Рішення № 101804936, 10.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6194/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, пенсійний орган), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 08.09.2020 року № 6/2/3427 в повному обсязі, без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та із зменшенням основного розміру моєї пенсії за вислугу років з 90% від грошового забезпечення до 70% від грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 08.09.2020 року № 6/2/3427 в повному обсязі, виходячи із суми 37298,30 гривень, без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 90% грошового забезпечення. На виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, однак зменшив відсотковий розмір до 70% та застосував обмеження максимальним розміром. На думку позивача, зменшення відсоткового розміру та обмеження його пенсії максимальним розміром є незаконним, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає та у їх задоволенні просить відмовити. Зазначає, що на виконання рішення суду від 18є08.2021 року проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки уповноваженого органу. Розмір пенсії після перерахунку склав: з 01.04.2019 року - 12527,93 грн; з 01.07.2019 року - 12567,46 грн; з 01.12.2019 року - 13585,43 грн; 01.01.2020 року - 16380 грн; з 01.07.2020 року - 17120 грн; з 01.12.2020 року - 17690,00 грн, з 01.07.2021 року - 18540 грн. Обмеження максимального розміру пенсії введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI). Оскільки перерахунок та виплату пенсії позивачеві проведено з 01.04.2019 року, тобто в період дії норми ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI, то до цих правовідносин слід застосовувати ці положення закону, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Пенсійний орган вважає, що пенсія позивачеві виплачується у належному розмірі.

У відповіді на відзив позивач не погодився із обґрунтуваннями відповідача та просив позовні вимоги задовольнити.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд установив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ, призначену з 07.01.2001 року в основному розмірі 90% грошового забезпечення.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/2597/18 від 01.02.2019, яке набрало законної сили 06.03.2019, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% до 70% від суми грошового забезпечення з 01.01.2018 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вищенаведеного рішення, 19.03.2019 року здійснено перерахунок пенсії позивача у розмірі 90% грошового забезпечення.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/1859/21 від 23.06.2021, яке набрало законної сили 24.07.2021, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії на підставі оновленої довідки Херсонського обласного військового комісаріату №6/2/3427 від 08.09.2020 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Херсонського обласного військового комісаріату №6/2/3427 від 08.09.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вищевказаного рішення суду та на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату №6/2/3427 від 08.09.2020 року ГУ ПФУ в Херсонській області з 01.04.2019 р. здійснило перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення. Розмір пенсії склав 27032,04 грн.

На підставі ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI виплату пенсії обмежено максимальним розміром та виплачується таким чином: з 01.04.2019 року - 12527,93 грн; з 01.07.2019 року - 12567,46 грн; з 01.12.2019 року - 13585,43 грн; 01.01.2020 року - 16380 грн; з 01.07.2020 року - 17120 грн; з 01.12.2020 року - 17690,00 грн, з 01.07.2021 року - 18540 грн.

Таким чином, перерахувавши пенсію позивача з 01.04.2019 року на підставі нової довідки за рішенням суду відповідач повторно зменшив відсотковий розмір пенсії позивача та обмежив виплату десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вважає такі дії протиправними, тому звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи цей спір суд керувався наступними приписами законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року №848-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 43 Закону №2262-XII доповнено ч. 7, згідно якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.

Згідно із п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, зокрема, ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року не чинною є ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Виходячи з наведеного, обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправним.

Крім того, суд акцентує увагу на те, що відповідно до ст. 1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону №2262-XII.

На підставі викладеного, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії позивача Закону №3668-VI.

Застосування положень Закону №3668-VI по відношенню до військовослужбовців призведе до нехтування висновками Конституційного Суду України, висловленими у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст. 17 Конституції України.

Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону України №3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.

Вказана вище правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, яку суд відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спору та застосуванні норм права, які регулюють спірні правовідносини.

З огляду на викладене, дії ГУ ПФУ в Херсонській області по обмеженню пенсії позивача максимальним розміром є протиправними, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/2597/18 від 01.02.2019, яке набрало законної сили 06.03.2019, позивач має право отримувати пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення.

В силу ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини щодо відсоткового розміру пенсії позивача доказуванню не підлягають.

Крім того, при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 року ухваленого у зразковій справі № 240/5401/18. Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду апеляційної скарги, 16.10.2019 року підтримала та залишила в силі наведене рішення.

Таким чином, повторне зменшення відсоткового розміру пенсії до 70% грошового забезпечення також є протиправним.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату №6/2/3427 від 08.09.2020 року, починаючи з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 112010201