Рішення № 101809375, 30.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року справа №320/2778/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємства Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" про застосування заходів реагування

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Приватного підприємства Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр", в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Приватного підприємства Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" (код ЄДРПОУ 38614581), за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 25.01.2021 №48.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 21.05.2021. Витребувано докази від сторін.

11.05.2021 від позивача надійшли витребувані ухвалою суду від 22.03.2021 докази у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 повторно витребувано докази у справі від відповідача. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 24.06.2021.

24.06.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідача.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із необхідністю надання позивачу часу для ознайомлення з письмовими поясненнями відповідача на 15.07.2021.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із витребуванням від позивача інформаційної довідки та надання письмового обґрунтування позовних вимог на 22.07.2021.

22.07.2021 на адресу суду надійшли пояснення позивача по справі.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із необхідністю витребування доказів від відповідача на 02.09.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 витребувано докази у справі від виконавчого комітету Білоцерківської міської ради. Зупинено провадження в адміністративній справі №320/2778/21 у зв`язку з витребуванням доказів у справі до 23.09.2021 та призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 23.09.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №320/2778/21.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 підготовче судове засідання у справі відкладено на 30.09.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.10.2021 о 15:30 год.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки Приватного підприємства Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" (код ЄДРПОУ 38614581), за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що в свою чергу є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що він не є власником або орендарем нерухомого майна за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А. Також відповідач зазначає, що будівля за вказаною адресою налічує 9 поверхів, власниками яких є 18 різних громадян України, а Приватне підприємство Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" знаходиться в будівлі на підставі договору оренди приміщення №13/04/18 від 13.04.2018 та здійснює надання комплексу допоміжних послуг власникам приміщень, які полягають в утриманні будинку та прибудинкової території.

У судове засідання 12.10.2021 з`явився представник позивача, відповідач у судове засідання 12.10.2021 явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

12.10.2021 у судовому засіданні представником позивача було подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

На підставі статей 194, 205 КАС України вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" (ідентифікаційний код 38614581, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, офіс 919) зареєстровано 10.04.2013, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 16.12.2020 № 124 "Про проведення планових перевірок" наказано провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема Приватного підприємства Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр", місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А.

15 грудня 2020 року було видано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 5603-10746/1, яке 31.12.2020 направлено рекомендованим листом на адресу Приватного підприємства житлово-експлуатаційна організація «Бізнес центр» та отримано останнім 04.01.2021.

16 грудня 2020 року було видане посвідчення № 3980 на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Приватного підприємства житлово-експлуатаційна організація «Бізнес центр», за адресою: Київська область, м. Біла Церква вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, заступником начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області полковником служби цивільного захисту Чехом Василем Михайловичем, начальником сектору забезпечення заходів з попередження НС у Білоцерківському районі ЦЗД ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Кононенком Леонідом Костянтиновичем, яке було вручено директору відповідача 19.01.2021.

У період з 19.01.2021 по 25.01.2021 позивачем було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Приватного підприємства Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр", за результатами якої був складений акт щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 25.01.2021 №48.

Вказаним актом було виявлено 62 порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки:

1. Пункту 2, розділу ІІ ППБУ - керівником підприємства не визначено обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку;

2. Пункту 3, розділу ІІ ППБУ - на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим;

3. Пункту 5, розділу ІІ ППБУ- на об`єкті на видимих місцях не вивішено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

4. Пункту 16 розділу II ППБУ - керівником та відповідальною особою підприємства не пройдено спеціальне навчання з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 № 444 в організаціях, навчальних центрах чи закладах МНС, які мають досвідчених фахівців з питань пожежної безпеки, необхідне програмно-методичне та матеріально-технічне забезпечення за програмами погодженими в органі ДСНС України;

5. Пункту 15, 16 розділу II ППБУ - не проведено інструктажі з питань пожежної безпеки посадовою особою, яка попередньо пройшла навчання у сфері пожежної безпеки та отримала відповідне посвідчення;

6. Пункту 4, розділу II ППБУ - у приміщеннях будівлі не розроблено та не вивішено на видних місцях інструкції про заходи пожежної безпеки;

7. Пункту 7 розділу II ППБУ - не вивішені на видних місцях біля місць розташування телефонних апаратів таблички із зазначенням номеру виклику пожежної охорони;

8. Пункт 8, розділу ІІ ППБУ- приміщення об`єкту не в повній мірі забезпечені знаками безпеки, кількість, місце встановлення яких повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76;

9. Пункту 10, розділу IІ ППБУ - для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі;

10. Пункту 21 розділу IІ ППБУ - здійснено реконструкцію приміщень на поверхах будівлі без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку, шляхом встановлення перегородок на шляхах евакуації;

11. Пункту 22 розділу IІ ППБУ - не забезпечено 9 та 10 поверхи другим евакуаційним виходом згідно ДБН В.1.1-7:2016;

12. Пункту 22 розділу IІ ППБУ - відсутність на будівлі огорожі по периметру покрівлі ДБН В.1.1-7:2016 створює небезпеку при пересуванні по даху під час гасіння пожежі та інших робіт;

13. Пункту 2.15 глави 2 розділу III ППБУ - стаціонарні зовнішні пожежні сходи та сходи на перепадах висот не утримуються пофарбованими;

14. Пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - не визначено та не виконано надписи на вхідних дверях складських та виробничих приміщень категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за НПАОП 40.1-1.32-01;

15. Пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається захаращення основних евакуаційних шляхів і виходів з приміщення будівлі побутовими речами;

16. Пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається захаращення шляху евакуації по додаткових евакуаційних сходової клітинах побутовими речами;

17. Пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається блокування дверей додаткових шляхів евакуації шляхом влаштування речей домашнього вжитку та меблями;

18. Пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - отвір в протипожежній перешкоді, що відокремлює приміщення для розміщення ліфтового обладнання від адміністративних офісних приміщення, не обладнано протипожежним заповненням (дверима) з нормативною межею вогнестійкості, що мають сертифікат відповідності;

19. Пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів (крокв і лат) будівлі зі складанням відповідних актів ліцензованою підрядною організацією чи ліцензованим суб`єктом господарської діяльності;

20. Пункту 2.17 глави 2, розділу ІІІ ППБУ - допускається влаштування горючого оздоблення з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2 на поверхах будівлі;

21. Пункту 2.31, 2.32 розділу ІІІ ППБУ - не змонтовано над евакуаційними виходами з поверхів світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

22. Пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - допускається захаращення підвального приміщення сторонніми предметами;

23. Пункту 2.31 пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - зовнішні сходи не мають евакуаційного освітлення. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей;

24. Пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не обладнано у повній мірі двері на шляхах евакуації пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах;

25. Пункту 1.1 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконано профілактичний огляд та планово - попереджувальний ремонт електричної мережі та електричного обладнання;

26. Пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

27. Пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових електромереж у побутових та підсобних приміщеннях;

28. Пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

29. Пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (виробничі та гаражні приміщення);

30. Пункту 1.18 глави1 розділу IV ППБУ- не дообладнано світильники з лампами розжарювання в пожежонебезпечних зонах захисним суцільним склом (ковпаком) з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з негорючого матеріалу;

31. Пункту 1.21 глави 1 розділи ІV ППБУ - захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно не виконано відповідно до вимог;

32. Пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого;

33. Пункту 1.7 глави 1 розділу ІV ППБУ - в електропроводках відгалужувальні та з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;

34. Пункту 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ - електрощити, групові електрощитки не оснащено схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

35. Пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ- не виконано ремонт автоматичної пожежної сигналізації в закладі;

36. Пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не заключено договір на технічне обслуговування АПС закладу;

37. Пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - не виведено сигнал від приймальної станції автоматичної сигналізації на пульт централізованого спостереження;

38. Пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - не виконано ремонт системи оповіщення у приміщеннях будівлі;

39. Пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не опломбовано ручні пожежні сповіщувачі установки пожежної сигналізації розміщені у приміщеннях та на коридорах будівлі;

40. Пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - підприємство не забезпечено запасом пожежних сповіщувачів установки протипожежного захисту (сигналізації) такого ж виду та типу в кількості не менше 10 % від змонтованих для цілей якісної експлуатації та технічного обслуговування зазначеної системи протипожежного захисту ДБН В.2.5-56:2014;

41. Пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - на будівлі об`єкту не поновлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на нього літерного індексу ПГ, цифрового зазначення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

42. Підпункту 3 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти не укомплектовані важелем для полегшення відкривання вентиля, пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів;

43. Підпункту 10 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування наявних пожежних кранів внутрішнього протипожежного водогону з перевіркою на працездатність шляхом пуску води;

44. Підпункту 7 п. 2.2 глава 2 розділу V ППБУ - оформлення дверцят шаф пожежних кранів не виконано згідно вимог ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", в т.ч. після літерного індексу «ПК» не вказані порядковий номер крана;

45. Пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ - відсутні пожежні насоси, які слугують для підвищення тиску в системі при потребі;

46. Пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ - у приміщенні насосної станцій допускається зберігання сторонніх предметів і устаткування;

47. Пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ - у приміщенні насосної станцій відсутня загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинна бути інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів визначається інструкцією;

48. Пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ - біля входу в приміщення насосної станції не розміщено напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі;

49. Пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ - біля входу в приміщення насосної станції не зазначено місце зберігання ключів;

50. Пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ - насосна станція не відповідає вимогам;

51. Пункту 3.9 глави 3 розділу V ППБУ - додатково не забезпечено приміщення відповідними типами вогнегасників з урахуванням особливостей приміщень (Наказ МВС України від 15 січня 2018 року №25);

52. Пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - особою, відповідальною за стан пожежної безпеки, не здійснюється щомісячний огляд наявних в експлуатації вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу (пункт 10, розділ ІІІ. Наказ МВС України від 15 січня 2018 року №25;

53. Пункту 3.11глави 3 розділу V ППБУ - відсутній пожежний щит, який повинен бути укомплектований: вогнегасниками - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого тепло ізолюючого матеріалу розміром 2 х 2 - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

54. Пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування первинних засобів пожежогасіння (пункту 10 розділу ІІІ Наказу МВС України від 15 січня 2018 року №25);

55. Пункту 2 ст. 57 Кодекс цивільного захисту України - суб`єктам господарювання, що орендують приміщення, надати декларацію відповідності матеріально-технічної бази у сфері пожежної, техногенної безпеки;

56. Статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не пройдено функціональне навчання відповідними категоріями осіб у сфері цивільного захисту з отриманням відповідних посвідчень, після закінчення терміну дії старого (Пункт 10 ПКМУ № 819 від 23 жовтня 2013 року);

57. Статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

58. Статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не забезпечено здійснення евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій;

59. Статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не розроблено програму підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях;

60. Статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено об`єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту;

61. Статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки, відповідно до вимог пункту 7 наказу МНС №140 від 16.08.2005 року «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 N338»;

62. Статті 40 Кодекс цивільного захисту України - не встановлено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту та не здійснено його наповнення навчальними посібниками і натурними зразками, передбаченими загальною програмою підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях.

26 січня 2021 року начальником сектору забезпечення заходів з попередження НС у Білоцерківському районі ЦЗД ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Кононенком Леонідом Костянтиновичем складено протокол про адміністративне правопорушення КХ № 019919 відповідно до ст. 175 КУпАП.

26 січня 2021 року заступником начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області полковником служби цивільного захисту Чехом Василем Михайловичем складено постанову КХ № 019127 про накладення адміністративного стягнення відносно директора Приватного підприємства Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" Асріяна Євгена Олександровича.

Судом встановлено, що припис про усунення порушень за результатами проведеного планового заходу не видавався.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст.6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів (ч.4 ст.6 Закону №877).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.3 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 ст.7 Закону №877 визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно із ст.11 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначені Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБУ).

Щодо порушення відповідачем п.10 ПКМУ від 23.10.2013р. № 819 «Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» - посадова особа не пройшла навчання на територіальних курсах цивільного захисту, про яке вказаного в акті перевірки від 28.09.2018 №163, суд зазначає таке.

Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013р. № 819 «Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» особи керівного складу та фахівці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, у перший рік призначення на посаду і періодично один раз на три - п`ять років зобов`язані проходити функціональне навчання.

Згідно з п.8 Порядку функціональне навчання - це навчання осіб, які за класифікацією професій належать до керівників, професіоналів і фахівців, з метою набуття та систематичного оновлення спеціальних знань, умінь і навичок з питань цивільного захисту.

Особам, які пройшли функціональне навчання, видається посвідчення встановленого зразка (додаток 2). Відповідний запис про навчання вноситься у трудову книжку (п.16 Порядку).

Пунктом 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ визначено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

Відповідно до п.2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до п.3.9. глави 3 розділу V ППБУ вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677.

Згідно з розділом 6 Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, під час вибору типу і необхідної кількості вогнегасників як елементів протипожежного захисту об`єкта слід також керуватися галузевими правилами пожежної безпеки, нормами технологічного проектування та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують вимоги до оснащення об`єктів вогнегасниками.

Вогнегасні речовини повинні відповідати вимогам (залежно від призначення) ДСТУ EN 615:2017 «Протипожежний захист. Вогнегасні речовини. Вимоги до вогнегасних порошків (крім порошків для гасіння пожеж класу D)» (EN 615:2009, IDT), ДСТУ EN 1568-1:2018 (EN 1568-1:2018, IDT) «Вогнегасні речовини. Піноутворювачі. Частина 1. Вимоги до піноутворювачів, призначених для гасіння водонерозчинних горючих рідин піною середньої кратності, що подається на поверхню», ДСТУ EN 1568-2:2018 (EN 1568-2:2018, IDT) «Вогнегасні речовини. Піноутворювачі. Частина 2. Вимоги до піноутворювачів, призначених для гасіння водонерозчинних горючих рідин піною високої кратності, що подається на поверхню», ДСТУ EN 1568-3:2018 (EN 1568-3:2018, IDT) «Вогнегасні речовини. Піноутворювачі. Частина 3. Вимоги до піноутворювачів, призначених для гасіння водонерозчинних горючих рідин піною низької кратності, що подається на поверхню», ДСТУ EN 1568-4:2018 (EN 1568-4:2018, IDT) «Вогнегасні речовини. Піноутворювачі. Частина 4. Вимоги до піноутворювачів, призначених для гасіння водорозчинних горючих рідин піною низької кратності, що подається на поверхню», ДСТУ 3958:2015 «Пожежна безпека. Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості. Загальні технічні вимоги і методи випробування» та ДСТУ 5092:2008 «Пожежна безпека. Вогнегасні речовини. Діоксид вуглецю (EN 25923:1993 (ISO 5923:1989), MOD)».

Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об`єкта є:

категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничих, складських та лабораторних приміщень;

клас можливої пожежі;

придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;

вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу за ДСТУ 3675-98 «Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань», ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) «Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги», ДСТУ EN 3-7:2014 «Вогнегасники переносні. Частина 7. Характеристики, вимоги до робочих параметрів і методи випробувань» (EN 3-7:2004+A1:2007, IDT) та ДСТУ EN 1866-1:2014 «Вогнегасники пересувні. Частина 1. Характеристики, вимоги до робочих параметрів і методи випробувань» (EN 1866-1:2007, IDT)»;

захищувана площа;

до використання допускаються вогнегасники з конкретним типом (маркою) вогнегасної речовини, з якою вогнегасник має підтвердження відповідності вимогам національних стандартів згідно з пунктом 4 цього розділу.

Класи пожеж визначено в ДСТУ EN 2:2014 «Класифікація пожеж» (EN 2:1992, EN 2:1992/А1:2004, IDT).

Категорія будинків, приміщень та зовнішніх установок виробничого і складського призначення за вибухопожежною або пожежною небезпекою визначається відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».

Якщо на об`єкті можливі осередки пожеж різних класів, слід обирати вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддавати перевагу більш універсальному вогнегаснику. При виборі таких вогнегасників їх мінімальна кількість має дорівнювати більшому значенню, що отримане для кожного класу пожежі окремо.

За потреби використання різних типів вогнегасників допускається здійснювати заміну одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності за класом пожежі, характерної для цього об`єкта. Коефіцієнти ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожеж класів А та В наведено в додатку 9 до цих Правил. Наприклад, порошковий вогнегасник ВП-9 для пожежі класу В, що має коефіцієнт ефективності 13, можна замінити на два вогнегасники - порошковий ВП-6 (має коефіцієнт ефективності 8) та водопінний ВВП-6 (має коефіцієнт ефективності 5), які мають сумарний коефіцієнт ефективності 13.

Об`єкти різного призначення оснащуються переносними вогнегасниками, перелік яких наведено в додатку 10 до цих Правил, та пересувними вогнегасниками, перелік яких наведено в додатку 11 до цих Правил.

Будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки, у тому числі підприємства торгівлі, на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше, а в разі площі поверху більше 100 м-2 кількість вогнегасників приймаються з розрахунку 1 кг вогнегасної речовини на кожні 10 м-2 площі підлоги.

Крім того, слід передбачати по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше:

на 20 м-2 площі підлоги в офісних приміщеннях з оргтехнікою, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях;

на 50 м-2 площі підлоги в приміщеннях архівів, машзалів, бібліотек, музеїв.

Приміщення площею менше ніж 20 м-2, у яких розміщено оргтехніку, слід оснащувати переносним газовим вогнегасником ВВК-2.

Згідно с актом перевірки від 25.01.2021 № 48 в розділі «Опис виявлених порушень» зафіксовано, що об`єкт не забезпечено необхідною кількістю вогнегасників.

Відповідачем не було усунуто жодного порушення, вказано у розділу «Опис виявлених порушень» акту перевірки №48 від 25.01.2021. Доказів зворотного суду не надано.

Разом з тим, відповідач зазначає, що він не є власником або орендарем нерухомого майна за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А. Також відповідач зазначає, що будівля за вказаною адресою налічує дев`ять поверхів, власниками яких є вісімнадцять різних громадян України, а Приватне підприємство Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" знаходиться в будівлі на підставі договору оренди приміщення №13/04/18 від 13.04.2018 та здійснює надання комплексу допоміжних послуг власникам приміщень, які полягають в утриманні будинку та прибудинкової території.

Як свідчать матеріали справи, Приватне підприємство Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" (ідентифікаційний код 38614581, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, офіс 919) зареєстровано 10.04.2013 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом економічної діяльності відповідача є: 81.10 комплексне обслуговування об`єктів (основний); 61.90 інша діяльність у сфері електрозв`язку; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 73.11 рекламні агентства.

Судом встановлено, що 10 квітня 2018 року між Приватним підприємством "Керуюча компанія "Бізнес Центр" в особі директора Халабуди А.В., який діє на підставі Статуту (установник управління) та Приватним підприємством житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр", який діє на підставі Статуту, в особі директора Асріян Є.О., (управитель) укладено договір комплексного управління нерухомим, предметом якого є забезпечення Управителем надання послуг у нежитловому будинку, який перебуває «установника управління», експлуатуючого підприємства адміністративного будинку з магазином, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А.

На підставі зазначеного договору відповідач надає вичерпний перелік послуг з комплексного управління будинком, узгоджений сторонами. Зокрема, відповідно до п. 2.3 договору Управитель зобов`язується надавати послуги з комплексного управління будинком, та забезпечувати споживачів своєчасним отриманням (у тому числі шляхом укладання договорів з постачальниками) послуг з управління та утримання будинку та прибудинкової території для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень.

Згідно з п.3.2 договору управитель зобов`язаний відповідно до законодавства та основних умов надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м.Біла Церква утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.

Отже, з окреслених умов договору слідує, що Приватне підприємство Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" як управитель будинку за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А зобов`язаний здійснювати заходи по забезпеченню пожежної безпеки у будинку.

Відтак, аргументи відповідача про те, що обов`язок дотримання норм пожежної безпеки покладено виключно на власників та квартиронаймачів нежитлової будівлі є безпідставними та суперечать обставинам справи.

Таким чином, Приватне підприємство Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" здійснює діяльність з комплексного управління нежитлової будівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна від 21.09.2021 №275834144, наданої виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради листом від 23.09.2021 №3477/01-14 на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2021, власниками окремих об`єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень у складі нежитлової будівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, є фізичні та юридичні особи (т.2. а.с.114-120).

У силу вимог частин другої-четвертої, та шостої ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Враховуючи, що Приватне підприємство Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" є суб`єктом господарювання, який здійснює комплексне управління об`єктом нерухомого майна - нежитловою будівлею за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, а тому згідно статті 20 Кодексу цивільного захисту України саме відповідач забезпечує виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечує дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; розробляє заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечує виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримує у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Позивач у письмових поясненнях на адресу суду від 21.07.2021 №5601-8006/11 зазначив, що при проведенні заходу державного нагляду відповідач за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, який відбувся 19.01.2021, представниками Білоцерківського РВ разом з керівником даної організації на правах управляючої компанії, було здійснено обхід усієї території, поверхів та приміщень будівлі, хоч відповідач і на даний час зазначає, що немає відношення до них. Також під час перевірки керівництвом Приватного підприємства Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" було визнано допущені правопорушення, виявлені у ході проведення перевірки, про що свідчить підписаний без зауважень Акт перевірки від 25.01.2021 №48.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що у межах спірних правовідносин на відповідача розповсюджується дія Кодексу цивільного захисту України, який визначає права та обов`язки, зокрема підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При зберіганні таких умов для відвідувачів та власників об`єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень у нежитловій будівлі, що обслуговує Приватне підприємство Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр", існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 (справа №826/589/16).

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і не усунуті відповідачем.

Суд зазначає, що згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.

Як передбачає частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Проте, відповідно до частини другої статті 139 КАС при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Приватного підприємства Житлово-експлуатаційна організація "Бізнес Центр" (ідентифікаційний код 38614581, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, офіс 919) за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 1А/42А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 25.01.2021 №48.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 30.11.2021р.

Суддя Кушнова А.О.