Ухвала суду № 101803355, 30.11.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20640/21

Провадження № 2/761/9117/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю помічника Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шоста київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.07.2021 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

26.07.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В підготовчому судовому засіданні 21.10.2021 року представником позивача подано заяву про зміну предмету позову та підготовче судове засідання відкладено за клопотанням сторони відповідача у зв`язку необхідністю ознайомлення з вищезазначеною заявою.

В підготовче судове засідання, призначене на 30.11.2021 року сторони не з`явилися, повідомлялись про дату, час і місце судового засідання у встановленому законом порядку.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, з якої вбачається, що він не заперечує проти закриття підготовчого засідання та просить суд відмовити у прийнятті заяви про зміну предмета позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, згідно заяви представника позивача про зміну предмету позову позивачем викладено доповнення ще однієї позовної вимоги: встановити факт родинних відносин, а саме: ОСОБА_3 , померлий в с.Сулимівка, Бориспільського району, Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав нову редакцію позову, додавши одну позовну вимогу, яка змінює одночасно предмет і підстави позову, по суті є новими вимогами, а також у такій редакції позову викладені зовсім нові обставини, якими позивач обґрунтовує свої нові вимоги та зазначає докази, що підтверджують вже нові обставини.

Оскільки за своїм змістом у заяві викладено вимогу, яка за своєю суттю змінює в цілому підстави та предмет первісного позову, оскільки заявлена нова додаткова позовна вимога з інших підстав, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог як майнового так і немайнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів, залучення ще одного відповідача, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про зміну предмета позову у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.

Крім того, на виконання вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України судом в судових засіданнях 27.07.2021 року, 21.09.2021 року, 21.10.2021 року та 30.11.2021 року було здійснено визначені у вказаній нормі дії, необхідні для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті.

При цьому, підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви у відповідності до вимог ст.ст. 197, 198, 223 ЦПК України судом встановлено не було.

З урахуванням строку підготовчого провадження, встановленого ч. 3 ст. 189 ЦПК України, а також на підставі ч. 2 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе закрити підготовче провадження у цій справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 197,259, 260, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У прийнятті заяви представника позивача про зміну предмета позову - відмовити та повернути позивачу.

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шоста київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та призначити справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 02 лютого 2022 року на 10:00 год. в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А, зал № 707.

Роз`яснити учасникам справи, їх право подати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні.

Встановити наступний порядок дослідження доказів: надання вступного слова учасникам справи, з`ясування обставин, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідження письмових доказів, додаткові пояснення, судові дебати.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному Веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою http://sh.ki.court.gov.ua/sud2610.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в частині відмови у прийнятті заяви про зміну предмету позову.

В іншій частині у відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА