Рішення № 101801956, 30.11.2021, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/409/20

Провадження № 2/698/85/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 р. смт Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Триліс Я.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Суської Л.М., ОСОБА_2 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Катеринопільської селищної ради Черкаської області та ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі-позивач) звернулася до суду з вказаним вище позовом в обґрунтування якого зазначила, що 16.12.2017 року вона звернулася до Катеринопільської селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та отримання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0.15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських спору, що розташована по АДРЕСА_1 .

Згідно п. 3 п.п. 3.3 рішення Катеринопільської селищної ради від 22.12.2017 року № 32-4/VII позивачу було надано дозвіл виготовлення технічної документації та складання документа, що посвідчує право оренди земельної ділянки площею 0,12 га. на умовах оренди із земель комунальної власності землі житлової та комунальної забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських спору, що розташована по АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що на виконання вказаного вище рішення, 03.05.2018 року позивачем було укладено договір на виконання землевпорядних робіт № 71222Кат00220.

Під час виконання рішення Катеринопільської селищної ради від 22.12.2017 року № 32-4/VII позивачу стало відомо про надходження скарги від суміжного землекористувача ОСОБА_4 , який висловив заперечення щодо надання позивачу суміжної земельної ділянки, оскільки на його земельній ділянці розташована пасіка, щодо утримання якої існують певні територіальні обмеження.

Розглянувши заперечення ОСОБА_4 , Катеринопільська селищна рада прийняла рішення від 05.12.2018 року № 42-1/ VII згідно якого скасувала п.п. 3.3,3.4 рішення Катеринопільської селищної ради від 22.12.2017 року № 32-4/VII.

Також позивач зазначає, що тривале оскарження ОСОБА_4 рішення 22.12.2017 року № 32-4/VII перешкодило їй у оформленні договору оренди на спірну земельну ділянку.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року у справі №1-9/2009, позивач вважає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. На підставі викладеного, позивач вважає, що ухвалене відповідачем1 рішення від 05.12.2018 року № 42-1/ VII є незаконним та необґрунтованим.

З огляду на наведене, позивач просить скасувати рішення від 05.12.2018 року № 42-1/ VII, а також скасувати: право власності на земельну ділянку площею 0,112 га, зареєстроване на підставі вказаного рішення за ОСОБА_4 та реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 0,1303.

Згідно ухвали Черкаського окружного суду від 23.09.2019 року у справі № 580/1830/19 провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Катеринопільської селищної ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування закрито у зв`язку із тим, що справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.(а.с.24-25).

Згідно письмових пояснень Катеринопільської селищної ради Черкаської області (надалі-відповідач1) вбачається, що представник останньої заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування заперечень представником відповідача зазначено, що на час прийняття рішення від 22.12.2017 року № 32-4/VII в користуванні ОСОБА_4 перебувала земельна ділянка площею 0,26 га, яку було передана останньому згідно рішень Катеринопільської селищної ради від 09.07.1997 року № 41(10-22) та від 26.07.2005 року № 27-4.

Також зазначено, що згідно рішення Катеринопільської селищної ради від 06.09.2018 року № 38-5/7 ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства (пасіка).

Згідно рішення Катеринопільської селищної ради від 29.01.2019 року № 44-9/7 ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства для надання в оренду терміном на 10 років земельної ділянки в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га із земель комунальної власності.

Згідно рішення Катеринопільської селищної ради від 14.08.2019 року № 49-13/VII затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства та ОСОБА_4 надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку в АДРЕСА_1 , площею 0,1303 га із земель комунальної власності.

Згідно рішення Катеринопільської селищної ради від 14.08.2019 року № 49-14/VII затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 надано в приватну власність земельну ділянку у АДРЕСА_1 , площею 0,1120 га із земель комунальної власності.

Також представником позивача зазначено, що позивач не вчинив жодних дій щодо реалізації наданого йому права, зокрема не виготовив технічної документації із землеустрою, не подав вказану документацію на затвердження до органу місцевого самоврядування, не надав розробленого проекту із землеустрою, що унеможливило укладення договору оренди.

На підставі викладеного представник відповідач вважає, що оспорюванні позивачем рішення органу місцевого самоврядування є законними і обґрунтованими, оскільки ухвалені у межах повноважень та на підставі закону.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 (надалі-відповідач2) вбачається, що останній заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування заперечень відповідач2 зазначає, що він є учасником бойових дій та інвалідом війни, який згідно рішень Катеринопільської селищної ради від 09.07.1997 року № 41(10-22) та від 26.07.2005 року № 27-4 отримав в користування земельні ділянки у АДРЕСА_1 , загальною площею 0,26 га. на яких розташована належна йому пасіка.

Також зазначає, що згідно рішення Катеринопільської селищної ради від 14.08.2019 року № 49-13/VII йому затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку в АДРЕСА_1 , площею 0,1303 га із земель комунальної власності.

Згідно рішення Катеринопільської селищної ради від 14.08.2019 року № 49-14/VII затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства йому надано в приватну власність земельну ділянку у АДРЕСА_1 , площею 0,1120 га із земель комунальної власності.

Крім того, ОСОБА_4 зазначає, що на спірній земельній ділянці розташований темник пасіки, належний йому згідно договору купівлі-продажу від 27.05.2005 року, який є нерухомою спорудою.

Керуючись ст. 125 ЗК України, відповідач 2 вважає, що оспорюванні позивачем рішення є законними і не підлягають скасуванню, оскільки у останнього відсутні правові підстави для звернення до суду. Зокрема, зазначає, що позивач не набував права як користування, так і власності на спірну земельну ділянку, тому що останні виникають лише з моменту їх державної реєстрації, яка за позивачем не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити з наведених у позові підстав.

В судовому засіданні представник відповідача1 ОСОБА_5 проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні з наведених у письмових поясненнях підстав.

В судовому засіданні представник відповідача2 ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні з наведених у письмових поясненнях підстав.

В судовому засіданні встановленні наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З архівної довідки від 17.05.2018 року № 118/10 вбачається, що у протоколі виконавчого комітету Катеринопільської селищної ради від 09.07.1997 року № 7 міститься рішення за № 41 в якому їдеться про наділення земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_4 -0,06 га по АДРЕСА_2 для розміщення пасіки із вільного присадибного фонду.(а.с.61)

З договору купівлі-продажу від 27.05.2005 року та акту приймання – передачі до нього від 27.05.2005 року вбачається, що ОСОБА_4 придбав у СТОВ «Лан» об`єкт нерухомого майна - темник пасіки. (а.с.6-64)

З п. 4 рішення Катеринопільської селищної ради від 26.07.2005 року № 27-4 вбачається, що ОСОБА_4 на умовах оренди надано 0,20 га з земель селищної ради згідно договору купівлі-продажу темника від 27.05.2005 року / АДРЕСА_2 (а.с.65)

З акту обстеження пасіки від 22.08.2017 року вбачається, що відповідно до розпорядження селищного голови від 08.08.2017 року № 67-р, комісія Катеринопільської селищної ради здійснила обстеження, належної ОСОБА_4 пасіки за насілдками якого прийшла до висновку, що ОСОБА_4 дотримуються вимоги чинного законодавства з питань бджільництва. Рекомендовано укласти договір оренди землі, оскільки на час обстеження відпали правові підстави згідно яких земельну ділянку було надано у користування. (а.с.66)

З п.п. 3.3 п. 3 рішення Катеринопільської селищної ради від 22.12.2017 року № 32-4/VII вбачається, що ОСОБА_3 надано дозвіл виготовлення технічної документації та складання документа, що посвідчує право оренди земельної ділянки площею 0,12 га. на умовах оренди строком на п`ять років із земель комунальної власності землі житлової та комунальної забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських спору, що розташована по АДРЕСА_1 . (а.с.12).

З рішення Катеринопільської селищної ради від 05.12.2018 року № 42-1/ VII вбачається, що останнім скасовано пункти 3.3 та 3.4 рішення Катеринопільської селищної ради від 22.12.2017 року № 32-4/VII.(а.с.7)

З рішення Катеринопільської селищної ради від 06.09.2018 року № 38-5/7 (п.2.21) вбачається, що ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства (пасіка) по АДРЕСА_2 .(а.с.74)

З рішення Катеринопільської селищної ради від 29.01.2019 року № 44-9/7 вбачається, що ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства для надання в оренду терміном на 10 років земельної ділянки в АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,10 га із земель комунальної власності.(а.с.75)

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.09.2019 року № 179681201 вбачається, що на підставі договору оренди землі, укладеного 30.08.2019 року між Катеринопільською селищною радою та ОСОБА_4 , за останнім зареєстроване право оренди земельної ділянки площею 0,1303 з кадастровим № 7122255100:01:004:0118.(а.с.76)

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.09.2019 року № 179398557 вбачається, що згідно рішення Катеринопільської селищної ради від 14.08.2019 року № 49-14/VII ОСОБА_4 , за останнім зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 0,112 з кадастровим № 7122255100:01:004:0117.(а.с.77)

З посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.01.1996 року вбачається, що ОСОБА_4 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.(а.с.57)

З посвідчення серії НОМЕР_2 від 17.01.2013 року вбачається, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.(а.с.58)

Відповідно до ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів «а», «б», «в» ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

Відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надається першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Відповідно до абзаців 5,6 частини 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року у справі №1-9/2009 вбачається, що Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Згідно пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року у справі №1-9/2009 вбачається, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням, досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок досліджених доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність законних підстав для їх задоволення, оскільки судом встановлено, що протягом тривалого часу позивач не вчинив жодних дій щодо реалізації своїх суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, які випливали з рішення Катеринопільської селищної ради від 22.12.2017 року № 32-4/VII. Отже, скасовуючи своє рішення від 22.12.2017 року № 32-4/VII Катеринопільська селищна рада діяла в межах реалізації належних їй дискреційних повноважень у галузі земельних відносин, з урахуванням бездіяльності позивача та переважного права ОСОБА_4 на отримання земельної ділянки, яке передбачене п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином суд визнає, що, ухвалюючи оспорюванні позивачем рішення від 05.12.2018 року № 42-1/ VII, Катеринопільська селищна рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже ухвалила законне та обґрунтоване рішення, що є передумовою для відмови позивачу у позові.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з урахуванням відмови позивачу у позові, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню, не підлягають. В той же час суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, шляхом часткового покладення на позивача ОСОБА_3 , понесених відповідачем ОСОБА_4 судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3500 гривень, оскільки вказані витрати є документально підтвердженими та реально понесеними відповідачем, що підтверджується: договором на надання послуг адвоката від 30.01.2021 року (а.с.84-85); розрахунком суми гонорару від 30.11.2021 року (а.с.111) та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 05.02.2021 року про проведений розрахунок (а.с.111 зв.бік). При цьому суд визнає, що визначена у розрахунку суми гонорару вартість однієї години роботи адвоката під участі у судових засіданнях – 1000 грн. є завищеною. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, з урахуванням складності справи, обсягом наданих адвокатом в судовому засіданні послуг та тривалості судових засідань, суд визнає спів мірним розміром вартості однієї години роботи адвоката під участі у судових засіданнях – 500 грн.. З огляду на наведене, суд зменшує заявлену до відшкодування суму гонорару за участь у судових засіданнях з 3000 грн. до 1500 грн..

На підставі наведеного, керуючись, ст.ст. 206, 263-265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Катеринопільської селищної ради та ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_4 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3500 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2021 року.

Головуючий Баранов О.І.