Рішення № 101809305, 10.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2021 року (10:00)Справа № 280/8307/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецсплав» (69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 5, код ЄДРПОУ 32068473) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецсплав» (далі - третя особа), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №083950008992 від 25.03.2021 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача період роботи з 28 листопада 2005 року до 08 жовтня 2010 року, під час роботи на посаді старшого майстра плавильного цеху виробництва феросплавів, на ТОВ «Запоріжспецсплав», зі шкідливими умовами праці по пільговому стажу за Списком № 1;

зобов`язати призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 22.03.2021 та провести її виплату.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 28 листопада 2005 року та до 08 жовтня 2010 року працював на посаді старшого майстра плавильного цеху виробництва феросплавів, на ТОВ «Запоріжспецсплав», зі шкідливими умовами праці по пільговому стажу за Списком № 1. Зазначений факт підтверджується відповідним записом у трудовій книжці. По досягненню п`ятдесятирічного віку, позивач звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії за Списком № 1. Однак рішенням відповідача № 083950008992 від 25.03.2021 позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком № 1, на підставі п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. Також, відповідачем запропоновано звернутись на ТОВ «Запоріжспецсплав», з метою отримання уточнюючої довідки за період роботи з 28 листопада 2005 року до 08 жовтня 2010 року відповідно до ст.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 за № 637. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки факт наявності пільгового стажу роботи на ТОВ «Запоріжспецсплав» підтверджується відомостями трудової книжки позивача. Зауважує, що позивач звертався до ТОВ «Запоріжспецсплав» із заявою про отримання вищевказаної уточнюючої довідки, однак ТОВ «Запоріжспецсплав» не надано позивачу зазначеною довідки з невідомих йому причин. Окрім того, з метою тримання зазначеної довідки, на адресу ТОВ «Запоріжспецсплав» скеровано адвокатський запит, з вимогою надання позивачу необхідної йому довідки, але у відповіді на адвокатський запит, також була відмова. Зазначені факти змушують позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів. З посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17 позивач зазначає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, і трудова книжка позивача оформлена належним чином, а відтак відповідач протиправно не врахував вказані періоди роботи з 28 листопада 2005 року до 08 жовтня 2010 року, під час роботи на посаді старшого майстра плавильного цеху виробництва феросплавів, на ТОВ «Запоріжспецсплав» зі шкідливими умовами праці по пільговому стажу за Списком № 1. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 11.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

04.11.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 63907), в якому зазначає, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 22.03.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розглянувши заяву та надані документи, відповідачем встановлено, що страховий стаж позивача складає 25 років 01 місяць 11 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком № 1 (підтверджений довідками про пільговий характер робіт та з урахуванням атестації робочих місць) - 06 років 06 місяців 11 днів. Згідно наданих позивачем документів прийнято рішення від 25.03.2021 №083950008992 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 - 10 років, наявність якого дає право на пенсію за віком після досягнення 50 років. Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 28.11.2005 по 08.10.2010 в ТОВ «Запоріжспецсплав» відповідач зауважує, що відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, у яких має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Оскільки, позивачем не надано уточнюючої довідки про підтвердження пільгового характеру робіт, роботу повний робочий день в пільгових умовах та результати атестації робочих місць в 2010 році, тому відповідач позбавлений можливості самостійно визначити пільговий стаж позивача з 28.11.2005 по 08.10.2010 в ТОВ «Запоріжспецсплав». Таким чином, відповідач діяв у відповідності до діючого законодавства, вірно визначив пільговий стаж роботи позивача, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Письмових пояснень по суті предмету спору від представника третьої особі не надходило.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

22.03.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області № 083950008992 від 25.03.2021 відмовлено позивачу в призначенні пенсії згідно п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку, оскільки зазначеною статтею право на призначення пенсії по Списку №1 мають чоловіки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років. з них не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1. Працівникам, які не мають зазначеного вище стажу робіт із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний певний рік такої роботи. Відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 1 місяць 11 днів. Пільговий стаж по Списку № 1 складає 6 років 6 місяців 11 днів. Не враховано до страхового стажу період навчання оскільки період навчання у трудовій книжці зазначено некоректно, а також надан перелік атестації в якому не можливо з`ясувати до якого підприємства та до якого наказу він належить, необхідно надати перелік до наказу про результати атестації робочих місць від 15.05.2000 №261, у зв`язку з чим період з 17.06.2004р по 16.11.2004 до пільгового стажу не зараховано. Зазначені періоди потребують уточнення.

Повідомленням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 31.03.2021 № 0800-0209/8/23156, позивача повідомлено про прийняття рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

З метою отримання уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з представник позивача звертався із адвокатським запитом до ТОВ «Запоріжспецсплав», однак листом ТОВ «Запоріжспецсплав» від 16.04.2021 № 1604/21-1 представнику позивача відмовлено у наданні запитуваних документів, у зв`язку із відсутністю надання згоди позивача на поширення щодо нього конференційної інформації.

Вважаючи рішення відповідача №083950008992 від 25.03.2021 щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Судом встановлено, що між сторонами спірним у даній справі є питання зарахування/не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 28 листопада 2005 року та до 08 жовтня 2010 року на посаді старшого майстра плавильного цеху виробництва феросплавів на ТОВ «Запоріжспецсплав».

Так, відповідно до наданої до матеріалів справи трутового книжки позивача НОМЕР_2 , судом встановлено, що позивач з 28 листопада 2005 року по 08 жовтня 2010 року працював на посаді старшого майстра плавильного цеху виробництва феросплавів на ТОВ «Запоріжспецсплав» (записи 14-15).

При цьому, суд зазначає, що трудова книжка позивача за період роботи з 28 листопада 2005 року по 08 жовтня 2010 року не містить відомостей про те, що посада відноситься до тих, що надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема щодо зайнятих посад, характеру виконуваної роботи трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.07.2019 у справі № 336/3067/17.

У відповідності до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).

За приписами п. 10 цього ж Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

При цьому, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

Пунктом 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, встановлено, що у графі 3 трудової книжки пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - у відповідності з найменуваннями посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців, або у відповідності зі штатним розкладом.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, встановлено, що у графі 3 трудової книжки «Відомості про роботу» пишеться: «прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Суд звертає увагу, що даних трудової книжки у даному випадку недостатньо, оскільки пільгова пенсія призначається працівникам за умови їх зайнятості на відповідних роботах повний робочий день, що необхідно встановити.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, в ній відсутні відомості, які б свідчили про зайнятість позивача у період роботи на зазначеному підприємстві повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. В трудовій книжці позивача також відсутні відомості щодо найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за спірний період його роботи.

Тобто, відомості про роботу позивача у період з 28 листопада 2005 року по 08 жовтня 2010 року на ТОВ «Запоріжспецсплав» зазначені у його трудовій книжці (запис 14-15) не можуть підтвердити факт його роботи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Наявність у трудовій книжці періоду роботи та посади позивача на ТОВ «Запоріжспецсплав» не свідчить про наявність у позивача права на зарахування спірного періоду до пільгового стажу, оскільки не звільняє від врахування інших умов встановлених статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідних для зарахування спірного періоду до пільгового стажу.

Водночас, наявні в матеріалах справи документи не підтверджують зайнятість позивачки повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 1, тоді як підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте, у разі відсутності в ній необхідних записів, подання уточнюючої довідки є обов`язковим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 337/1297/17.

Уточнюючу довідку із зазначенням характеру виконуваної роботи, віднесення даної професії до Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії та інформації про зайнятість на роботах із шкідливими умовами праці повний робочий день позивачем до суду не надано.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відмови роботодавця надати його працівнику довідку, яка підтверджує пільгових характер роботи, така особа в має можливість скористатись своїм правом на судовий захист у іншому процесі (цивільному), пред`явивши позов до Товариства щодо видачі відповідної довідки.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.07.2019 у справі № 336/3067/17. Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у вищезазначеному рішенні зазначила, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідно підтвердити пільговий характер умов праці, уточнюючою довідкою підприємства, саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив у зарахуванні позивачу до пільгового стажу період роботи з 28 листопада 2005 року по 08 жовтня 2010 року на ТОВ «Запоріжспецсплав», оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки про характер виконуваної роботи, доказів щодо віднесення посад, на яких працював позивач до Списків посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а відомості про роботу позивача у період його роботи на відповідних підприємствах, зазначені у його трудовій книжці, не підтверджують факт його роботи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та на сам перед віднесення цих посад до Списків посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Однак, позивач не позбавлений права звернутись до відповідача, надавши такі документи.

При розгляді справи по суті, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецсплав» (69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 5, код ЄДРПОУ 32068473) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.12.2021.

Суддя Ю.В. Калашник