палій В.Г."

про стягнення грошової суми у розмірі 179 330,01 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 179 330,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

31.08.2021 ухвалою Господарського суду Запорізької області передано справу № 908/1822/21 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

04.10.2021 справа надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

11.10.2021 суддею Юзіковим С.Г. прийнято справу до свого провадження та призначено справу №908/1822/21 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належно на адрес, у вказану в позові та ЄДР, хоча на адресу суду поверталися поштові відправлення №4930018343500 та № 4930017953780 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Всупереч вимог суду, викладених в ухвалі від 11.10.2021, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2018 ТОВ "ТЕХНОСЕРВІС" (Продавець, Позивач) з ФГ "ПАЛІЙ В.Г." (Покупець, Відповідач) уклали договір купівлі-продажу № 98 ( далі Договір), за п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати Покупцеві у власність товар по асортименту, ціні і кількості, згідно видаткової накладної № 731 від 13.06.2018 і виставленого рахунку 384 від 13.06.2018, а покупець прийняти і сплатити товар на суму 199330,01 коп. в установленому порядку і в строк згідно п. 3.3. цього договору купівлі-продажу.

Асортимент, кількість і ціна товару погоджені Сторонами і одержані Покупцем по видатковій накладній від 13.06.2018 (п. 2.1. Договору).

Здача-приймання товару здійснюється в пункті постачання по видатковій накладній, що підписується обома сторонами (п. 2.3. Договору).

Покупець проводить оплату поставленого Товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця ( п. 3.1. Договору).

Строки оплати – до 01.08.2018 (п. 3.3. Договору).

Датою оплати товару є фактичне зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 3.4. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 01.08.2018 ( п. 6.1. Договору).

На виконання умов Договору, Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 199 330,01грн., що підтверджується видатковою накладною №731 від 13.06.2018.

Позивач виставив Відповідачеві рахунок на оплату № 384 від 13.06.2018 на суму 199 330,01 грн. з ПДВ.

Відповідач частково оплатив одержаний товар на суму 20 000,00 грн., що підтверджується виписками банку за 12.11.2019 та 20.12.2019.

Сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2019-12.05.2021, відповідно до якого станом на 12.05.2021 борг Відповідача перед Позивачем за Договором становить 179 330,01 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт поставки товару за Договором, настання строку на оплату поставленого товару та наявність у Відповідача боргу за Договором перед Позивачем.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З наданих Позивачем документів (доказів) вбачається, що на виконання умов Договору, Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 199 330,01 грн., що підтверджується видатковою накладною №731 від 13.06.2018, підписаною сторонами, податковою накладною, виписками з рахунку Позивача, актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідач частково оплатив одержаний товар на суму 20 000,00 грн., що підтверджується виписками банку за 12.11.2019 та 20.12.2019.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що Відповідач не спростував докази Позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення належить 179 330,01 грн. – основного боргу.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. При цьому за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Позивач при звернені з позовом сплатив 2 990,00 грн. судового збору, а мав сплатити 2 689,50 грн., тобто переплата становить 300,50 грн.

Суд звертає увагу Позивача на те, що він, відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір", має право подати суду клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "ПАЛІЙ В.Г." (49051, м. Дніпро, вул. КУРСАНТСЬКА, буд. 26, код 20489747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" (72501, Запорізька обл. смт Якимівка, вул. Заводська, 1, код 20474705) 179 300,01 грн. – основного боргу, 2 689,50 грн. – судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 10.12.2021

Суддя С.Г. Юзіков