Рішення № 101809327, 10.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року Справа № 280/8943/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача (Управління обслуговування громадян Мелітопольський відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) щодо грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення позивачу, та зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.07.2021 йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, однак у задоволенні заяви відмовлено. Позивач вважає відмову протиправною, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.09.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від Управління належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

19.10.2021 відповідач подав до суду документи на виконання ухвали суду від 28.09.2021 в частині витребування доказів та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та з посиланням на пункт 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV вказує, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «є» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), і мають страховий стаж, зокрема, для чоловіків - 35 років, на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Загальний страховий (трудовий)стаж позивача складає - 41 рік 10 місяців 27 днів. До страхового стажу включено всі періоди роботи по 31.03.2021 відповідно до наданих позивачем документів. Звертає увагу, що згідно записів в трудовій книжці та уточнюючої довідки №30 від 04.08.2021, позивач працював на посаді начальника пункту охорони здоров`я - лікар Аварійно-рятувальної частини в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області з 01.12.2020 по 24.06.2021. Ця установа не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909). Таким чином, у зв`язку і з тим, що установа Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області не передбачена Переліком №909, право на отримання (виплату) грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення, у позивача відсутнє. Просить у задоволенні позову відмовити.

01.11.2021 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, з підстав зазначених у позовній заяві. Звернув увагу на те, що Аварійно-рятувальна частина в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області відноситься до Переліку №909. Станом на день досягнення пенсійного віку на загальних підставах, позивач мав спеціальний трудовий стаж більше 35 років та працював в установі державної форми власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону Закон №1788-XII і до цього не отримував будь-яку пенсію.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

З 24.06.2021 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, на час виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в Управлінні.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.08.2021 про призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV (а.с.84,85).

Рішенням відповідача №270 від 19.08.2021 відмовлено у призначенні спірної допомоги. У рішенні зазначено, що відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Згідно із записами в трудовій книжці та уточнюючої довідки №30 від 04.08.2021 ОСОБА_1 з 26.11.2020 по 24.06.2021 (день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26) працює на посаді начальника пункту охорони здоров`я - лікар аварійно-рятувальної частини в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області. Ця установа не передбачена Переліком №909. Отже права на виплату грошової допомоги ОСОБА_1 підстав не має (а.с.83).

Крім того, на відповідне звернення позивача від 06.09.2021, Управління листом від 08.09.2021 повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком з 24.06.2021 згідно із Законом №1058-ІV. Загальний страховий (трудовий) стаж, на даний час, складає - 41 рік 10 місяців 27 днів. В страховий стаж включено всі періоди роботи по 31.03.2021 відповідно до наданих документів. Спеціальний стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, складає - 35 років 0 місяців 22 дні. Згідно з записами в трудовій книжці та уточнюючої довідки №30 від 04.08.2021, з 01.12.2020 по 24.06.2021р. (день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV) ОСОБА_1 працював на посаді начальника пункту охорони здоров`я - лікар аварійно-рятувальної частини в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуації України в Запорізькій області. Ця установа не передбачена Переліком №909. Отже, права на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 не має (а.с.34).

Вважаючи, що право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV порушене відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-1V передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком №909.

Пунктом 5 вказаного Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

З аналізу наведених норм законодавства можна дійти висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі №466/5637/17.

Зі змісту рішення відповідача №270 від 19.08.2021 слідує, що єдиною підставою для відмови у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій стало те, що позивач на день досягнення пенсійного віку відповідно до Закону №1058-IV (24.06.2021) працював в установі, яка не передбачена Переліком №909.

Так, з матеріалів справи, зокрема, з трудової книжки ОСОБА_1 та довідки Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області від 04.08.2021 №30 слідує, що позивач у період з 01.12.2020 по 24.06.2021 працював на посаді начальника пункту (лікар) охорони здоров`я аварійно-рятувальної частини (с.Семенівка, Мелітопольського району) Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області (а.с.15, 32).

Відповідно до Типового положення про Пункт охорони здоров`я (здоровпункт) органів (підрозділів) цивільного захисту, професійних аварійно-рятувальних служб і формувань, державних підприємств сфери управління МНС, затвердженого наказом МНС України від 07.08.2009 №552, пункт охорони здоров`я є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я сфери управління МНС, який створюється в складі органів і підрозділів МНС, чисельністю від 100 до 600 осіб для організації та надання медико-санітарної допомоги з однієї або декількох основних лікарських спеціальностей хворим та проведення комплексу профілактичних заходів з попередження і зниження захворюваності, інвалідності і смертності, раннього виявлення захворювань.

Відповідно до пункту 1.2. розділу І «Лікувально-профілактичні заклади» Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385 (далі - Переліку №385), до лікарняних закладів належать амбулаторно-поліклінічні заклади.

У свою чергу, за змістом вищевказаного пункту Переліку №385, до амбулаторно-поліклінічних закладів належать, зокрема, пункт охорони здоров`я (здоровпункт).

Відповідно до Переліку №909 до закладів і установ охорони здоров`я та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, відносяться, зокрема, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) амбулаторно-поліклінічних закладів.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що позивач станом на час призначення пенсії за віком займав посаду в установі, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, що свідчить про безпідставність відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 спірної грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

В контексті вищенаведеного суд звертає увагу, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.03.2020 у справі №175/4084/16-а(2-а/175/86/16), отримання грошової допомоги у розмірі десятимісячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-IV, визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Суд зазначає, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій в першу чергу пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IVбудь-якого іншого виду пенсії.

З огляду на встановлені обставини справи, наявність у позивача спеціального стажу роботи (35 років 0 місяців 22 дні) на час призначення пенсії за віком, а також неотримання до моменту виходу на пенсію за віком будь-якого іншого виду пенсії Управління не заперечує.

При цьому, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-1V та пунктом 5 вказаного Порядку №1191 умову для отримання грошової допомоги - вихід на пенсію з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону №1788-XII, не слід ототожнювати з фактичним перебуванням особи на вказаних посадах у момент виходу на пенсію за віком.

Відсутність факту перебування особи на день досягнення пенсійного віку за Законом №1058-IV на посаді, що дає право на отримання пенсії за вислугу років, не може нівелювати право особи на отримання спірної грошової допомоги за наявності спеціального страхового стажу та факту неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Відповідно до п.52, 56 рішення ЄСПЛ від 14.20.2010 у справі «Щокін проти України» тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France» №17862/91), у справі «Вєренцов проти України» №20372/11).

Підсумовуючи вищенаведене у сукупності суд доходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України, у зв`язку з чим порушене право позивача на отримання спірної грошової допомоги підлягає поновленню шляхом зобов`язання Управління призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання протиправною відмови відповідача щодо призначення спірної допомоги, суд зазначає що за встановленими обставинами справи порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправного рішення відповідача №270 від 19.08.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, у зв`язку з чим належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №270 від 19.08.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, у відповідності із положеннями пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, у відповідності із положеннями пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 10.12.2021.

Суддя М.О. Семененко