Рішення № 101809958, 09.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року Справа №480/2839/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2839/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи на посаді учня регулювальника швидкості руху вагонів з 05.08.1991 року по 28.08.1991 року та період роботи на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів з 07.04.1997 року по 20.11.2013 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 05.08.1991 року по 28.08.1991 року та з 07.04.1997 року по 20.11.2013 року та призначити пенсію за вислугу років з 14 вересня 2020 року, тобто з часу набуття права на пенсію.

Свої вимоги мотивує тим, що після набуття необхідного 55 річного віку, маючи необхідний стаж роботи на посадах, що дають право на отримання пенсії за вислугу років, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначенню пенсії за вислугу років, але у призначенні пенсії йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, про що повідомлено позивача листом від 12.10.2020 року № 1800-0302-8/50918. З прийнятим рішенням позивач не згоден, з наступних підстав. Зазначає, що посада старший регулювальник швидкості руху вагонів відноситься до професій, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, а відтак період роботи на вказаній посаді підлягає зарахуванню в спеціальний стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбаченої статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788- XII. Зазначене дає підстави для ствердження про неправомірність дій головного управління Пенсійного фонду України в Сумський області щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років періоду работи на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів з 07.04.1997року по 20.11.2013 року. Також приймаючи до уваги, що під час роботи учень регулювальника швидкості руху вагонів виконує аналогічний з регулювальником швидкості руху вагонів об`єм роботи, виконання якої призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання пенсійного віку, приймаючи до уваги, що після роботи учнем, тобто без перерви у часі, позивач був переведений на посаду регулювальника швидкості руху вагонів, тобто умови праці та їх шкідливий вплив не змінювався, слід зарахувати до стажу работи, що дає право на отримання пенсії за вислугу років період работи на посаді учня регулювальника швидкості руху вагонів з 05.08.1991 року по 28.08.1991 року. Відповідно до записів трудової книжки у період: з 05.08.1991 року по 28.08.1991 року позивач обіймав посаду учня регулювальника швидкості руху вагонів, з 28.08.1991 року по 17.02.1995 року та з 14.06.1995 по 07.04.1997 року обіймав посаду регулювальника швидкості руху вагонів, з 07.04.1997 року по 11.12.2013 року обіймав посаду старшого регулювальника швидкості руху вагонів, з 11.12.2013 року по 16.09.2020року (час набуття права на призначення пенсії) обіймав посаду регулювальника швидкості руху вагонів. Таким чином спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років складає 28 років, 9 місяців, 14 днів. При цьому загальний трудовий та страховий стаж складає понад 35 років. Позивач зазначає, що неврахування відповідачем до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років працівнику залізничного транспорту зазначеного періоду роботи, порушує права позивача на отримання пенсії, тому він вимушений був звернутися до суду за їх захистом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначає, що рішенням № 4163 від 07.10.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (з урахуванням змін, внесених Законом України № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 року) у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 12 років 6 місяців. Згідно з наданими документами спеціальний стаж становить 7 років 9 місяців 15 днів станом на 11.10.2017 р., страховий стаж складає 35 років 3 місяці 15 днів. До спеціального стажу не зараховано період роботи позивача на посаді учня регулювальника швидкості руху вагонів з 05.08.1991 по 28.08.1991 та період роботи на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів з 07.04.1997 по 20.11.2013. Згідно з пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах при наявності спеціального стажу роботи 12 років 6 місяців за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку але, за умови, що на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (станом на 11.10.2017р.) позивач матиме вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52,54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, а саме -12 років 6 місяців. Проте, у позивача відсутній необхідний стаж станом на 11.10.2017р., а саме - 12 років 6 місяців, який необхідний для призначення пенсії за вислугою років. Таким чином, зазначає, що відмова головного управління у призначенні пенсії відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є правомірною, оскільки позивач не набув право на пенсію відповідно до цієї статті у зв`язку з відсутністю необхідного для призначення пенсії стажу станом на 11.10.2017.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач 06.10.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за вислугою років.

Рішенням № 4163 від 07.10.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (з урахуванням змін, внесених Законом України № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 року) у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 12 років 6 місяців.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 12.10.2020 р. вбачається, що згідно з наданими документами спеціальний стаж становить 7 років 9 місяців 15 днів станом на 11.10.2017 р., страховий стаж складає 35 років 3 місяці 15 днів.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що до спеціального стажу не зараховано період роботи позивача на посаді учня регулювальника швидкості руху вагонів з 05.08.1991 по 28.08.1991 та період роботи на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів з 07.04.1997 по 20.11.2013.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788- XII, в редакції діючої на час виникнення спірних правовідносин, право пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, зокрема чоловіки - після досягнення 55 річного віку та при наявності загального стажу работи не менше 30 років, з яких не менше 12 років та 6 місяців на зазначеній роботі.

Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788- XII, які узгоджуються з положеннями статті 48 КЗпП України визначено, що основним документом який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічну норму мають приписи пунктів 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, які визначають, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 (а.с.7-8), у період: з 05.08.1991 року по 28.08.1991 року він обіймав посаду учня регулювальника швидкості руху вагонів; з 28.08.1991 року по 17.02.1995 року та з 14.06.1995 по 07.04.1997 року обіймав посаду регулювальника швидкості руху вагонів; з 07.04.1997 року по 11.12.2013 року обіймав посаду старшого регулювальника швидкості руху вагонів; з 11.12.2013 року по 16.09.2020року (час набуття права на призначення пенсії) обіймав посаду регулювальника швидкості руху вагонів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, відповідно до якого право на пенсію за вислугу років мають регулювальники швидкості руху вагонів.

Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 17 грудня 1999 року № 601 (випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен) у розділі кваліфікаційні характеристики професії регулювальник швидкості руху вагонів зазначено, що старший регулювальник швидкості руху вагонів, крім безпосереднього виконання робіт, які передбачені у кваліфікаційній характеристиці, виконує обов`язки керівника бригади регулювальників швидкості руху вагонів і тарифікується на один розряд вище регулювальників швидкості руху вагонів.

Класифікатором професій ДК 003-2005, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. № 375 передбачена професія «регулювальник швидкості руху вагонів» (КОДКП 8312.2, ВИПУСК ДКХП 66 «залізничний транспорт та метрополітени»).

При цьому в додатку В класифікатора професій ДК 003-2005 зазначено, що назва «Старший» є похідним словом до професій (професійних назв робіт), можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду професії.

Національним класифікатором України «Класифікатор професій» (ДК 003:2010), розробленого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 року N 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України 28.07.2010 N 327, передбачена професія регулювальник швидкості руху вагонів ( код класифікатора професії 8312.2).

В додатку В національного класифікатора професій (ДК 003-2010) зазначено, що «Старший» є похідним словом до відповідної професії.

Міністерство соціального забезпечення України у пункті 3 Роз`яснення «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років» від 18.11.1992 р. № 25 зазначило, що відповідно до положень статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників, згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками.

При цьому, в разі включення до переліків та списків професій та посад під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.

Таким чином посада старший регулювальник швидкості руху вагонів відноситься до професій, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, а відтак період роботи на вказаній посаді підлягає зарахуванню в спеціальний стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбаченої статтею 55 Закону 1788.

Зазначене дає підстави для ствердження про неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумський області щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років періоду работи на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів з 07.04.1997року по 20.11.2013 року.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови в зарахуванні до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів з 07.04.1997 року по 20.11.2013 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 07.04.1997 року по 20.11.2013 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2020 про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладені вище обставини, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 4163 від 07.10.2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (з урахуванням змін, внесених Законом України № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 року) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи на посаді учня регулювальника швидкості руху вагонів з 05.08.1991 року по 28.08.1991 року та зобов`язати відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 05.08.1991 року по 28.08.1991 року, то суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" не передбачено, що посада учня регулювальника швидкості руху вагонів входить до Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, а тому вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови в зарахуванні до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів з 07.04.1997 року по 20.11.2013 року.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 4163 від 07.10.2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (з урахуванням змін, внесених Законом України № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 року) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів з 07.04.1997 року по 20.11.2013 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2020 про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова