Рішення № 101809699, 10.12.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.12.2021
Номер справи
420/17490/21
Номер документу
101809699
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 420/17490/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року м. Одеса

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 22 вересня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просив:

- визнати протиправними дії щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення;

- зобов`язати провести перерахунок та виплачувати пенсію виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27 вересня 2020 року № 11/2302, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України станом на 05.03.2019 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 з 01.04.2019 року, а також здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку;

- визнати протиправними дії щодо обмеження при здійснення перерахунку з 01.04.2019 року пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати здійснювати виплату призначеної та виплачуваної пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою від 11 жовтня 2021 року після усунення позивачем недоліків у позовній заяві позивачу поновлено строк на звернення до суду з цим позовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України в адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року виходячи з 90% грошового забезпечення як було призначено позивачу при виході на пенсію.

Також позивач зазначив, що на виконання рішення суду про перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року відповідач здійснив перерахунок пенсії, проте знову зменшив основний розмір пенсії до 70 % грошового забезпечення та пенсія обмежена максимальним розміром.

На думку позивача, такі дії ГУПФУ в Одеській області є протиправними, не відповідають нормам чинного пенсійного законодавства. Зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася після призначення йому пенсії.

Також, позивач зазначив, що є протиправні обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було встановлено обмеження пенсії максимальним розміром.

Таким чином, позивач вважає, що у пенсійного органу були відсутні підстави для зменшення відсотковою розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

До суду 27 жовтня 2021 року (вхід. № ЕП/29511/21) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення на підставі рішення суду. Розмір пенсії позивача з 01.07.2021 року становив 18540 грн.

Також відповідач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року по справі № 420/2991/19 зобов`язано ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року в розмірі 90 % грошового забезпечення та у зв`язку з тим, що рішенням суду по справі № 420/13507/21 позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням нового грошового забезпечення, то перерахунок здійснений з урахуванням основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення, що передбачено ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Також відповідач вважав безпідставну вимогу стосовно виплати пенсії без обмеження максимального розміру, оскільки починаючи з 01.01.2018 року згідно із ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зазначений закон є чинним з 01 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.

На думку відповідача, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року є безпідставним, оскільки редакція Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» залишилась діючою.

На виконання ухвали суди відповідачем надано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача (вхід. №61110/21 від 04.11.2021 року).

Позивачем не подано відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 01.01.2009 року у основному розмірі 90 % грошового забезпечення.

Також матеріалами пенсійної справи підтверджено, що станом на 01 травня 2016 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна набавка за вислугу років 40 %, надбавка за кваліфікацію, льотчик/штурман 1 клас 12%, надбавка за умови режим. обмежень допуск ф.2 15%, НОуС в екіпажах бойових машин, літаків, вертольотів, суден та ін. 40%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 10%. Основний розмір пенсії – 90 % грошового забезпечення.

Суд встановив, що з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення та на виконання постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року пенсійним органом здійснено позивачу перерахунок, виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання та процентна надбавка за вислугу років 50 %, та основний розмір пенсії зменшений до 70 % грошового забезпечення.

Також суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року по справі № 420/2991/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо зменшення розміру пенсії та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії з 90 до 70 процентів та відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії, ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати з 01 травня 2018 року, виплатити перераховане та виплачувати надалі пенсію, ОСОБА_1 , у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з обов`язковим урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду виконано Головним управлінням, що підтверджено перерахунком пенсії від 24.12.2019 року.

Додатково суд встановив, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними п.п. 1. 2 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року.

У зв`язку з чим, Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано позивачу довідку від 27.09.2020 року № 11/2302 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до положень постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення.

У довідці зазначено, що вказана довідка складено на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 щодо проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 року.

Суд встановив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/13507/20 відповідачем здійснено перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки з 01.04.2019 року, проте зменшено основний розмір пенсії до 70 % грошового забезпечення, та пенсія склала 26360,46 грн., проте її розмір обмежено максимальним розміром 14970, 00 грн., з 01.07.2019 року – 15640 грн., з 01.12.2019 рок у- 16380 грн., з 01.07.2020 року – 17120 грн., з 01.12.2020 року – 17690 грн., з 01.07.2020 рок у- 18540 грн., та відповідно до перерахунку пенсії з 01 липня 2021 року, розмір пенсії обмежено до 18540 грн.

Не погодившись з вказаним перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом досліджена належним чином засвідчена копія пенсійної справи позивача.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України: за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення; в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей": за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 01.01.2009 року у основному розмірі 90 % грошового забезпечення та у такому розмірі пенсія виплачувалась до 01.04.2019 року.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Суд встановив, що у зв`язку з ухваленням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року, яким визнано протиправними та нечинними п.п. 1. 2 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року, Адміністрацією державної прикордонної служби України видано позивачу довідку від 27.09.2020 року № 11/2302 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до положень постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Також суд встановив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/13507/20 відповідачем здійснено перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки з 01.04.2019 року, проте зменшено основний розмір пенсії до 70 % грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром.

Суд вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу пенсія була призначена з 01.01.2009 року за вислугу 41 (календ. 24) у розмірі 90 % грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Разом із тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Таким чином, з огляду на те, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, суд доходить висновку, що застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Суд зазначає, що такий висновок щодо застосування вказаних норм права, а саме: статей 13 та 63 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" викладений Верховним Судом у рішенні по зразковій справі № 240/5401/18 від 04 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, суд доходить висновку, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій по питань перерахунку пенсії, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на те, що управління протиправно провело перерахунок пенсії, право позивача має бути відновлено з дати виникнення такого права та без обмеження строком.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2019 року основного розміру пенсії позивачу з 90 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення та зобов`язання провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи із основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27.09.2020 року № 11/2302, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням здійснених виплат.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії в обмеженні пенсії максимальним розміром та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру, суд зазначає таке.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2262-ХІІ, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Положення ст. 43 Закону №2262-ХІІ свого часу були доповнені згідно з пп. 4 п. 29 розд. II Закону України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» новою частиною наступного змісту: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначене положення в цілому було визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008.

В подальшому, відповідно до п. 8 ч. 6 розд. ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, частину п`яту ст. 43 Закону №2262-ХІІ було викладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43 вказаного Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, починаючи з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Тобто, протягом 2017 року ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі №522/3049/17.

Однак, суд встановив, що при обмеженні розміру пенсії при здійсненні перерахунку пенсії відповідач керувався не нормами ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, а нормами ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (в останній діючій редакції).

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Тобто, за змістом норм ст. 2, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI розміри призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій, зокрема, і належної позивачу пенсії, не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вважає, що положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІІ, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Оцінюючи надані сторонами докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII від 13.07.2017 передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до ст. 97 Закону України «Про Конституційний Суд України», суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними,

Таким чином, починаючи з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.

Проте, як зазначалось вище, залишається чинною норма ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, яка дублює положення ч. 7 ст. 43 Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та робиться посилання на дію цієї статті, в тому числі на призначені пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІІ№ 2262-ХІІІ.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 150 Конституції України, а також ч. 2 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14 грудня 2000 року (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення КСУ мають пряму дію.

Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016 ухвалено пізніше Закону №3668-VI, суд доходить висновку, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016 має пряму дію в часі та має застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли після його ухвалення.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправні дії щодо обмеження позивачу розміру пенсії максимальним розміром з 01.04.2019 року, а тому суд доходить висновку, що вказана вимога належить задоволенню.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо зобов`язання вчинити певні дії, які належать задоволенню шляхом зобов`язання здійснити обчислення та виплату пенсії з урахуванням встановлених позивачу підвищень, надбавок, доплат до пенсії з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на те, що управління протиправно провело перерахунок пенсії, право позивача має бути відновлено з дати виникнення такого права та без обмеження строком.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

У зв`язку з тим, шо позовні вимоги задоволені в повному обсязі, судовий збір належать стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо зменшення з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 90 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), виходячи із основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27.09.2020 року № 11/2302, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням здійснених виплат.

Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу IV Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Часті запитання

Який тип судового документу № 101809699 ?

Документ № 101809699 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 101809699 ?

Дата ухвалення - 10.12.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 101809699 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 101809699 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 101809699, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 101809699, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 10.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 101809699 відноситься до справи № 420/17490/21

Це рішення відноситься до справи № 420/17490/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 101809698
Наступний документ : 101809700