Рішення № 101809365, 10.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року м. Київ № 320/4417/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Офісу великих платників податків ДПС

до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Офіс великих платників податків ДПС з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків заборгованість за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі наданими Міністерством фінансів України у сумі 2 091 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у зв`язку з несплатою зобов`язань по бюджетним позичкам, наданим за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позову з тих підстав, що у ДСП «Чорнобильська АЕС» відсутня заборгованість перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі, наданими Міністерством фінансів України, що підтверджується відповідною бухгалтерською довідкою. Додатково вказав, що сторонами договору № 09-505/8 від 15.11.1994 про надання фінансової допомоги на зворотній основі сторонами були Міністерство фінансів України та Державний комітет України по використанню ядерної енергії (Держкоматом), відтак ДСП «Чорнобильська АЕС» не отримувала від Міністерства фінансів зазначених у постанові №748 грошових коштів, оскільки не виступала отримувачем за договором №09-505/8 від 15.11.1994.

Крім того, відповідач наголосив, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва вже була пред`явлена податкова вимога № 4423 від 23.08.2012р. до Міністерства з надзвичайних ситуацій України, яка, серед іншого, передбачала стягнення з Міністерства коштів у сумі 2 091 000 (два мільйони дев`яносто одну тисячу) грн. 00 коп. для повернення цільового пільгового кредиту, розмір якої збігається із сумою, вказаною у позовній заяві Офісу великих платників податків від 26.05.2020р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» (код ЄДРПОУ 14310862; місцезнаходження: 07100, Київська обл., місто Славутич, вул. 77-ї Гвардійської Дивізії, будинок 7/1) є юридичною особою, що зареєстрована 11.06.2001, Дата запису: 19.08.2004, Номер запису: 13601200000000015 .

З матеріалів справи вбачається, що 15.11.1994 Міністерством фінансів та Державним комітетом України по використанню ядерної енергії (далі - Держкоматом) укладено договір №09-505/8 про надання Мінфіном фінансової допомоги на зворотній основі Державному комітету України по використанню ядерної енергії (далі - Договір №09-505/8), відповідно до п.п. 1.1 - 1.5 якого Мінфін зобов`язувався в грудні 1994 року надати Держкоматому фінансову допомогу на зворотній основі у сумі 1000 млрд. карбованців для закупівлі свіжого ядерного палива без права використання цих коштів на споживання та погашення заборгованості перед бюджетом, з оплатою 30 % річних.

Держкоматом зобов`язувалось забезпечити повне повернення одержаних коштів та належних процентів у погоджені строки, а саме через три роки після перерахування кожної суми Мінфіном України.

Держкоматом зобов`язувалось: передбачити в договорах з атомними станціями, для яких отримана фінансова допомога на зворотній основі, заходи по забезпеченню повернення в установлений строк сум одержаної фінансової допомоги та процентів, та укласти з ними договори на відповідну суму допомоги та процентів; рекомендувати атомним станціям повернути фінансову допомогу за рахунок коштів, вилучених від реалізації електроенергії споживачам і закладених в тариф на придбання ядерного палива.

На Держкоматом покладалася відповідальність за цільове використання одержаних коштів.

У разі невиконання чи несвоєчасного виконання Держкоматомом свого зобов`язання, зазначеного у п. 1.2 цього договору, Мінфін має право у безспірному порядку стягнути відповідні кошти з розрахункового рахунку Держкоматому або зменшити на відповідну суму перерахування коштів, передбачених в державному бюджеті Державному комітету по використанню ядерної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що Держкоматом та ВО «Чорнобильська АЕС» було укладено договір про надання Держкоматомом України фінансової допомоги на кредитній зворотній основі ВО «Чорнобильська АЕС» за умовами якого Держкоматом зобов`язується за рахунок кредиту, наданого Комітету Мінфіном України у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.94 №748, надати ВО «Чорнобильська АЕС» фінансову допомогу на зворотній основі у сумі 209,1 млрд. крб. із зарахуванням цих коштів у централізований фонд для закупівлі ядерного палива із оплатою 30% річних.

За рахунок вказаних коштів закупити на тендері і МВБ ВКВ і російські рублі для оплати за поставки ядерного палива згідно з графікам поставки.

ВО «Чорнобильська АЕС» зобов`язується забезпечити повернення одержаних коштів та належних процентів у погоджені строки, а саме: через три роки після перерахування кожної суми Мінфіном України Держкоматому. Повернення здійснюється на розрахунковий рахунок Держкоматому № НОМЕР_1 в ОПЕРУ - Укрпромінвестбанку м. Києва, МФО 300012 згідно строкових зобов`язань.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання ВО «Чорнобильська АЕС» свого зобов`язання, зазначеного у пункті 1.3 цього договору, Держкоматом має право у безспірному порядку стягнути відповідні кошти з рахунку АЕС для погашення заборгованості по кредиту.

15.07.2019 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві листом №05-08/5616 направило позивачу подання від 12.07.2019 № 280 для ведення претензійно-позовної роботи по підприємству-позичальнику, що має прострочену заборгованість за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі, наданими Міністерством фінансів України у минулих роках, та інформацію про заборгованість підприємств станом на 01.07.2019.

Також, до листа ГУ ДКСУ у м. Києві №05-08/5616 від 15.07.2019 додано Перелік підприємств-позичальників, які отримали бюджетні позички у зв`язку з тимчасовими фінансовими труднощами та мають прострочену заборгованість перед державним бюджетом станом на 01.07.2019, до якого, зокрема, включено заборгованість ДСП «Чорнобильська АЕС» за Договором №09-505/8 (сума наданої позички - 2 091 000,00 грн).

15.08.2019 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві листом №05-08/6745 направило позивачу подання від 15.08.2019 № 329 для здійснення до ДСП «Чорнобильська АЕС» (Державне агентство України з управління зоною відчуження) код за ЄДРПОУ 14310862, заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата основного боргу за цільовим призначенням кредитом/фінансова допомога на зворотній основі, наданих Міністерством фінансів України у 1994 оці згідно з договором №09-505/8 від 15.11.1994), станом на 01.08.2019 у сумі 2 091 000,00 грн.

Також, до листа ГУ ДКСУ у м. Києві № 05-08/6745 від 15.08.2019 додано Перелік підприємств-позичальників, які отримали бюджетні позички у зв`язку з тимчасовими фінансовими труднощами та мають прострочену заборгованість перед державним бюджетом станом на 01.07.2019, до якого, зокрема, включено заборгованість ДСП «Чорнобильська АЕС» за Договором №09-505/8 (сума наданої позички - 2 091 000,00 грн, сума заборгованості основного боргу - 2 091 000,00 грн).

06.08.2019 Офісом великих платників податків ДФС надіслано ДСП «Чорнобильська АЕС» лист про сплату простроченої заборгованості за іноземними кредитами, наданими державою або під державні гарантії, яким на підставі вимог п.1 підрозділу 10 розділу ХХ, глави 9 Податкового кодексу України вимагало від ДСП «Чорнобильська АЕС» термінового сплатити заборгованість з кредиту наданого під гарантією уряду в сумі 2091000,00 грн.

06.08.2019 Офісом великих платників податків ДФС України прийнято рішення про опис майна ДСП «Чорнобильська АЕС» у податкову заставу № 38688/10/28-10-17-02-23 від 06.08.2019.

У зв`язку з наявністю у ДСП «Чорнобильська АЕС» простроченої заборгованості за Договором № 09-505/8 на загальну суму 2091000,00 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Положення такого змісту передбачено і в Бюджетному кодексі України від 08.07.2010 року № 2456-VI (далі по тексту - БК України в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), що набрав чинності 01.01.2011 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 17 БК України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому ПК України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Згідно пп. 19-1.1.38 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) до функцій контролюючих органів віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до відповідності до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20ПК України, контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу ІІ цього Кодексу.

Главою 9 розділу ІІ Податкового Кодексу України визначено порядок Погашення податкового боргу платників податків.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України обумовлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Приписами пункту 88.1 статті 88 ПК України обумовлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Так, норми підпункту 89.1.1-89.1.3 пункту 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ст. ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз викладених норм дає підстави для однозначного висновку, що сума боргу, яка визначена в межах даного позову Офісом великих платників податків ДПС як заборгованість за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі надана Міністерством фінансів України, має бути узгодженою.

Як було встановлено судом, з метою забезпечення виконання ДСП «Чорнобильська АЕС» своїх обов`язків щодо повернення простроченої заборгованості за Договором № 09-505/8 на загальну суму 2091000,00 грн, 06.08.2019 Офісом великих платників податків ДФС України прийнято рішення про опис майна ДСП «Чорнобильська АЕС» у податкову заставу № 38688/10/28-10-17-02-23 від 06.08.2019.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було дотримано порядку, встановленого Податковим кодексом України щодо стягнення податкового боргу (заборгованості за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі наданими Міністерством фінансів України) з суб`єкта господарювання - ДСП «Чорнобильська АЕС», зокрема в частині оформлення та на правлення на адресу суб`єкта господарювання податкової вимоги із зазначенням суми узгодженого податкового боргу.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 160 «Про затвердження Порядку направлення податковими органами податкових вимог платника податків», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770 затверджено Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків ( в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Так, приписами пункту 1 розділу І Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків обумовлено, що Порядок розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами.

Пунктами 1.2 розділу ІІ Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків обумовлено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується податковим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків визначено, що Податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Сума податкового боргу в податковій вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками.

Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку.

У додатку Додаток 1 до Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків наведено форму податкової вимоги.

Доводи позивача стосовно того, що на виконання статей 58, 59 ПК України Офісом великих платників податків було сформовано та направлено на адресу відповідача лист від 06.08.2019 №38689/10/28-10-17-02-23 щодо сплати простроченої заборгованості судом не приймаються, оскільки приписами статті 59 ПК України передбачено що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, ПК України передбачено оформлення платнику податків саме податкової вимоги, як процесуального документу. Водночас позивачем було направлено на адресу відповідача саме лист, який не відповідає формі встановленій Порядком направлення податковими органами податкових вимог платникам податків.

При цьому, позивачем не було надано до суду доказів винесення та направлення на адресу ДСП «Чорнобильська АЕС» податкової вимоги відповідної форми, як того вимагає Податковий кодекс України, з огляду на що сума заборгованості відповідача за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі наданими Міністерством фінансів в сумі 2091000,00 грн. не є узгодженою.

Крім того, суд зазначає, що на виконання приписів ст. 17 Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України постановою від 02.03.2011 № 174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі по тексту - Порядок № 174).

Пунктом 1 Порядку № 174 визначено, що цей Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

Бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Пунктами 9 та 10 Порядку № 174 передбачено, що Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Відповідно до п. 15 Порядку № 174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Системний аналіз наведених приписів Порядку № 174 дає підстави для висновку, що саме по собі подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою, а тому не може бути використане судом як доказ, що підтверджує факт отримання фінансової допомоги, стан розрахунків з бюджетом та розмір заборгованості.

Слід наголосити, що у відзиві на адміністративний позов (даний відзив віповідно до наявного у матеріалах справи фіскального чеку Укрпошти № 215600426655 був надісланий позивачу 10.09.2020) ДСП «Чорнобильська АЕС» зазначила, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва вже була пред`явлена податкова вимога № 4423 від 23.08.2012р. саме до Міністерства з надзвичайних ситуацій України, яка, серед іншого, передбачала стягнення з Міністерства коштів у сумі 2 091 000 (два мільйони дев`яносто одну тисячу) грн. 00 коп. для повернення цільового пільгового кредиту, розмір якої збігається із сумою, вказаною у позовній заяві Офісу великих платників податків від 26.05.2020.

Водночас, позивачем, як суб`єктом владних повноважень жодних доводів щодо підтвердження чи спростування вказаних доводів відповідача до суду не надано, як і не було надано доказів узгодженості суми, яка на переконання позивача за розрахунками ГУДКС України у м. Києві, повинна бути стягнута саме з ДСП «Чорнобильська АЕС».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено обставин, які б свідчили про дотримання процедури узгодження боргу та подальшої можливості стягнення з відповідача спірної суми коштів у вигляді заборгованості за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі наданими Міністерством фінансів України у сумі 2091000,00 грн., відтак позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 260, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.