Ухвала суду № 101809355, 09.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

09 грудня 2021 року № 320/5798/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП №1902 від 10.09.2019 в частині зменшення тарифу (структури тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом коригування витрат у сумі - 63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до п.2 постанови НКРЕКП від 06.09.2019 №1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість);

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг збільшити тариф (структуру тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом коригування витрат у сумі - 63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до п.2 постанови НКРЕКП від 06.09.2019 №1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 залишено без розгляду позов в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про зобов`язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг збільшити тариф (структуру тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом коригування витрат у сумі - 63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до п.2 постанови НКРЕКП від 06.09.2019 №1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Відповідного до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.09.2020 до реєстру було внесено запис №1003391070040001497 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (зміна найменування юридичної особи), на підставі якого було змінено найменування юридичної особи з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (ідентифікаційний код 23243188) на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (ідентифікаційний код 23243188).

У зв`язку з цим, розгляд справи здійснюється з урахуванням зміненого найменування позивача.

06.12.2021 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вчиняти будь-які дії щодо коригування витрат структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП №1852 від 06.09.2019, постанови НКРЕКП №1902 від 10.09.2019 та відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19 при розгляді проєкту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або при прийнятті постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, якою буде передбачено коригування витрат структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19 у бік зменшення на суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 судове засідання по розгляду заяви позивача про забезпечення позову було призначено до розгляду на 08.12.2021 о 14:00.

07.12.2021 позивачем також подано до суду доповнення до заяви про забезпечення позову, згідно якої він просить суд вжити заходи забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням у цій справі заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вчиняти будь-які дії щодо коригування витрат структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП №1852 від 06.09.2019, постанови НКРЕКП №1902 від 10.09.2019 та відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19 при розгляді проєкту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або при прийнятті постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, якою буде передбачено коригування витрат структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19 у бік зменшення на суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік на суму 37 124,17 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

У судовому засіданні 08.12.2021 було оголошено перерву до 09.12.2021 до 15:00.

09.12.2021 позивачем подано до суду письмові пояснення до заяви про забезпечення позову, у яких викладено додаткове обґрунтування своєї позиції.

Зокрема, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" зазначає, що на 10.12.2021 заплановано засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, серед порядку денного якого є питання про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

З Додатку до проекту відповідної постанови НКРЕКП вбачається намір регулятора здійснити коригування витрат у структурі тарифів у бік зменшення на загальну суму 37 124,17 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19.

Такий намір, за твердженням позивача, підтверджується також протоколом відкритого обговорення схваленого проєкту рішення НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські регіональні електромережі" із застосуванням стимулюючого регулювання» від 01.12.2021 №300-к/2021.

Однак позивач вважає, що постанова Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19 не містить жодних посилань на необхідність коригування витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські регіональні електромережі" у бік зменшення на суму 37 124,17 тис. грн.

При цьому позивач зауважує, що структура тарифів на послуги з розподілу електричної енергії була відкоригована постановою НКРЕКП від 10.09.2019 №1902, вимоги про визнання протиправною та скасування якої є предметом спору у цій справі. Отже, позивач вважає, що умови відсутності судового рішення, яким би була надана оцінка правомірності постанови НКРЕКП від 10.09.2019 №1902, відповідач не вправі здійснювати коригування структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

Позивач стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову і коригування в сторону зменшення витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2022 рік спричинить постійне недоотримання коштів позивачем, на які він розраховує з метою наповнення джерел фінансування та виконання інвестиційної програми та забезпечення дотримання стандартів якості електропостачання. Наведене, на переконання позивача, матиме істотні наслідки для нього, які неможливо буде компенсувати навіть у випадку прийняття судом рішення на його користь, недовиконання на цю суму Інвестиційної програми на 2021 рік, що в подальшому може стати підставою для застосування до позивача нових санкцій.

Водночас позивач вважає, що у разі прийняття судом у цій справі рішення про відмову у задоволенні позову НКРЕКП зможе у будь-який час прийняти постанову про коригування структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на спірні суми витрат, а тому стверджує, що наслідки можливих втрат позивача у разі незастосування заходів забезпечення позову значно переважають наслідки вжиття таких заходів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заперечувала проти заяви про забезпечення позову та повідомила, що наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини не свідчать про реальний характер загрози правам заявника до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання, внаслідок невжиття таких заходів, обставин, які б переважали пов`язані із цим наслідки, й могли істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

НКРЕКП вважає, що позивачем не наведено відомостей про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав позивача в такий мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.

Таким, чином, підстави вважати, що до вирішення справи по суті захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, на переконання відповідача, відсутні.

Також відповідач вважає, що забезпечення позову у справі № 320/5798/19 шляхом, визначеним позивачем, є намаганням втручання у дискреційні повноваження державного органу, оскільки відповідно до пункту 6 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку).

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 92270719) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, – навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень – 78022699).

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є вимоги про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП №1902 від 10.09.2019 в частині зменшення тарифу (структури тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом коригування витрат у сумі - 63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до п.2 постанови НКРЕКП від 06.09.2019 №1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Так, вказаною постановою було внесено зміни до постанови НКРЕКП від 11.12.2018 №1835 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «Київобленерго», зокрема, скориговані витрати у структурі тарифів на 63 329,47 тис. грн. відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06.09.2019 №1852, що підтверджується додатком до постанови.

У свою чергу, цієї постановою НКРЕКП від 06.09.2019 №1852 за результатом проведених заходів державного нагляду (контролю) на ПРАТ «Київобленерго» був накладений штраф у розмірі 510 000,00 грн. Пунктом 2 цієї постанови Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПрАТ “Київобленерго” шляхом його зміни в бік зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 63 329,47 гривень (без ПДВ).

Саме на виконання цього пункту постанови від 06.09.2019 №1852 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, була прийнята постанова №1902 від 10.09.2019, якою, власне, і була відкоригована структура тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" і саме ця постанова оскаржується у рамках цієї справи.

При цьому суд зауважує, що постанова НКРЕКП від 11.12.2018 №1835, до якої були внесені зміни постановою НКРЕКП від 10.09.2019 №1902, була чинною до моменту набрання чинності постановою НКРЕКП від 10.12.2019 №2678 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «Київобленерго».

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №320/5797/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020, було визнано протиправним та скасовано пункт 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1852 від 06.09.2019 року, а також зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з дня набрання судовим рішенням законної сили, при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів на розподіл електричної енергії Приватного акціонерного товариства “Київобленерго” збільшити тариф на розподіл електричної енергії Приватного акціонерного товариства “Київобленерго” на суму 63 329,47 тис. грн. (без ПДВ), на яку вказаний тариф був зменшений на виконання пункту 2 Постанови НКРЕКП № 1852 від 06.09.2019 року.

11.07.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1339, якою внесено зміни до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 №2678 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «Київобленерго» та, зокрема, відкориговано витрати у структурі тарифів на 26205 тис. грн.

Наведене вбачається з додатку до цієї постанови, у примітках до якої вказано, що коригування витрат здійснено відповідно до рішення суду у справі №320/5797/19 у бік збільшення на загальну суму 63 329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) протягом 29 місяців (у 2020 році сума становить 10 918,874 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), з розрахунку на 5 місяців сума становить 26 205,298 тис. грн.)).

Аналогічне коригування витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до рішення суду у справі №320/5797/19 відбулося і при встановленні позивачу таких тарифів постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2370, у зв`язку з прийняттям якої втратила чинність постанова НКРЕКП від 10.12.2019 №2678 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 11.07.2020 №1339).

Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19 було скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі № 320/5797/19 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

01 грудня 2021 року відбулося відкрите обговорення схваленого проєкту рішення НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із застосуванням стимулюючого регулювання, результати якого оформлені протоколом №300-к/2021 від 01.12.2021.

Зі вказаного протоколу вбачається, що заступник начальника Управління цінової та тарифної політики у сфері електроенергетики – начальник відділу методології та розрахунку тарифів Департаменту із врегулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП Небрат К. М. проінформувала, що постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1339 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2678» враховано коригування витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «Київобленерго» (за результатами загальних зборів акціонерів компанії назву змінено на ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») відповідно до рішення суду у справі №320/5797/19 у бік збільшення на загальну суму 63 329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) протягом 29 місяців (у 2020 році сума становить 10 918,874 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), у 2021 році становить 26 205,298 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість)), у 2022 році становить 26 205,298 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість)).

Водночас, враховуючи наявність постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 320/5797/19, ОСОБА_1 повідомила про відсутність у НКРЕКП підстав для збільшення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на суму 63 329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість). У зв`язку з цим, позитивна сума коригування доходу (витрат) 37 124,17 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), яка була врахована у структурі тарифів у 2020-2021 роках, підлягає врахуванню у 2022 році у структурі тарифів з від`ємним значенням.

При цьому, у протоколі зазначено, що представник ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» Протопопова І. М. стосовно озвученого рішення про коригування витрат Товариства у 2022 році зазначила, що постановою Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 320/5797/19 відмовлено ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у позові щодо визнання протиправною постанови НКРЕКП від 06.09.2019 № 1852 «Про накладення штрафу на ПРАТ «Київобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», пунктом 2 якої визначено переглянути тарифи у бік зменшення на суму 63 329,47 тис. грн. (без ЦЦВ).

Проте, безпосереднє зняття коштів зі структури тарифів на загальну суму 63 329,47 тис. грн. (без ПДВ) було здійснено постановою НКРЕКП від 10.09.2019 №1902, якою скориговано рівень тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «Київобленерго».

Провадження у справі № 320/5798/19 щодо визнання незаконною та скасування постанови НКРЕКП від 10.09.2019 № 1902 було призупинено 21.11.2019 до набрання чинності рішенням у судовій справі № 320/5797/19.

У зв`язку з цим ОСОБА_2 запропонувала НКРЕКП не здійснювати коригування витрат структури тарифів у 2022 році на суму 37 124,17 тис. грн. до прийняття остаточного рішення у справі № 320/5798/19 по суті.

Натомість результати розгляду вказаних пропозицій представника ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» протокол №300-к/2021 від 01.12.2021 не містить.

У свою чергу, на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, розміщений порядок денний засідання на 10 грудня 2021 року (https://www.nerc.gov.ua/agendas/10-grudnya-vidbudetsya-zasidannya-nkrekp-4), з пункту 13 якого вбачається розгляд питання про прийняття постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, зокрема, ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

33 сторінка матеріалів, які підлягають розгляду, містить додаток до проекту постанови НКРЕКП «Структура тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», примітка до якого містить інформацію про коригування доходу (витрат) відповідно до постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 320/5797/19 у бік зменшення на загальну суму 37 124,17 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Отже, з наведеного вбачається намір регулятора при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснити коригування витрат у структурі тарифів, з посиланням на те, що таке коригування здійснюється відповідно до постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 320/5797/19.

Натомість, суд погоджується з твердженням позивача про те, що постанова Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 320/5797/19 не містить жодних положень зобов`язувального характеру щодо Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, оскільки цією постановою було відмовлено у позові ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Отже, твердження НКРЕКП про необхідність врахування цієї постанови при встановленні тарифу на послуги з розподілу електричної енергії є непереконливими.

При прийнятті цієї постанови Верховний Суд виходив з того, що передбачене пунктом 2 постанови № 1852 рішення НКРЕКП є одним із основних способів виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто є заходом державного регулювання, а не санкцією, передбаченою ч. 2 ст. 22 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”. При цьому пункт 2 резолютивної частини Постанови № 1852, за твердженням Верховного Суду, містить рекомендації, які стосуються винятково структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП; є організаційно–розпорядчим актом внутрішнього–спрямованого змісту, не є індивідуальним актом, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушує, не передбачає для нього жодних обов`язків і обмежень.

На продовження цього висновку слід зазначити, що обов`язки і обмеження у ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» виникли саме у зв`язку з прийняттям НКРЕКП постанови від 10.09.2019 №1902, якою, власне, і була відкоригована структура тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом зменшення витрат на 63 329,47 тис. грн.

Оцінку правомірності цієї постанови НКРЕКП Верховний Суд у постанові від 24.11.2021 у справі № 320/5797/19 не давав, оскільки це є предметом спору у справі №320/5798/19, що розглядається.

Отже, оскільки дослідження правомірності постанови НКРЕКП від 10.09.2019 №1902 відбувається в рамках справи №320/5798/19, лише після набрання законної сили рішенням у цій справі можна буде зробити висновок про наявність або відсутність підстав для здійснення коригування витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Звідси, суд вважає обґрунтованими побоювання позивача стосовно того, що при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на засіданні НКРЕКП, яке заплановано на 10.12.2021, може відбутися коригування витрат у структурі тарифів на суми, які наразі є спірними та є предметом спору у судовому провадженні №320/5798/19, що потребує надання позивачеві тимчасового судового захисту.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити з дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення. Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з прав людини у своїй судовій практиці визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа “Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії” та “Libert проти Бельгії”).

У справі “Мікалефф проти Мальти” Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа “Меркіка та інші пороти Мальти”).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у вигляді можливого заподіяння збитків при здійсненні відповідачем коригування витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (під час встановлення тарифів) на суми, які первинно були визначені постановою НКРЕКП, що оскаржується в рамках цієї справи. Таким чином, покладаючи в основу встановлення тарифів факти, які оскаржуються у рамках судового провадження №320/5798/19, тобто є спірними, відповідач може завдати позивачеві шкоди у вигляді необґрунтованого зменшення тарифів (та, відповідно, недоотримання позивачем доходів) у разі, якщо правомірність позовних вимог у цій справі буде підтверджена. Так, у випадку задоволення позову у цій справі і визнання протиправною та скасування постанови від 10.09.2019 №1902, виконання рішення та приведення у відповідність тарифів на послуги з розподілу електричної енергії потребуватиме здійснення коригування структури тарифів та потягне за собою наслідки у вигляді необхідності вирішення питання щодо відшкодування позивачеві недоотриманих ним доходів. На переконання суду, вжиття заходів забезпечення позову та встановлення судової заборони на здійснення коригування витрат у структурі тарифів має запобігти таким наслідкам.

У свою чергу, у випадку відмови у задоволенні позову у цій справі, НКРЕКП не позбавлена можливості здійснити у подальшому відповідне коригування у структурі тарифів та обчислити при цьому втрати, які позивач повинен буде компенсувати шляхом здійснення такого коригування.

Так, відповідно до пункту 7.11 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05 жовтня 2018 року N 1175, при недотриманні ліцензіатом структури тарифу та/або невиконанні інвестиційної програми НКРЕКП може зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми.

Отже, негативні наслідки в разі ненадання тимчасового судового захисту, на переконання суду, переважатимуть наслідки вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд вважає, що обраний позивачем вид заходів забезпечення позову повністю узгоджується з приписами частини другої статті 151 КАС України, є співрозмірним із заявленими позовними вимогами і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову. При цьому вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

До того ж суд визнає непереконливими твердження відповідача про неможливість вжиття заходів забезпечення позову через пряму заборону, визначену Кодексом адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку).

Натомість, обраний позивачем спосіб забезпечення позову пов`язаний не із зупиненням рішення НКРЕКП, а із забороною регулятору здійснювати коригування витрат у структурі тарифів, що не є тотожними способами захисту, адже при цьому жодні перешкоди для встановлення тарифу відсутні і зупинення рішення НКРЕКП як таке не відбувається.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України” (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На підставі викладеного, дослідивши зміст заяви позивача та матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника, необхідність надання позивачеві тимчасового захисту з метою збереження існуючого становища на період розгляду справи, у зв`язку з чим вважає за доцільне заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські регіональні електромережі" здійснювати коригування витрат у структурі тарифів у бік зменшення на загальну суму 37 124,17 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, №1902 від 10.09.2019 та постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19.

При цьому суд вважає, що саме такий спосіб тимчасового захисту буде достатнім та ефективним, оскільки необґрунтованими є вимоги заявника про заборону НКРЕКП вчиняти будь-які дії щодо коригування витрат структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП №1852 від 06.09.2019, позаяк цією постановою, як було вказано вище, не здійснювалося коригування структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, оскільки таке коригування відбулося на підставі постанови НКРЕКП №1902 від 10.09.2019. Крім того, не є переконливими викладення позивачем своїх вимог в альтернативний спосіб, а саме: заборона НКРЕКП здійснювати коригування структури тарифів при розгляді проєкту постанови або при прийнятті постанови, позаяк матеріали справи свідчить, що проведення засідання з питання встановлення відповідних тарифів (згідно порядку денного та проекту постанови) заплановано регулятором на 10.12.2021.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

У судовому засіданні 09.12.2021 були проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Керуючись статтями 151, 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.

2. До набрання законної сили судовим рішенням у цій справі заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські регіональні електромережі" здійснювати коригування витрат у структурі тарифів у бік зменшення на загальну суму 37 124,17 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, №1902 від 10.09.2019 та постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Стягувач (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (ідентифікаційний код 23243188, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул.Київська, 2-Б).

5. Боржник (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код 39369133, місцезнаходження: 03057, м.Київ, вул. Смоленська, 19).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 09 грудня 2024 року.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 09.12.2021.

Суддя Дудін С.О.