Рішення № 101810316, 10.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року м. Київ № 640/32311/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.04.2020;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві в десятиденний строк після набрання законної сили судовим рішенням подати до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання судового рішення.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки ним було подано всі необхідні документи для такого призначення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому із позовними вимогами не погоджується, з огляду на те, що надані позивачем докази не підтверджують наявність пільгового стажу, натомість, рішення про відмову у призначенні пенсії винесено правомірно.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 13.02.1997.

Відповідно до відомостей про роботу, які містяться у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 :

- з 11.12.1989 по 01.04.1995 працював помічником майстра 6-го розряду прядильного цеху капронового виробництва Київського виробничого об`єднання «Київхімволокно»;

- з 17.04.1997 по 03.12.2001 працював помічником майстра 6-го розряду хіміко-прядильного цеху №2 капронового виробництва Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» (01.02.2000 хіміко-прядильний цех №2 капронового виробництва перейменовано на хіміко-прядильний цех капронового виробництва на підставі наказу №279 від 29.12.1999);

- з 04.01.2002 по 09.04.2002 отримував виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття»;

- з 10.04.2002 по 21.06.2002 зарахований учнем різника заготовок та виробів пластмас у Відкритому акціонерному товаристві «Укрпластик»;

- з 22.06.2002 по 30.06.2002 отримував виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття»;

- з 01.07.2002 по 22.07.2002 працював різником заготовок та виробів із пластика 3 розряду цеху № 2 по виробництву поліпропіленових плівок;

- з 01.08.2002 по 30.06.2005 працював менеджером в ТОВ «Діадема»;

- 01.07.2005 по 29.01.2010 працював менеджером в ТОВ «Політрейд»;

- 01.02.2010 по 01.02.2012 працював техніком Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінське»;

- з 12.03.2012 по 01.11.2015 працював на посаді слюсаря-ремонтника 3 розряду цеху № 3 по виробництву спеціальних поліетиленових плівок та виробів з них.

Довідкою № 37 від 16.03.2011, наданою Відкритим акціонерним товариством «Київхімволокно» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день і повний робочий тиждень на Відкритому акціонерному товаристві «Київхімволокно». У період з 11.12.1989 по 01.04.1995 виконував (расстановку рабочих по рабочим местам. Техническое руководство рабочими и обеспечение ритмичной и высокопроизводительной работы на комплекте. Контроль за соблюдением, рабочими комплекта технологического режима, правил технической эксплуатации и ухода за оборудованием., своевременной и качественной сдачей продукции. Профилактический осмотр оборудования и его наладку, перезаправку. Подготовку и сдачу оборудования в средний и капитальный ремонт и прием с ремонта. Обеспечение комплекта рабочими приспособлениями, вспомогательными материалами, Контроль работы оборудования и рабочих комплекта) за професією: помічник майстра прядильного цеху капронового виробництва у виробництві синтетичних волокон, яка передбачена Списком №1 розділом XVI, позиція 11600000-17541 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. Код КП 8159,1, підстава Державний класифікатор професій України. У період з 01.08.1994 по 30.11.1994 позивач знаходився у відпустці без збереження заробітної плати .

За період з 11.12.1989 по 01.08.1994, з 01.12.1994 по 01.04.1995 пільговий стаж складає 4 роки 11 місяців 20 днів.

Підставою для видачі довідки слугували: наказ про атестацію робочих місць згідно Списку №1 від 31.05.1994 №124к/63, накази, відомості про заробітну плату, особова картка П-2, збірник тарифно-кваліфікаційних характеристик і професій основних виробничих працівників системи Міністерства хімічної промисловості, Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Довідкою № 38 від 16.03.2011, наданою Відкритим акціонерним товариством «Київхімволокно» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день і повний робочий тиждень на Відкритому акціонерному товаристві «Київхімволокно». У період з 17.04.1997 по 03.12.2001 виконував (расстановку рабочих по рабочим местам. Техническое руководство рабочими и обеспечение ритмичной и высокопроизводительной работы на комплекте. Контроль за соблюдением, рабочими комплекта технологического режима, правил технической эксплуатации и ухода за оборудованием., своевременной и качественной сдачей продукции. Профилактический осмотр оборудования и его наладку, перезаправку. Подготовку и сдачу оборудования в средний и капитальный ремонт и прием с ремонта. Обеспечение комплекта рабочими приспособлениями, вспомогательными материалами, Контроль работы оборудования и рабочих комплекта) за професією: помічник майстра прядильного цеху капронового виробництва у виробництві синтетичних волокон, яка передбачена Списком №1 розділом XVI, позиція 11600000-17541 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

На підставі наказу від 29.12.1999 року №279к «Про удосконалення структури, управління» хіміко-прядильний цех №2 капронового виробництва у виробництві синтетичних волокон з 01.02.2000 перейменований в хіміко-прядильний того ж виробництва без змін умов праці і технології виробництва.

У період з 01.04.2000 по 31.07.2000 позивач знаходився у відпустці без збереження заробітної плати. З 01.05.2001 виробництво зупинене на перепрофілювання. Код КП 8159,1, підстава Державний класифікатор професій України.

За період з 17.04.1997 по 01.07.1998, з 01.10.1999 по 01.04.2000, з 01.08.2000 по 01.05.2000 пільговий стаж складає 2 роки 5 місяців 14 днів.

Підставою для видачі довідки слугували: наказ про атестацію робочих місць згідно Списку №1 від 31.05.1994 №124к/63, накази, відомості про заробітну плату, особова картка П-2, збірник тарифно-кваліфікаційних характеристик і професій основних виробничих працівників системи Міністерства хімічної промисловості, Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

29.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.07.2020, Головне управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 12.08.2020 № 2600-0314-8/112431 повідомило позивача, що у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У листі від 12.08.2020 № 2600-0314-8/112431 зазначено, що згідно наданих документів про стаж: ідентифікаційний код , трудова книжка, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 33 роки 7 місяців та 22 дні, пільговий стаж за списком 1 - 4 роки 11 місяців 22 дня.

Також повідомлено, що до страхового стажу не враховано період перебування на обліку в центрі зайнятості з 04.01.2002 по 09.04.2002, оскільки в трудовій книжці відсутня печатка при припинені виплати, не враховано період навчання з 10.04.2002 по 21.06.2002, до донесення свідоцтва про навчання або уточнюючої довідки.

Не враховані згідно пільгової довідки від 16.03.2011 №38 періоди з 17.04.1997 по 03.12.2001 до пільгового стажу за СП1 з огляду на наступне.

Згідно пільгової довідки від 16.03.2011 №38 ОСОБА_1 займав посаду помічника майстра хіміко-прядильного цеху капронового виробництва у виробництві синтетичних волокон, в довідці відсутні дані КП та ОКП ДТР, що не відповідає записам у наказі про атестацію робочих місць від 30.12.1999 №283-к.

На підставі наказу від 29.12.1999 №279 «Про удосконалення структури управління» хіміко-прядильний цех №2 капронового виробництва у виробництві синтетичних волокон з 01.02.2000 перейменований в хіміко-прядильний цех, що не відповідає атестаціям робочих місць від 31.05.1994 №124к/63 (відсутній номер цеху), від 30.12.1999 №283-к (відсутній номер цеху).

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2019 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 62 Закону №1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як було установлено судом вище, з 17.04.1997 по 03.12.2001 позивач працював на посаді помічника майстра 6-го розряду хіміко-прядильного цеху №2 капронового виробництва Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно».

Згаданий період до пільгового стажу не зараховано, оскільки згідно пільгової довідки від 16.03.2011 №38 ОСОБА_1 займав посаду помічника майстра хіміко-прядильного цеху капронового виробництва у виробництві синтетичних волокон, в довідці відсутні дані КП та ОКП ДТР, що не відповідає записам у наказі про атестацію робочих місць від 30.12.1999 №283-к.

Так, довідкою № 38 від 16.03.2011, наданою Відкритим акціонерним товариством «Київхімволокно» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 17.04.1997 по 03.12.2001 працював повний робочий день і повний робочий тиждень на Відкритому акціонерному товаристві «Київхімволокно» та виконував роботи за професією: помічник майстра прядильного цеху капронового виробництва у виробництві синтетичних волокон, яка передбачена Списком №1 розділом XVI, позиція 11600000-17541 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. Код КП 8159,1, підстава Державний класифікатор професій України.

Відповідно до наказу №283-к від 30.12.1999 на підприємстві було проведено атестацію робочих місць за умовами праці та за результатами проведеної атестації складено список виробництв, цехів, процесій та посад ВАТ «Київхімволокно» з шкідливими умовами праві, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Даним наказом №283-к від 30.12.1999 установлено, що професія, яку займав позивач, а саме помічник майстра (код КП 8159.1) хіміко-прядильного цеху виробництва систетичних волокон відноситься до професій за Списком №1, що дає право останньому на зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу.

Суд зазначає, що довідка Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» № 38 від 16.03.2011 уточнює характер виконуваної роботи, в той час, як період роботи, що зараховується до спеціального стажу, підтверджуються трудовою книжкою позивача.

Зазначена довідка засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов`язкові відомості про періоди роботи, характер виконуваної роботи у спірний період та підстави видачі довідки з посиланням на первинні документи.

Крім того, у довідці № 38 від 16.03.2011 інформація щодо коду професій з посиланням на Списки №1 узгоджується з відомостями, які відображені у наказі №283-к від 30.12.1999, зокрема код 8159.1.

Зауваження відповідача про те, що у наказах від 31.05.1994 №124к/63 та від 30.12.1999 №283-к про проведення атестації робочих місць відсутній номер цеху, оскільки на підставі наказу від 29.12.1999 №279 «Про удосконалення структури управління» хіміко-прядильний цех №2 капронового виробництва у виробництві синтетичних волокон з 01.02.2000 перейменований в хіміко-прядильний цех, з суд оцінює критично, відсутність номеру цеху не змінює факту виконання позивачем роботи помічник майстра з небезпечними умовами праці.

Щодо неврахування до страхового стажу позивача період перебування на обліку в центрі зайнятості з 04.01.2002 по 09.04.2002, оскільки в трудовій книжці відсутня печатка при припинені виплати, суд зазначає наступне.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

При цьому, періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону № 1058 (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, визначених Законом № 1058. Згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію зараховується, зокрема, періоди одержання допомоги по безробіттю.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що до 01.01.2010 період одержання допомоги по безробіттю підтверджується на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01.01.2010 - довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

З урахуванням викладеного, запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про призначення допомоги про безробіття з 04.01.2002 по 09.04.2002 є належним доказом на підтвердження відповідного трудового стажу.

При цьому, відсутність печатки не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність ведення та заповнення трудової книжки.

Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.

Крім того, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період навчання з 10.04.2002 по 21.06.2002, до донесення свідоцтва про навчання або уточнюючої довідки.

Водночас, суд зазначає, що вимога відповідача про надання копії свідоцтва про навчання або уточнюючої довідки є необґрунтованою, оскільки в даному випадку в трудовій книжці наявні всі записи про навчання, в тому числі дата початку та закінчення навчання, заклад, здобута професія.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відмова органу Пенсійного фонду у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 є протиправною.

При цьому суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 12.08.2020 № 2600-0314-8/112431, про відмову у призначенні пенсії позивача за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб`єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.04.2020, суд враховує наступне.

У випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

У разі, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Важливо розуміти, що дискреційні повноваження - це, насамперед, сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов`язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за органом виконавчої влади, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши орган виконавчої влади дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу певну свободу розсуду при прийнятті рішення.

Таким чином, суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб`єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб`єкта.

Втручання суду в повноваження суб`єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Беручи до уваги, що прийняття рішення про призначення пенсії на пільгових умовах є дискреційним обов`язком органів Пенсійного фонду, та ураховуючи ту обставину, що відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача з тієї підстави, що у нього відсутній необхідний пільговий стаж (не враховано всі періоди роботи позивача), та не розглядав наявність/відсутність інших підстав для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, а також судом у даній справі не надавалась оцінка виконанню позивачем всіх приписів законодавства для прийняття рішення про призначення пенсії (наявності та відповідності усіх необхідних документів) та правильності обрахунку пільгового стажу (належить до повноважень відповідача), суд зазначає, що вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити позивачу за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.04.2020 є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу, з огляду на що не підлягає задоволенню.

Проте, згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених судом обставин та наведених вище норм права, суд вважає, що належним способом захисту, який відповідає об`єкту порушеного права в даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та документи позивача про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Щодо заявленого клопотання позивача щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, та має застосовуватися у виключних випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідачем від виконання даного судового рішення, а тому підстави для встановлення судового контролю відсутні.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що судом самостійно визначено спосіб захисту та поновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 17.12.2020 № 47249.

Керуючись статтями 2-6, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 12.08.2020 № 2600-0314-8/112431, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) розглянути повторно заяву від 29.07.2020 та документи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст. 293,295-297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 10.12.2021.

Суддя Т.П. Балась