Рішення № 101809230, 10.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року Справа № 160/22955/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. від 27.10.2021 про накладення штрафу на Дніпропетровську обласну прокуратуру у виконавчому провадженні ВП №66943299.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана постанова, на думку позивача, не відповідає фактичним обставинам справи та винесена з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки судове рішення Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/16232/20 фактично виконано Дніпропетровською обласною прокуратурою 27.10.2021. Даний факт, як зазначає позивач, підтверджується копіями платіжних доручень та копією постанови про відкриття виконавчого провадження з відповідною відміткою ГУ ДКС України у Дніпропетровській області. Позивач зазначає, що затримка виконання рішення на 2 дні обумовлена тим, що платежі за всіма платіжними дорученнями по всіх рахунках Дніпропетровської обласної прокуратури були зупинені за виконавчим листом у справі №160/15257/20. Таким чином, позивач вважає, що несвоєчасне виконання рішення суду у справі №160/16231/2 зумовлено об`єктивними причинами, а отже, на його думку, відсутні підстави для накладення штрафу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача до суду надійшли копія матеріалів виконавчого провадження та відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позову, оскільки станом на 27.10.2021 у державного виконавця була відсутня інформація щодо виконання боржником рішення суду.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №160/16231/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячної заробітної плати станом на день його звільнення. Зобов`язано Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати, станом на день його звільнення. Стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 один розмір середньомісячного заробітку, що існував на день його звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 27.09.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №160/16231/20, якою зобов`язано боржника - Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати, станом на день його звільнення.

Судом встановлено, що Дніпропетровською обласною прокуратурою платіжним дорученням від 21.10.2021 №3192 здійснено виплату вихідної допомоги при звільненні на виконання рішення суду у справі №160/16231/20. На вказаному платіжному дорученні міститься відмітка ГУ ДКС України у Дніпропетровській області з відміткою «Оплачено, проведено банком 27.10.2021».

Аналогічна відмітка ГУ ДКС України у Дніпропетровській області міститься також на копії постанови від 27.09.2021 про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що платежі за всіма платіжними дорученнями по всіх рахунках Дніпропетровської обласної прокуратури були зупинені на підставі п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, що підтверджується листами ГУ ДКС України у Дніпропетровській області від 16.07.2021 №07-32-06/11383, від 12.08.2021 №07-32-06/13167, від 31.08.2021 №07-32-06/14155, від 20.09.2021 №07-32-06/15590, від 05.10.2021 №07-32-06/16404.

Проте, відповідачем 27.10.2021 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин боржником рішення суду.

Вважаючи таку постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404 «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 13 Закону №1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404 на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону №1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно з частиною 2 статті 63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За приписами статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк. При цьому, обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Встановлені у даній справі обставини свідчать, що рішення суду боржником виконано, проте його несвоєчасність виконання зумовлена об`єктивними обставинами, які не залежали від боржника, а саме; проведенням ГУ ДКС України у Дніпропетровській області безспірного стягнення коштів з рахунків відповідача.

Крім того, Дніпропетровською обласною прокуратурою було вжито заходів щодо повідомлення державного виконавця про наявність поважних причин несвоєчасного судового рішення у встановлені строки.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в даному спорі виступає не як суб`єкт владних повноважень, при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2 270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №3623 від 18.11.2021 (міститься в матеріалах справи).

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Дніпропетровської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. від 27.10.2021 про накладення штрафу на Дніпропетровську обласну прокуратуру у виконавчому провадженні ВП №66943299.

Стягнути на користь Дніпропетровської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська