Рішення № 101806113, 09.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Київ №826/15878/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.03.2018 №Ф-43296-17 про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в:

Підстави позову: - позивач є пенсіонером і отримує пенсію за віком; - 29.01.2018 позивач як фізична особа - підприємець помилково подала звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017р., в якому задекларувала до сплати єдиний внесок у сумі 8448 грн.; - Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для пенсіонерів за віком, які є фізичними особами - підприємцями на спрощеній системі оподаткування, єдиною можливою підставою бути платником єдиного внеску є добровільна участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, яка реалізується шляхом укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; - оскільки такий договір із позивачем не укладався, вона звільнена від сплати єдиного соціального внеску відповідно до ч. 4 ст. 4 цього Закону; - крім того, 05.02.2018 позивач подала до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві виправлену звітність, в якій вказала про відсутність єдиного внеску до сплати.

Представник відповідача Поціпух А.В. подала відзив, в якому просить відмовити в позові з таких підстав: - згідно з інформацією ІС "Податковий блок" позивач має статус фізичної особи - підприємця пенсіонера; - позивачем самостійно подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017р.; - в автоматичному режимі сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу; - станом на 09.11.2018 згідно з інформацією ІС "Податковий блок" за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 7752,13 грн.

Позивач подала відповідь на відзив, в якій зазначила про необґрунтованість відзиву.

Інших заяв по суті справи та/або з процесуальних питань до суду не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Згідно з наявною у справі копією пенсійного посвідчення від 12.11.2013 Серія НОМЕР_1 позивачу призначено пенсію за віком.

Сторонами визнається і підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що 15.06.2016 позивача зареєстровано фізичною особою - підприємцем Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією (номер запису 20700000000016347), 15.06.2016 взято на облік в податковому органі як платника податків, а також як платника єдиного внеску. Станом на час вирішення спору інформація про припинення позивачем підприємницької діяльності як фізичною особою-підприємцем в цьому реєстрі відсутня.

29 січня 2018р. позивачем подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звітність про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017р., згідно з якою позивач самостійно визначила суму, на яку нараховується єдиний внесок, - 38400 грн. (3200 грн. щомісячно), розмір єдиного внеску - 22%, суму єдиного внеску до сплати - 8448 грн. (704 грн. щомісячно).

05 лютого 2018р. позивачем подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звітність про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017р., згідно з якою самостійно визначена позивачем сума, на яку нараховується єдиний внесок, відсутня (поставлені прочерки у відповідних графах).

05 березня 2018р. Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів винесено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-43296-17, згідно з якою станом на 28.02.2018 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску (недоїмка) становить 7752,13 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння єдиного внеску на загальнообов`яз-кове державне соціальне страхування і стосуються правомірності вимоги про сплату боргу.

Частиною 4 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної вимоги) (далі - Закон №2464) передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону №2464 особи, зазначені у пунктах 4 та 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком <...> та отримують відповідно до закону пенсію <...>. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної вимоги) (далі - Інструкція №449), з особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 4 до цієї Інструкції. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання <...>.

Верховний Суд у постановах від 04.09.2019 №806/1503/16 і від 11.02.2020 №240/4809/19 у справах у подібних правовідносинах сформулював висновок про те, що за відсутності договору про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування помилкова подача позивачем звітів за 2013- 2014рр. не свідчить про його добровільну участь у системі страхування.

У справі, яка розглядається, відповідач не зазначив обставин і не надав доказів укладення з позивачем договору про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а позивач такі обставини заперечує. Помилкова подача позивачем, яка отримує пенсію за віком, звіту за 2017р., не свідчить про добровільну її участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, відповідач не довів, що позивач несе зобов`язання із сплати єдиного збору і не спростував доводів позивача про те, що вона звільнена від сплати єдиного внеску.

Також відповідач не врахував, що на час винесення оскаржуваної вимоги, позивач подала нову звітність з відсутніми зобов`язаннями із сплати єдиного внеску. Відповідач не надав суду доказів внесення до інформаційної бази даних відомостей про на підставі виправленої звітності.

Підсумовуючи, суд зазначає, що оскаржувана вимога не відповідає вищенаведеним вимогам Закону №2464 і поданій позивачем звітності.

Відзив відповідача не спростовує доказів позивача і правильність її доводів та не доводить правомірність винесення оскаржуваної вимоги.

Враховуючи невідповідність оскаржуваної вимоги законодавству і порушення нею майнових прав та інтересів позивача, необґрунтовано покладаючи на неї обов`язок зі сплати єдиного внеску, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання її протиправною і скасування.

Отже, позов необхідно задовольнити у повному обсязі.

Щодо строку звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 висловив висновок про те, що платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого ст. 122 КАС України, а не ст. 25 Закону №2464.

Частиною 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з доданою до відзиву копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0411621241605) оскаржувану вимогу від 05.03.2018 позивачем отримано 03.04.2018, а позов подано до суду 28.09.2018, тобто в межах шестимісячного строку.

З огляду на задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 159, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.

2. Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2018 №Ф-43296-17.

3. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) на користь ОСОБА_1 .

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві;

04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко