Вирок № 101802088, 10.12.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/9347/21

Провадження №1-кп/712/632/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді – Гоменюк О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Акатової Ю.А.,

прокурорів – Дробот І.Л., Швець І.В.,

представника потерпілого – Скіця С.М.,

захисника – Короля О.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021250310000978 від 14.04.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван Республіки Вірменія, вірменина, одруженого, немаючого на утриманні дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2021 близько 18 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на перехресті вул. Смілянська та вул. Свято-Макаріївська в м. Черкаси поблизу пішохідного переходу в напрямку вул. Надпільна в м. Черкаси, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив сварку з раніше незнайомим йому неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через екстремальне, на думку ОСОБА_1 , керування велосипедом потерпілим, що призвело до контактування його педалі з лівою ногою ОСОБА_1 , яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_1 наніс декілька ударів ОСОБА_2 обома руками в область голови та тулуба. Після чого, ОСОБА_1 продовжив рух в напрямку вул. Надпільна в м. Черкаси, та близько 18 год. 02 хв. перебуваючи на пішохідному переході навпроти автозаправної станції «WOG», що розташована за адресою: вул. Смілянська, 78/4, в м. Черкаси, куди також наблизився ОСОБА_2 , на ґрунті раптово виниклих з ним особистих неприязних відносин, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, та бажаючи їх настання, наніс неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 один удар в область живота зліва, що є життєво важливим органом, ножем, який завчасно дістав із кишені власної куртки, та який є предметом з властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух товщиною близько 1-1,5 мм з добре вираженими ребрами, придатним заподіяти небезпечну для життя шкоду здоров`ю особи, місцезнаходження якого в ході досудового розслідування не встановлено. Після чого, боячись бути затриманим на місці скоєння злочину, з місця події втік, позбувшись знаряддя злочину (ножа), та переховувався до 16.04.2021 поки не був відшуканий працівниками поліції за адресою: АДРЕСА_2 .

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкого та товстого кишківника та внутрішньо-черевної кровотечі, що ускладнилася розвитком перитоніту (запалення очеревини) та утворенням абсцесів черевної порожнини та малого тазу, які згідно з висновків судово-медичних експертиз від 09.06.2021 №02-01/429, від 30.07.2021 №02-01/632 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя, як в момент заподіяння, так і в своєму клінічному протіканні.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 14.04.2021 він йшов по вул. Смілянська, поблизу мосту проїжджав хлопець на велосипеді, який випадково зачепив його педаллю. ОСОБА_1 зробив зауваження, на що отримав образи в свій бік. Після цього, між ними виникла сутичка, і ОСОБА_1 наніс декілька ударів ОСОБА_2 обома руками і область тулуба і голови. Потім, ОСОБА_1 продовжив рух в напрямку вул. Надпільна, де його наздогнав ОСОБА_2 . ОСОБА_1 дістав ніж, щоб налякати підлітка. Не пам`ятає як наніс удар ножем потерпілому. ОСОБА_1 розкаювався у вчиненому, просив суворо не карати, та врахувати його примирення з потерпілим, та відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі. Також, ОСОБА_1 вказав, що визнає цивільний позов про стягнення витрат, понесених КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» на лікування потерпілого ОСОБА_2 в загальній сумі 20965,85 грн.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. В порядку ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, а саме умисне тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд керується положеннями ст.ст. 65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вид та міру покарання суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд приймає до уваги, що скоєний злочин, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має посвідку на постійне проживання, тяжкими захворюваннями не страждає, не працюючий, одружений, на утриманні дітей немає.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття, та добровільне відшкодування шкоди неповнолітньому потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах, установлених санкцією ч.1 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі та застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків відповідно до ст.76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Прокурором Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради заявлено цивільний позов, в якому просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної ради витрати на лікування неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 в КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» в сумі 20965 (двадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 85 копійок.

При вирішенні питання щодо заявленого прокурором цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілого, суд, приймаючи до уваги визнання позовних вимог обвинуваченим, з огляду на положення ст.1206 ЦК України, вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.

Цивільний позов законним представником неповнолітнього потерпілого у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати на проведення експертиз відсутні.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_1 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 374, 381, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Позов прокурора Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної ради витрати, понесені на стаціонарне лікування неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 в КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» в сумі 20965 (двадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 85 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- куртка, кросівки, 2 мобільні телефони, мобільний телефон «Nokia», ніж, предмет зовні схожий на ніж з руків`ям коричневого кольору, предмет зовні схожий на ніж з руків`ям чорного кольору, предмет зовні схожий на ніж з руків`ям з металу та матеріалу чорного кольору, які передані на зберігання до камери зберігання Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області – повернути за належністю власнику ОСОБА_1 ;

-футболка сірого кольору, куртка чорно-синього кольору, олімпійка зеленого кольору, штани спортивні чорного кольору, шкарпетки білого кольору, кросівки білого кольору, які передані на зберігання до камери зберігання Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області – повернути за належністю власнику ОСОБА_2 ;

- оптичний диск, вилучений протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.05.2021 та оптичний диск, вилучений протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.05.202 – залишити при матеріалах кримінального провадження;

-медична картка на ім`я ОСОБА_2 №2422 – що передана на зберігання до КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» –залишити за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя О.Ю. Гоменюк