Рішення № 101806152, 09.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Київ № 826/14428/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем»до третя особа: Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «СпецБуд-Плюс»провизнання протиправним та скасування приписів та постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносистем» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43, приміщення 61; код ЄДР: 30726586) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати припис ДАБІ України від 06.08.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт на будівництві комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у місті Києві;

визнати протиправним та скасувати припис ДАБІ України від 06.08.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, на будівництві комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у місті Києві;

визнати протиправною та скасувати постанову ДАБІ України від 21.08.2018 № 001/40-202-10/5794-18 про накладення на ТОВ «Техносистем» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 165 690,00 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову ДАБІ України від 21.08.2018 № 002/40-202-10/5795-18 про накладення на ТОВ «Техносистем» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 165 690,00 грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних приписів та постанов, з огляду на наступне.

Так, 26.12.2016 між ТОВ «Спецбуд-Плюс» (підрядник) (третя особа) та ТОВ «Техносистем (субпідрядник) (позивач) було укладено договір субпідряду № 62, предметом якого є обов`язок субпідрядника на умовах договору та згідно чинного законодавства, за завданням підрядника на свій ризик виконати та здати в експлуатацію системи протипожежного захисту у складі: системи протипожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуації людей, системи протипожежної автоматики території будівництва об`єкту «Комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі міста Києва житловий будинок № 2 (Паркінг)».

При цьому, заявник зазначає, що ТОВ «Техносистем» в передбаченому законом порядку отримало ліцензію Державного Департаменту пожежної безпеки МНС України Серія АГ № 595317 від 24.06.2011 на проектування, монтаж, технічне вслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об`єктів, а саме:

- монтаж систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень на об`єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки;

- технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу ~ управління евакуацію людей;

- монтаж, технічне обслуговування систем протидимного захисту на об`єктах з високим, середнім та не значним ступенем ризику щодо пожежної безпеки;

- проектування систем пожежогасіння (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні) пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, протидимного захисту, передавання тривожних сповіщень пристроїв блискавкозахисту, вогнезахисного обробляння на об`єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки;

- монтаж, технічне обслуговування систем пожежогасіння (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні) на об`єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки.

Крім зазначеного позивач додає, що ТОВ «Техносистем» має ліцензію Держаної архітектурно-будівельної інспекції України від 30.01.2017 № 5-Л «Господарська діяльність з будівництва об`єктів IV і V категорій складності».

Наголошує, що ТОВ «Техносистем» при виконанні робіт з монтажу та налагодженні систем протипожежного захисту у складі: системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацію людей, системи протипожежної автоматики на об`єкті будівництва «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва житловий будинок № 2 (паркінг)», застосовувало кабельно-провідникову продукцію, яка відповідала та відповідає державним нормам, стандартам, технічним умовам, що підтверджується Сертифікатами відповідності та Протоколами, наданими виробником, в саме: сертифікатом відповідності продукції UA 1.016.0020213-17, сертифікатом відповідності № 1.016.0020213-17 з додатками, протоколом № 3/С-КЛ-17 від 01.12.2017, протоколом № 82-15 від 11.12.2015 та протоколом № 83-15 від 11.12.2015.

Відтак, на думку позивача, враховуючи наявність наведених вище сертифікатів відповідності та протоколів, які надані виробником, у ТОВ «Техносистем» не має жодних підстав не застосовувати вказану продукцію на об`єкті будівництва «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва житловий будинок № 2 (паркінг)», а саме факт наявності у виробника документів, що підтверджують відповідність товару державним нормам, стандартам та технічним умовам, виключає наявність підстав для не застосування Товариством такої продукції.

Позивач також звертає увагу, що на об`єкті будівництва прокладено саме кабельну лінію, яка пройшла сертифікацію відповідну до ДСТУ Б В. 1.1-11 та відповідає вимогам п. 4.36 «ж» ДБН В.2.5-23 (Р90), що підтверджується відповідним протоколом № 83-15 від 11.12.2015.

За твердженням позивача, ним взагалі не було отримано направлення щодо проведення планового (позапланового) заходу щодо здійснення позапланової перевірки на будівництві «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва житловий будинок № 2 (паркінг)».

Також додає, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією було порушено процедуру проведення перевірки, оскільки відповідачем не надано доказів, що головний інспектор будівельного нагляду відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ДАБІ України Скляров О.С. та Агапін В.В. є посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, які мають повноваження відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 553, проводити державний архітектурно-будівельний контроль у порядку проведення позапланової перевірки, а також, не надано копії посвідчення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також не надано пояснень, на якій підставі вказані особи проводили позапланову перевірку.

Позивач також звертає увагу суду на те, що в протоколах перевірки заначено, що перевірку проводила одна особа, і саме головний інспектор будівельного нагляду відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ДАБІ України Скляров О.С., яка і підписала протоколи, а у приписах від 06.08.2018 року зазначено, що перевірку проводило дві особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які і підписали приписи.

Відтак, за висновком позивача, оскаржувані припис та постанови прийняті з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати оскаржувані припис та постанови.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві відповідач зазначає, що 21.03.2018 на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшла вимога Київської місцевої прокуратури № 9 від 20.03.2018 №4854-16 (вх. № 40-5965) стосовно ініціювання вжиття заходів щодо контролю відповідності будівельних матеріалів, що були використані під час будівництва вищевказаних об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством та усунення виявлених порушень, у зв`язку з чим, на підставі вказаної письмової вимоги наказом від 24.04.2018 № 508 Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду доручено провести позапланову перевірку на об`єктів «Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена. 32 у місті Києві». Суб`єкти містобудування: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-плюс», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносистем».

На виконання вищевказаного наказу, було видано направлення для проведення позапланового заходу від 24.04.2018 № 40-20/005/508-18.

Додає, що відповідно до пункту 7 Порядку № 533 головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Держархбудінспекції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 24.04.2018 по 08.05.2018 здійснювались заходи, спрямовані на проведення позапланової перевірки об`єкта «Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі АДРЕСА_1 », зокрема, як стверджує відповідач, було здійснено виїзд на об`єкт, однак, зважаючи на те, що уповноважені представники суб`єкта містобудування були відсутні на об`єктів, провести перевірку не вдалося.

Пояснює, що зважаючи на зазначене, відповідно до підпункту 8 пункту 11 Порядку № 553 були зроблені письмові запити з питань, що стосуються предмету перевірки. Необхідні для проведення перевірки документи були отримані Держархбудінспекцією 08.05.2018, тобто в останній день перевірки, у зв`язку з чим наказом Держархбудінспекції від 22.05.2018 № 639 «Про проведення позапланової перевірки» строк проведення перевірки було продовжено на два дні.

06.08.2018 на підставі вищевказаної письмової вимоги Київської місцевої прокуратури № 9 від 20.03.2018 № 4854-16, наказу Держархбудінспекції про проведення позапланової перевірки від 22.05.2018 № 639 та виданого на їх основі направлення від 03.08.2018 № 40-20/214-02 головними інспекторами будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції Агапіним В.В. та ОСОБА_1 була проведена позапланова перевірка дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у місті Києві», в ході проведення якої встановлено:

«Товариство з обмеженою діяльністю «Техносистем» здійснює господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, а саме - виконує роботи з монтажу та налагодження систем протипожежного захисту у складі: системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протипожежної автоматики об`єкту будівництва класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки) «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена. 32 у Шевченківському районі міста Києва. Житловий будинок № 2 (Паркінг)» (підстава - договір субпідряду від 26.12.2016 № 62), без отримання в установленому порядку ліцензії з відповідним переліком видів робіт, що надає право виконувати роботи на об`єктах класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки).

На час виконання робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» наявні ліцензії за №2012021191 від 29.02.2012, № 2013024042 від 22.12.2015 та 2013034115 від 30.01.2017, якими визначений перелік видів робіт провадження підприємством господарської діяльності з будівництва об`єктів лише класу наслідків СС2 - середні наслідки (IV категорія складності).

При виконання робіт з монтажу та налагодження систем протипожежного захисту у складі: системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протипожежної автоматики об`єкту будівництва класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки) «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі міста Києва. Житловий будинок № 2 (Паркінг) Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносистем» застосовує кабельно-провідникову продукцію, зокрема кабелі:

- Dortmund cable LLC 0.6/1 kV (N) HXH FE 180/E30 2x1.5 mm2 ПБ 123222280, 0001, 2016;

- Dortmund cable LLC JE-H (St) H...Bd FE 180/E90 2x2.5 mm2 ПБ 123222280, 0001, 2017;

- Dortmund cable LLC 0.6/1 kV (N) HXH FE 180/E30 2x1.5 mm2 ПБ 123222280, 0001, 2017;

які не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, що підтверджуються Протоколом контрольних випробувань кабелю на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму за ДСТУ 4809:2007 від 06.03.2018 № 4/КЛ-18, виконавчого Випробувальним центром ТОВ «Тест».

У зв`язку з чим і були сформовані оскаржувані приписи та постанови.

Підсумовуючи викладене, відповідач наголосив на безпідставності заявлених позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач зазначив повторно зазначив, що ТОВ «Техносистем» в передбачено законодавством порядку отримало ліцензію Департаменту пожежної безпеки МНС України серія АГ № 595317 від 24.06.2011 на проектування, монтаж технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та системи опалення, оцінка протипожежного стану об`єктів.

Також додає, що ТОВ «Техносистем» має ліцензію Держаної архітектурно-будівельної інспекції України від 30.01.2017 № 5-Л «Господарська діяльність з будівництва об`єктів IV і V категорій складності».

При цьому, у відповіді на відзив позивачем викладені ті самі обставини, що і у позовній заяві, на підставі яких позивач і просить суд задовольнити позовні вимоги.

Третя особа пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надала.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2018 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.

Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 25.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказана ухвала була надіслана, зокрема, і на адресу третьої особи та отримана третьою особою 02.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0105102340724 (том 1 а.с. 171).

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26.12.2016 між ТОВ «СпецБуд-Плюс» (Підрядник) (третя особа) та ТОВ «Техносистем» (Субпідрядник) (позивач) було укладено договір субпідряду № 62 (том 1 а.с. 37-44), відповідно до умов якого Субпідрядник зобов`язається на умовах Договору та згідно з вимогами чинного законодавства за завданням Підрядника на свій ризик виконати та здати Підряднику у встановлений Договором строк роботи з монтажу, налагодження та введення в експлуатацію систем протипожежного захисту у складі: системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протипожежної автоматики території будівництва об`єкту «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва. Житловий будинок № 2 (Паркінг)».

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі письмової вимоги Київської місцевої прокуратури № 9 від 27.03.2018 № 40-5965 та службової записки директора Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ОСОБА_4 від 23.04.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ від 24.04.2018 № 508 «Про проведення позапланової перевірки» (том 1 а.с. 185), яким Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції наказано провести позапланову перевірку на об`єкті «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва. Суб`єкти містобудування ТОВ «СпецБуд-Плюс», ТОВ «Техносистем» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

На підставі наказу ДАБІ від 24.04.2018 № 508 виписано направлення від 24.04.2018 № 40-20/005/508-18 для проведення позапланового заходу (том 1 а.с. 186-187), яким головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції Склярова О.С. та головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції Чучмій А.В. направлено на проведення позапланової перевірки на об`єкт Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва. Строк дії направлення з 24.04.2018 до 08.05.2018.

24.04.2018 Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції на адресу ТОВ «СпецБуд-Плюс» та ТОВ «Техносистем» було направлено лист № 40-20/24.04.18/01 щодо надання документів та матеріалів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (том 1 а.с. 188-189).

Наказом ДАБІ від 22.05.2018 № 639 «Про проведення позапланової перевірки» (том 1 а.с. 190) Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції продовжено на два робочі дні строки проведення позапланової перевірки на об`єкт «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва.

03.08.2018 ДАБІ виписано направлення № 40-20/214-028 для проведення позапланового заходу (том 1 а.с. 191-192), яким головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції Склярова О.С. та головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції Агапіна В.В, направлено на проведення позапланової перевірки на об`єкт Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва. Строк дії направлення з 06.08.2018 до 07.08.2018.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 40-20/214-02 (том 1 а.с. 193-207), в якому зазначено строк проведення перевірки: початок 24.04.2018 о 14:00 год. та завершення 06.08.2018 о 09.30 год.

При цьому, у вказаному акті зафіксовано порушення, а саме:

«Товариство з обмеженою діяльністю «Техносистем» здійснює господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, а саме - виконує роботи з монтажу та налагодження систем протипожежного захисту у складі: системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протипожежної автоматики об`єкту будівництва класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки) «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена. 32 у Шевченківському районі міста Києва. Житловий будинок № 2 (Паркінг)» (підстава - договір субпідряду від 26.12.2016 № 62), без отримання в установленому порядку ліцензії з відповідним переліком видів робіт, що надає право виконувати роботи на об`єктах класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки).

На час виконання робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» наявні ліцензії за №2012021191 від 29.02.2012, № 2013024042 від 22.12.2015 та 2013034115 від 30.01.2017, якими визначений перелік видів робіт провадження підприємством господарської діяльності з будівництва об`єктів лише класу наслідків СС2 - середні наслідки (IV категорія складності).

При виконання робіт з монтажу та налагодження систем протипожежного захисту у складі: системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протипожежної автоматики об`єкту будівництва класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки) «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі міста Києва. Житловий будинок № 2 (Паркінг) Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносистем» застосовує кабельно-провідникову продукцію, зокрема кабелі:

- Dortmund cable LLC 0.6/1 kV (N) HXH FE 180/E30 2x1.5 mm2 ПБ 123222280, 0001, 2016;

- Dortmund cable LLC JE-H (St) H...Bd FE 180/E90 2x2.5 mm2 ПБ 123222280, 0001, 2017;

- Dortmund cable LLC 0.6/1 kV (N) HXH FE 180/E30 2x1.5 mm2 ПБ 123222280, 0001, 2017;

які не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, що підтверджуються Протоколом контрольних випробувань кабелю на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму за ДСТУ 4809:2007 від 06.03.2018 № 4/КЛ-18, виконавчого Випробувальним центром ТОВ «Тест».

Як зазначено в акті перевірки (том 1 а.с. 205) від підписання акту директор ТОВ «Техносистем» відмовився 06.08.2018, а також здійнено запис про отримання директором ТОВ «Техносистем» копії акту перевірки 06.08.2018.

Разом з тим, на підставі зазначено акту перевірки ДАБІ видано припис від 06.08.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (том 1 а.с. 208-210), яким від ТОВ «Техносистем» вимагається:

1) протягом двох календарних місяців з дня отримання цього припису усунути порушення щодо відсутності ліцензії з відповідним переліком видів робіт, що надає право виконувати роботи на об`єктах класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки);

2) протягом одного календарного місяця від дня отримання цього припису забезпечити зміну кабелів Dortmund cable LLC 0.6/1 kV (N) HXH FE 180/E30 2x1.5 mm2 ПБ 123222280, 0001, 2016; Dortmund cable LLC JE-H (St) H...Bd FE 180/E90 2x2.5 mm2 ПБ 123222280, 0001, 2017 та Dortmund cable LLC 0.6/1 kV (N) HXH FE 180/E30 2x1.5 mm2 ПБ 123222280, 0001, 2017 в системах протипожежного захисту у складі системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протипожежної автоматики об`єкту будівництва класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки) «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі міста Києва. Житловий будинок № 2 (Паркінг)» на кабелаьно-провідникову продукцію, що відповідає державним норма, стандартам, технічним умовам.

Також 06.08.2018 ДАБІ видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт (том 1 а.с. 211-212), яким від ТОВ «Техносистем» вимагається: зупинити виконання робіт з монтажу та налагодження систем протипожежного захисту у складі: системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацію людей, системи протипожежної автоматики на об`єкті будівництва класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки) «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі міста Києва. Житловий будинок № 2 (Паркінг)» негайно по отриманню цього припису і до усунення зазначеного порушення у повному обсязі.

Копії зазначених приписів отримано директором ТОВ «Техносистем» ОСОБА_5 06.08.2018, про що свідчать підписи останнього проставленого на зазначених приписах.

Крім того, 06.08.2018 посадовою особою ДАБІ, а саме: головним інспектором будівельного нагляду відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ДАБІ України ОСОБА_1 також сформовано протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том 1 а.с. 213-215), в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 21.08.2018 о 14:15 год. У протоколі зафіксовано, що другий примірник протоколу отримав директор ТОВ «Техносистем» ОСОБА_5 06.08.2018, а також зазначено, що пояснення, зауваження та заперечення щодо перевірки будуть надані під час слухання справи 21.08.2018.

Надалі, 21.08.2018 посадовими особами ДАБІ України прийнято постанову № 001/40-202-10/5494-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том 1 а.с. 219-221), яким ТОВ «Техносистем» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 165690,00 грн.

Також, 21.08.2018 посадовими особами ДАБІ України прийнято постанову № 002/40-202-10/5795-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том 1 а.с. 222-224), яким ТОВ «Техносистем» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 165690,00 грн.

Примірними вказаних постанов було отримано представником ТОВ «Техносистем» 21.08.2018.

Позивач вважаючи протиправним спірні приписи та постанови, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

До органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю нагляду, окрім інших, відносяться центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органи державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 1 ст. 6 Закону).

Пунктом 6 частини 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, серед іншого здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно п. 7 вищезазначеного Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Згідно ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 3 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону.

Частина 3 статті 6 Закону № 877-V передбачає, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 4 статті 6 Закону № 877-V строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, за умови дотримання процедури призначення перевірки та оформлення документів, що їй передують, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу до об`єктів.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

При цьому, у відповідності до абз. 2 п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок №244).

Згідно з пунктом 2 цього ж Порядку № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з пунктами 4-7 Порядку № 244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності декількома суб`єктами містобудування штраф накладається на кожного з них.

Накладення на суб`єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, посадових осіб такого суб`єкта, до службових обов`язків яких належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Притягнення суб`єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів державного-архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб`єктами містобудування вимог законодавства при здійсненні будівельних робіт та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

1) призначення позапланової перевірки за наявності вичерпних, визначених Законом та Порядком № 553 підстав;

2) ознайомлення суб`єкта містобудування з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду; забезпечення прав суб`єкта містобудування на участь в перевірці.

Від виконання обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю ознайомити суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль з позаплановою перевіркою залежить подальша реалізація прав та обов`язків суб`єкта щодо якого здійснюється позаплановий захід, зокрема: надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Виключно суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль оцінює дотримання органом державного архітектурно-будівельного контролю порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що є умовою настання обов`язку суб`єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

3) безпосередньо проведення перевірки у строки визначені абз. 10 п. 7 Порядку № 553.

4) складення та підписання Акту у день завершення перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складення протоколу, видання припису про усунення порушення вимог законодавства або припису про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Порядок № 533 не передбачає можливості посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю одночасне виданні двох різних приписів.

5) підготовку до розгляду та розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності

6) прийняття однієї з визначених Порядком № 244 постанов.

Разом з тим, як вже було встановлено судом на підставі наказу ДАБІ від 24.04.2018 № 508 виписано направлення від 24.04.2018 № 40-20/005/508-18 для проведення позапланового заходу (том 1 а.с. 186-187), яким головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції Склярова О.С. та головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції Чучмій А.В. направлено на проведення позапланової перевірки на об`єкт Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва. Строк дії направлення з 24.04.2018 до 08.05.2018.

Тобто, проведення перевірки посадовими особами відповідача було заплановано у період з 24.04.2018 по 08.05.2018.

В той же час, матеріали справи не містять жодних доказів надання копії направлення для проведення позапланової перевірки посадовим особам ТОВ «Техносистем», а також відсутні докази пред`явлення посадовими особами ДАБІ під час проведення перевірки з 24.04. до 08.05.2018, чим порушено вимоги п. 7 Порядку № 553.

При цьому, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зауважив, що посадовими особами ДАБІ України вживалися заходи щодо проведення позапланової перевірки, зокрема, був здійснений виїзд на об`єкт, але враховуючи відсутність на об`єкті будівництва уповноважених представників суб`єктів містобудування, перевірка не проводилась.

В той же час, матеріали справи не містять жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів того, що посадові особи ДАБІ України у період з 24.04.2018 до 08.05.2018 здійснювали виїзд на об`єкт будівництва «Комплекс житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у Шевченківському районі міста Києва житловий будинок № 2 (Паркінг)», а також відсутні будь-які інші докази намагання відповідачем провести перевірку позивача у вказаний період.

Більш того, як п. 7 Порядку № 553 так і ч. 4 ст. 6 Закону № 877-V передбачає, що строк проведення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів. Тоді як такий захід може бути продовжений не більше ніж на два робочих дні у разі потреби.

При цьому, під продовженням строку проведення перевірки слід розуміти продовження основного строку проведення перевірки без його переривання. Продовження строку перевірки після завершення основного строку перевірки, у т.ч. з перенесенням строку завершення перевірки на інший строк після завершення основного строку перевірки, вказаними нормами законодавства не передбачено. В іншому б випадку, суб`єкту владних повноважень надавалась би можливість зловживання своїми функціями щодо визначення кінцевої дати завершення перевірки, що б зумовлювало перебування суб`єкта контролю у стані правової невизначеності.

У даному випадку, відповідач зловживаючи своїми повноваженнями позапланову перевірку, яка була запланована на період з 24.04.2018 до 08.05.2018 продовжив наказом ДАБІ України від 22.05.2018 № 639 «Про проведення позапланової перевірки» (том 1 а.с. 190), тобто вже після закінчення строку проведення основної перевірки.

Між тим, оскільки первинно розпочата перевірка не була завершена шляхом складання по її завершенню акту та протоколу, а продовження перевірки вчинено протиправно, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів того, що у відповідача виникли потреби продовжити строку для проведення перевірки, оскільки як вже було зазначено вище, відсутні будь-які докази здійснення посадовими особами відповідача виїзду на об`єкт у період з 24.04.2018 по 08.05.2018, складений надалі 06.08.2018 акт перевірки, а також протокол, є доказами здобутими з порушенням закону та відповідно до ч. 1 ст. 74 КАС України судом до уваги не береться та не створюють будь-яких наслідків для цілей прийняття оскаржуваних рішень, а відтак не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Більш того, як зафіксовано в самому акті перевірки відповідачем, позапланову перевірку проведено у період з 24.04.2018 по 06.08.2018, тобто більше 3 (трьох) місяців, що вочевидь свідчить про зловживання посадовими особами ДАБІ України своїх повноважень та призвело до перебування суб`єкта контролю у стані правової невизначеності, зважаючи на порушення строку проведення перевірки.

Наведене додатково вказує на протиправність оскаржуваних постанови та приписів.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 р. по справі № 806/1243/17 акцентовано увагу, що дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

В зазначеній постанові від 24.10.2019 р. суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

У пункті 63 постанови Верховного Суду від 24.10.2019 р. наголошується, що межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом у своїх рішенням, зокрема, у постанові від 10.07.2019 (справа №804/639/18).

Разом з тим, суд наголошує, що зважаючи на встановлені факти щодо безпідставності та незаконності продовження перевірки, акт перевірки № 40-20/214-02 не є таким, що складений (одержаний) з дотриманням встановленого законом порядку; такий акт не надає змоги суду дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмету доказування.

Проаналізувавши правове регулювання проведення позапланових перевірок у сфері державного архітектурно-будівельного контролю в редакціях чинних на час їх проведення, за висновком суду, встановлені судом порушення відповідачами проведення позапланової перевірки позивача, є істотними та мають фундаментальний характер, оскільки при дотриманні передбачених Порядком № 553 процедур - рішення суб`єкта владних повноважень безумовно могло бути іншим.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності вчинення дій пов`язаних із продовженням проведення позапланової перевірки, а відтак встановлені судом порушення посадовими особами відповідача, які допущені при проведенні ними позапланової перевірки позивача у їх взаємозв`язку є самостійними підставами, які надають суду достатньої переконливості у протиправності рішень (приписів та постанови), прийнятих за результатами такого позапланового заходу, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про скасування таких приписів та постанов.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не надано суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність у повній мірі своїх дій щодо прийняття оскаржуваного рішення.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43, приміщення 61; код ЄДР: 30726586) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06.08.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт на будівництві комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у місті Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06.08.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, на будівництві комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями на узвозі Герцена, 32 у місті Києві.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.08.2018 № 001/40-202-10/5794-18 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносистем» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 165690,00 грн.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.08.2018 № 002/40-202-10/5795-18 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносистем» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 165690,00 грн.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДР: 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43, код ЄДР: 30726586) сплачену суму судового збору у загальному розмірі 8494,70 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін