Ухвала суду № 101802871, 09.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

09.12.2021 Справа № 756/18843/21

1-кс/756/3124/21

756/18843/21

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судових засідань Слуцького О.П.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Шараєвої Ю.В.,

слідчого Корнієнко А.М.,

захисника Кочулова М.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Корнієнко А.М., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Шараєвою Ю.В., у кримінальному провадженні №12021100050002712 від 06.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, українця за національністю, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого (зі слів),

УСТАНОВИВ:

08.12.2021 слідчий СВ Оболонського УП ГУНП м. Києві Корнієнко А.М., за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва Шараєвою Ю.В., звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави в вигляді 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100050002712 від 06.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 06.12.2021 року приблизно о 13 год. 10 хв. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували за адресою: АДРЕСА_2 , побачили автомобіль марки «BMW 730 D», чорного кольору, реєстраційний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , в якого було відчинене багажне відділення.

Слідчий у клопотанні зазначає, що реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, переслідуючи корисливий мотив на мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи за заздалегідь розподіленими ролями, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підійшли до автомобіля марки «BMW 730 D», чорного кольору, реєстраційний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , котрий був припаркований за адресою м. Київ, вул. Зої Гайдай, 9А.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення ОСОБА_2 підійшов до вище вказаного автомобіля та повністю відчинив багажне відділення, де побачив рюкзак чорного кольору з надписом « ЕРАМ», в якому знаходилися ноутбук марки «HP Spectr 360», модель 9560D2W, сірого кольору, вартістю 26 000 гривень, планшет марки Samsung Galaxy Tab S7, SMT875NZSASER 128GB IMEI НОМЕР_2 , с/н НОМЕР_3 та магнітний стілус «Samsung» с/н НОМЕР_4 до нього, вартістю 20 000 гривень, навушники Samsung Galaxy Buds Plus, вартістю 2 500 гривень, мобільний телефон марки Apple IPhone 5S, чорно-срібного кольору, модель А1457, IMEI НОМЕР_5 , вартістю 1000 гривень, зарядні пристрої, посвідка на постійне місце проживання на ім`я ОСОБА_3 № НОМЕР_6 , картка медичного страхування на ім`я ОСОБА_3 , зарядні пристрої, ключі від квартири, бездротовий зарядний пристрій Samsung, другий ключ від автомобіля та іншими дрібними речами, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, а також чотири банківські карти Райффайзен Банк Аваль та Приват Банк, а ОСОБА_1 , в цей час знаходився на відстані спостерігаючи за діями ОСОБА_2 та за тим, щоб ніхто не надійшов і їхні дії не були помічені.

Надалі, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 дістав з автомобіля рюкзак чорного кольору з надписом «ЕРАМ» з вище вказаним майном та діючи за заздалегідь розробленим планом підбіг до ОСОБА_1 та передав йому частину викраденого майна, а саме ОСОБА_4 НОМЕР_7 синього кольору.

Після вчинення всіх дій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи реальну можливість розпорядитися майном, з місця вчинення злочину зникли, тим самим виконали всі дії для доведення злочину до кінця. Так, перебуваючи в приміщенні магазину «Еко - Маркет», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2, в магазині « Варус», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 20-А та в магазині « Сільпо», що розташований за адресою: м. Київ, просп.. Оболонський, 14, а саме сплатили за спиртні напої та розрахувалися карткою потерпілого.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спричинили майнову шкоду потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 49 500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у своєму клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів потерпілого та свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а саме кримінальні правопорушення проти власності, є те, що у останнього відсутнє постійне місце роботи, а отже і будь-який постійний дохід, необхідний для забезпечення життєдіяльності.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор Шараєва Ю.В. клопотання підтримала, просила задовольнити.

Слідчий Корнієнко А.М. у судовому засіданні підтримала думку прокурора, просила задовольнити подане нею клопотання.

Захисник Кочулов М.А. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що ризики, які зазначені клопотанні є необґрунтованими. Вказав, що підозрюваний має сталі соціальні зв`язки та просив обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 06.12.2021 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (кримінальне провадження №12021100050002712).

06.12.2021 о 17:00 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

07.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозрюваному та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

протоколом огляду місця події від 06.12.2021,

протоколами допиту потерпілого ОСОБА_3 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ,

протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ,

протоколами пред`явлення для впізнання по фотознімках свідкам,

протоколом затриманням особи безпосередньо після вчинення злочину,

протоколом допиту підозрюваного,

протоколом огляду предмету від 07.12.2021,

протоколами огляду предмету від. 08.12.2021,

Іншими матеріалам кримінального провадження у їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан.

Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Корнієнко А.М., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Шараєвою Ю.В., у кримінальному провадженні №12021100050002712 від 06.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 03 лютого 2022 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400,00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про місце свого проживання, зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з потерпілою, її представником, свідками в кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до Оболонського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач - ТУ ДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ - 26268059;

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 03 лютого 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Оболонського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення..

Слідчий суддя І.М. Банасько