Рішення № 101809612, 10.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року

справа №380/8687/21

провадження № П/380/8817/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0284 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 31.05.2021 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А0284 (далі – ВЧ А0284, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0284 щодо нездійснення при звільненні з військової служби розрахунку вислуги років в календарному та пільговому обчисленні ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0284 щодо не здійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби в частині невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати військову частину А0284 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, 02.05.2019 звільнений з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту, з 27.06.2019 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, всупереч пункту 234 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 перед звільненням йому не була доведена інформація про обрахунок його вислуги років в календарному та пільговому обчисленні. Одночасно відповідач при звільненні всупереч пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не нарахував та не виплатив ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.

Ухвалою від 07.06.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначив таку до розгляду в порядку спрощеного провадження позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Цією ж ухвалою суд витребував у військової частини А0284: - розрахунок вислуги років вислуги років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в календарному та пільговому обчисленні; - всі матеріали, які були або мали бути взяті до уваги при вчиненні дій, з приводу яких заявлено цей позов (а.с. 22-24).

Військова частина А0284 щодо позову ОСОБА_1 заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 26-28), посилається на те, що перед звільненням з позивачем проведено усі необхідні розрахунки, останній претензій до військової частини не мав. На час звільнення зі служби вислуга років позивача в календарному обчисленні складала 08 років 10 місяців 29 днів. Відповідач стверджує, що вислуга років доводилась ОСОБА_1 під розписку в аркуші бесіди, який разом з особовою справою позивача та відомостями щодо розрахунку вислуги років в календарному та пільговому обчисленні надісланий до Золотоніського-Драбівського об`єднаного міського військового комісаріату Черкаської області. Відповідач стверджує, що з огляду на скерування особової справи колишнього військовослужбовця у військовий комісаріат, не може виконати вимоги ухвали суду в частині надання розрахунку вислуги років ОСОБА_1 .

Суд ухвалою від 18.08.2021 витребував в Золотонісько-Драбівського об`єднаного міського військового комісаріату належні копії: - аркуша бесіди, проведеної з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у військовій частині А0284 перед звільненням його з військової служби; - інформацію про вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в календарному та пільговому обчисленні (а.с. 41-42).

16.09.2021 Золотоніський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки листом (вх. № 67236, а.с. 48) повідомив суд, що особова справа офіцера запасу ОСОБА_1 у зв`язку із зміною його місця проживання направлена до Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова для постановки на облік за новим місцем проживання.

20.09.2021 суд постановив ухвалу про витребування доказів в Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова. У зв`язку з постановленням ухвал про витребування доказів суд продовжував розгляд справи (а.с. 50-52).

Листом №2877 від 04.10.2021 Сихівський районний ТЦК та СП міста Львова повідомив, що запитувана судом інформація в особовій справі лейтенанта запасу ОСОБА_1 відсутня (а.с. 56).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проходив військову службу у лавах Збройних сил України. Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 17.09.2015 (а.с. 10). В період з 30.08.2014 по 06.02.2015, з 17.06.2015 по 09.11.2015, з 22.11.2015 по 09.02.2016, з 01.06.2016 по 02.09.2016, з 18.01.2017 по 08.04.2017, з 18.04.2017 по 20.06.2017, 23.10.2017 по 23.02.2018, з 15.10.2018 по 10.01.2019, з 13.02.2019 по 05.06.2019 ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, операцій Об`єднаних Сил на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової частини А0284 №307 від 15.03.2018, а також записами у військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 (а.с.17,18).

Наказом Командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України №45 від 02.05.2019 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту). Наказом командира військової частини А0284 №146 від 27.06.2019 з 27.06.2019 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 19). Відповідно до тексту згаданого наказу, це рішення не містить інформації щодо вислуги років ОСОБА_1 на день звільнення у календарному та/чи пільговому обчисленні.

За запит позивача та суду Сихівський районний ТЦК та СП міста Львова, в якого перебуває особова справа ОСОБА_1 , повідомив, що інформація щодо вислуги років в особовій справі ОСОБА_1 відсутня (а.с. 13, 56).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналогічні положення містяться в пунктах 1,2 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затв. наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.

17.07.1992 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).

3. До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці:

[…] час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

[…] час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 затверджене Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі – Положення №1153/2008). Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі.

Відповідно до норм Положення №1153/2008:

233. Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) військовий комісаріат, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

234. Перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення.

Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обгрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Заперечення військовослужбовців щодо розрахунку вислуги років військової служби розглядаються командирами (начальниками) військових частин перед оформленням документів для звільнення з військової служби. Спірні питання щодо заліку вислуги років окремих періодів служби для призначення пенсії розглядаються спеціальною комісією Міністерства оборони України.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

У цій справі доводи позивача зводяться до того, що 02.05.2019 звільнений з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту, з 27.06.2019 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. На порушення норм пункту 234 Положення №1153/2008 перед звільненням відповідач не довів до позивача інформацію про обрахунок вислуги років в календарному та пільговому обчисленні, відповідно, не нарахована та не виплачена одноразова грошова допомога, передбачена пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідач стверджує, що перед звільненням зі служби з позивачем були проведені усі необхідні розрахунку, а вислуга років доведена до відома ОСОБА_1 під час бесіди перед звільненням та зафіксована в аркуші бесіди, який долучено до особової справи позивача.

Оцінюючи аргументи сторін суд враховує таке:

Наказ ВЧ А0284 №146 від 27.06.2019 (по стройовій частині), відповідно до якого ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 19), не містить відомостей щодо вислуги років позивача в пільговому і календарному обчисленні.

Норми Положення №1153/2008 (п.234) регламентують, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються/документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. А інформація щодо розрахованої вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Як представлена позивачем (а.с. 13), так і отримана на вимогу суду від Сихівського районного ТЦК та СП міста Львова інформація (а.с. 56), свідчить про те, що в особовій справі лейтенанта запасу ОСОБА_1 відсутні відомості про його вислугу років в календарному та пільговому обчисленні, а також аркуш бесіди, проведеної з ОСОБА_1 перед звільненням з військової служби.

За таких обставин твердження відповідача щодо проведення ним обчислення вислуги років позивача перед звільненням є голослівними та спростовуються зібраними судом доказами.

З огляду на викладене суд вважає, що ВЧ А0284 допустила протиправну бездіяльність, оскільки перед звільнення ОСОБА_1 з військової служби не виконала вимоги пункту 234 Положення №1153/2008 - не провела розрахунку його вислуги років в календарному та пільговому обчисленні, а також не надала такий розрахунок для ознайомлення ОСОБА_1 .

Відповідно до даних у військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 та довідкою ВЧ А0284 №307 від 15.03.2018 позивач з 27.07.2010 по 27.06.2019 проходив військову службу. Отже, за період з 27.07.2010 по 27.06.2019 календарна вислуга років військової служби позивача складає 08 років 11 місяців 00 днів.

При цьому в період з 30.08.2014 по 06.02.2015, з 17.06.2015 по 09.11.2015; з 22.11.2015 по 09.02.2016; з 01.06.2016 по 02.09.2016; з 18.01.2017 по 08.04.2017; з 18.04.2017 по 20.06.2017; 23.10.2017 по 23.02.2018; з 15.10.2018 по 10.01.2019; з 13.02.2019 по 05.06.2019 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції та операції Об`єднаних Сил на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до норм Порядку № 393 на пільгових умовах до вислуги років зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Періоди служби позивача з 30.08.2014 по 06.02.2015 (05 місяців 07 днів), з 17.06.2015 по 09.11.2015 (04 місяці 23 дні); з 22.11.2015 по 09.02.2016 (02 місяці 18 днів); з 01.06.2016 по 02.09.2016 (03 місяці 01 день); з 18.01.2017 по 08.04.2017 (02 місяці 21 день); з 18.04.2017 по 20.06.2017 (02 місяці 02 дня); 23.10.2017 по 23.02.2018 (04 місяці); з 15.10.2018 по 10.01.2019 (02 місяці 26 днів); з 13.02.2019 по 05.06.2019 (03 місяці 23 дні), разом - 02 роки 07 місяців 1 день, підлягають зарахуванню до вислуги років позивача в пільговому обчисленні (один місяць служби за три місяці). Отже,

Отже, вислуга років ОСОБА_1 в пільговому обчисленні складає 15 років 1 місяць 03 дня (02 роки 07 місяців 1 день х 2 + 08 років 11 місяців 00 днів).

Норми частини другої статті 15 Закону №2011-XII визначають право військовослужбовця у разі звільнення з військової служби, зокрема, у зв`язку із закінченням строку контракту на виплату одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правова позиція щодо застосування приписів частини другої статті 15 Закону №2011-XII неодноразово викладалася у постановах Верховного Суду. Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду (постанови від 11.04.2018 у справі №806/2104/17, від 24.11.2020 у справі №822/3008/17, від 21.04.2021 у справі №380/2427/20) правова норма частини другої статті 15 Закону №2011-XII не містить вказівки на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше саме календарних років вислуги. Поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги, а саме: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». Верховний Суд наголошував, що умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-XII є наявність «вислуги 10 років і більше», тобто вислуги років в пільговому обчисленні.

Як встановив суд, ОСОБА_1 має вислугу років військової служби у пільговому обчисленні у розмірі 15 років 1 місяць 03 дня. Таким чином, при звільненні зі служби позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При звільненні ОСОБА_1 з військової служби цього не було зроблено. Отже, військова частина А0284 за встановлених судом обставин справи протиправно не здійснила нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої до частини другої статті 15 Закону № 2011-XII. Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ВЧ А0284 прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача здійснити нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону № 2011-XII, у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

З огляду на наведені мотиви суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0284, що полягає в ухиленні від здійснення розрахунку вислуги років ОСОБА_1 в календарному та пільговому обчисленні при звільненні з військової служби.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0284, яка полягає в ухиленні від здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною першою статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язати військову частину А0284 (79026, Львівська область, місто Львів, вул.Стрийська, буд. 88, ідентифікаційний код 08474967) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судові витрати не розподіляти.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.