Ухвала суду № 101803383, 02.12.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34167/20

Провадження № 2/761/4241/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді : Пономаренко Н.В.

за участю секретаря : Бражніченко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

с т а н о в и в :

в провадженні суду перебуває справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про повернення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та сплаченого судового збору.

17.05.2021 року сторони в судове засідання не з`явилися, у зв`язку із чи розгляд справи було відкладено на 29.09.2021 року, а явка позивача було визнано обов`язковою, що підтверджується, судовою повісткою від 17.05.2021. Однак, і в судове засіданні на 29.09.2021 позивач не з`явився, свого представника не направив, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено на 02.12.2021 року на 08:00,а явка позивача було визнано обов`язковою, що підтверджується, судовою повісткою від 29.09.2021. Однак, і в судове засіданні на 02.12.2021 позивач не з`явився, свого представника не направив

Як вбачається з матеріалів справи про судові засіданні 29.09.2021 на 08:00 год. та 02.12.2021 на 08.00 позивач АТ КБ «Приватбанк» повідомлявся належним чином.

В позовній заяві, позивачем зазначено, що в разі неявки в судове засідання, АТ КБ «Приватбанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного судового рішення. Однак судом, протокольною ухвалою від 17.05.2021 року явку позивача в судове засідання визнано обов`язковою.

В судове засідання 02.12.2021 року сторони не з`являлись, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причину неявки не повідомили, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При цьому, слід зазначити, що судом здійснювались виклики в судові засідання представника позивача судовими повістками про виклик до суду відповідно до ч.1 ст.128 ЦПК України, яка передбачає, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. А частина третя вказаної норми встановлює, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Таким чином, судом береться до уваги та обставина, що справа вже протягом тривалого часу, перебуває в провадженні суду, а суд визнавав явку позивача обов`язковою, проте позивач двічі поспіль на розгляд справи не з`являвся, хоча сторони, як вже встановлено судом, буди належним чином повідомлені, тому, в данному випадку, відкладення судом чергового судового засідання, за вказаних обставин, призведе до порушення ст.2 ЦПК України, якими визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту свобод чи інтересів фізичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, суд враховує, що інформація стосовно слухання судом справи є публічною та розміщується на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва в мережі Інтернет.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом зазначених вище процесуальних норм, правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Право суду на залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе й у разі наявності заяви позивача про розгляд справи без його участі, за умови, що його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в судові засідання на 29.09.2021 року та 02.12.2021, однак, повторно у вказані судові засідання сторона позивач не з`явився, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: